Справа № 758/9823/25
про залишення апеляційної скарги без руху
05 травня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Тереза Ю.О., перевіривши на відповідність вимогам ст. ст. 286, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 19.01.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 19.01.2026 адміністративний позов задоволено.
Також судом першої інстанції роз'яснено, що рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач 28.04.2026 подав до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу за допомогою засобів поштового зв'язку.
Ознайомившись з апеляційною скаргою, суд вважає, що вона подана із порушенням строків на апеляційне оскарження, встановлених ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без руху відповідно до ст. 298 КАС України.
Скаржник у апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись екстрені відключення електроенергії, які позбавили можливості вчасно подати апеляційну скаргу. Вказує, що копію оскаржуваного рішення отримав 20.04.2026.
Суд наголошує, що предметом позовних вимог у цій справі є оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 4 вказаної статті встановлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно з положеннями ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Положення цієї норми підлягають застосуванню також і до випадків оскарження судових рішень в порядку ст. 286 КАС України, однак з врахуванням передбачених нею особливостей.
Статтею 286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено частиною 1 ст. 295 КАС України), а тому строк, протягом якого особа, відповідно до частини 2 ст. 295 КАС України, вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв'язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.02.2019 у справі № 500/6596/17, від 17.04.2019 у справі № 522/17819/17, від 13.06.2019 у справі № 200/15533/17(2-а/200/1165/17), від 04.03.2021 у справі № 352/1530/18.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 19.01.2026 ухвалено без участі учасників судового процесу. Відмітка про повне виготовлення рішення суду у тексті рішення відсутня.
Повний текст оскаржуваного судового рішення від 19.01.2026 оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 28.01.2026.
Скаржник зазначає, що копію оскаржуваного судового рішення отримав 20.04.2026.
Суд встановив, що у автоматизованій системі документообігу суду відсутні відомості про вручення скаржнику копії оскаржуваного рішення суду і скаржник таких доказів до матеріалів апеляційної скарги не подав.
Колегія суддів зазначає, що повний текст оскаржуваного судового рішення від 19.01.2026 оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 28.01.2026.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно приписів ст. 3 цього Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Отже, відповідач мав можливість ознайомитися з текстом судового рішення суду першої інстанції та звернутися до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в межах встановленого статтею 286 КАС України строку, однак, такі дії з боку відповідача не були вчинені, що також вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника щодо судового рішення у цій справі.
Аналогічний за змістом висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 10.05.2022 у справі № 826/1831/18.
Посилання скаржника на екстрені відключення електроенергії, які позбавили можливості вчасно подати апеляційну скаргу, не підтверджуються жодними доказами.
Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, апеляційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику строку для подання клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.
Крім кого, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Однак скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Водночас, скаржник до апеляційної скарги подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Перевіривши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Тож, суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб'єкту владних повноважень.
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
З урахуванням наведеного клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до положень ст. 3 та ст. 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, ставка судового збору за подання позовної заяви у справах щодо оскарження адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 приписами Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 908,40 грн (3028,00 х 0,2 х 150%).
Однак, всупереч вимогам КАС України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 ст. 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням десятиденного строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання:
1. Клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення;
2. Документу про сплату судового збору у розмірі 908,40 грн на такі реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 286, 295, 298, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та відмовити в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може.
Суддя Ю.О. Тереза