П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/28202/25
Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.
Дата і місце ухвалення: 12.12.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів : Тарновецького І.І.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив суд:
визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Херсонській області щодо не внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 шляхом внесення відомостей щодо страхового стажу за період роботи з 27.07.1998р. по 13.08.2001р. в Торговому домі “Електрон»; з 13.08.2001р. по 07.05.2002р. в Державному підприємстві “Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Одеській області»; з 13.10.2005р. по 10.02.2006р. в Одеській філії ТБ “ЦУБ»; з 22.11.2006р. по 28.02.2007р. в ТОВ “Морський технічний центр»; з 01.12.2013р. по 30.04.2014р. та з 01.06.2014р. по 30.09.2014р. в ДП “Експериментальний кефалевий риборозплідник» та відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу;
зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області внести відомості до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 шляхом внесення відомостей щодо страхового стажу за період роботи з 27.07.1998р. по 13.08.2001р. в Торговому домі “Електрон»; з 13.08.2001р. по 07.05.2002р. в Державному підприємстві “Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Одеській області»; з 13.10.2005р. по 10.02.2006р. в Одеській філії ТБ “ЦУБ»; з 22.11.2006р. по 28.02.2007р. в ТОВ “Морський технічний центр»; з 01.12.2013р. по 30.04.2014р. та з 01.06.2014р. по 30.09.2014р. в ДП “Експериментальний кефалевий риборозплідник».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення від 12.12.2025р., з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову у повному обсязі.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що системний аналіз положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки. Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Враховуючи наведене, апелянт стверджує, що ГУ ПФУ в Херсонській області протиправно не зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 27.07.1998р. по 13.08.2001р. в Торговому домі «Електрон», з 13.08.2001р. по 07.05.2002р. в Державному підприємстві «Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Одеській області», з 13.10.2005р. по 10.02.2006р. в Одеській філії ТБ «ЦУБ», з 22.11.2006р. по 28.02.2007р. в ТОВ «Морський технічний центр», з 01.12.2013р. по 30.04.2014р. та з 01.06.2014р. по 30.09.2014р. в ДП «Експерементальний кефалевий риборозплідник». Відповідно, теритоіральний орган ПФУ протиправно відмовив позивачу у внесенні відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо спірних періодів роботи.
ГУ ПФУ в Херсонській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що при винесені оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що єдиною і обов'язковою умовою для зарахування спірних періодів з 27.07.1998 по 30.06.2000, з 13.08.2001 по 07.05.2002, з 13.10.2005 по 10.02.2006, з 22.11.2006 по 28.02.2007, з 01.12.2013 по 30.04.2014 та з 01.06.2014 по 30.09.2014 є сплата страхових внесків. Проте, у територіального органу ПФУ відсутня інформація про сплату страхових внесків, тому зарахування спірних періоді до страхового стажу ОСОБА_1 є неможливим.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про надання інформації щодо зарахування до страхового стажу, який враховується при призначенні пенсійного забезпечення, переодів трудової діяльності, відомості про які відображені у його трудовій книжці. У разі невідповідності даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із записами у трудовій книжці, ОСОБА_1 просив:
зазначити, які саме періоди трудової діяльності не зараховані до страхового стажу, з посиланням на відповідні записи у трудовій книжці;
внести відомості до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за відповідні періоди згідно записам у трудовій книжці.
Листом від 15.04.2025р. №2913-2259/К-02/8-2100/25 ГУ ПФУ в Херсонській області повідомило ОСОБА_1 , що до його страхового стажу не враховано періоди роботи:
- з 27.07.1998р. по 13.08.2001р. в Торговому домі “Електрон»;
- з 13.08.2001р. по 07.05.2002р. в Державному підприємстві “Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Одеській області»;
- з 13.10.2005р. по 10.02.2006р. в Одеській філії ТБ “ЦУБ»;
- з 22.11.2006р. по 28.02.2007р. в ТОВ “Морський технічний центр»;
- з 01.12.2013р. по 30.04.2014р. та з 01.06.2014р. по 30.09.2014р. в ДП «Експериментальний кефалевий риборозплідник».
Територіальний орган ПФУ зазначив, що після подання індивідуальних відомостей вищезазначеними страхувальниками, відповідні дані будуть внесені та відображені в обліковій картці в Реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. ОСОБА_1 поінформовано, що переглянути відповідну інформацію він зможе у своєму особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, сформувавши довідку за формою ОК-5.
08.08.2025р. позивач, для перевірки виконання вимог заяви від 20.03.2025р., в своєму особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України сформував довідку за формою ОК-5, з якої вбачається, що жодних змін з моменту отримання відповіді відповідача від 15.04.2025р. №2913-2259/К-02/8-2100/25 не внесено.
Зазначене стало підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду щодо оскарження відмови ГУ ПФУ в Херсонській області у внесенні відомостей до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо страхового стажу за періоди роботи з 27.07.1998р. по 13.08.2001р. в Торговому домі “Електрон»; з 13.08.2001р. по 07.05.2002р. в Державному підприємстві “Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Одеській області»; з 13.10.2005р. по 10.02.2006р. в Одеській філії ТБ “ЦУБ»; з 22.11.2006р. по 28.02.2007р. в ТОВ “Морський технічний центр»; з 01.12.2013р. по 30.04.2014р. та з 01.06.2014р. по 30.09.2014р. в ДП “Експериментальний кефалевий риборозплідник» та, відповідно, до індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , виходив з того, що чинним законодавством встановлений послідовний алгоритм дій щодо внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб змін та уточнень, згідно з яким органи Пенсійного фонду України вносять такі лише на підставі даних (звітності) наданих страхувальником (роботодавцем) чи його правонаступником та здійснюють контроль за достовірністю таких. При цьому, обов'язок та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних несе саме страхувальник або уповноважений орган.
За висновками суду, позивачем не дотримано передбачену законодавством процедуру внесення змін до Реєстру застрахованих осіб, оскільки він повинен в першу чергу звернутися з таким питанням до страхувальника (або ж його правонаступника), а не до ГУ ПФУ в Херсонській області, на яке покладено повноваження щодо звіряння поданого страхувальником або уповноваженим органом звіту з відомостями щодо кількості осіб і сум грошового забезпечення, а у разі виявлення недостовірних або помилкових відомостей, поданих та/або накопичених в електронних базах даних реєстру застрахованих осіб - повідомити страхувальнику або уповноваженому органу про виявлення розбіжностей.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону №2464-VI Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
Згідно статті 16 Закону №2464-VI Державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб. Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частинами першою, другою статті 20 Закону №2464-VI передбачено, що реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону №2464-VI до обов'язків Пенсійного фонду та його територіальних органів стосовно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру відносяться: забезпечення своєчасного внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; здійснення контролю за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.
Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. (ч.6 ст.20 Закону №2464-VI)
Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014р. №10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, яке визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 4 розділу І Положення № 10-1 Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення №10-1 визначено, що у Реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування із: звітності та повідомлень про прийняття працівника на роботу; системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; електронних пенсійних справ; системи обліку сплати страхових внесків; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; відомостей, що подаються застрахованими особами у випадках, передбачених законами та цим Положенням; реєстру страхувальників Державного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; звернень громадян до органів Пенсійного фонду України; інших джерел, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 3 розділу IV Положення №10-1 відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 4 розділу IV Положення №10-1 у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.
Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, чинним законодавством встановлений послідовний алгоритм дій щодо внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб, змін та уточнень, згідно з яким органи Пенсійного фонду України вносять такі лише на підставі даних (звітності), наданих страхувальником (роботодавцем) чи його правонаступником, та здійснюють контроль за достовірністю таких.
При цьому, обов'язок та відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних несе саме страхувальник або уповноважений орган.
Відповідно до пунктів 5, 6 розділу IV Положення №10-1 органи Пенсійного фонду України уповноважені вносити відомості про застраховану особу в реєстр застрахованих осіб тільки:
у разі ліквідації страхувальника без визначення правонаступника за відповідним рішенням суду, що набрало законної сили;
у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку позивачем не дотримано передбачену законодавством процедуру внесення змін до Реєстру застрахованих осіб, оскільки він повинен в першу чергу звернутися з таким питанням до страхувальника (або ж його правонаступника), а не до ГУ ПФУ в Херсонській області, на яке покладено повноваження щодо звіряння поданого страхувальником або уповноваженим органом звіту з відомостями щодо кількості осіб і сум грошового забезпечення, а у разі виявлення недостовірних або помилкових відомостей, поданих та/або накопичених в електронних базах даних реєстру застрахованих осіб - повідомити страхувальнику або уповноваженому органу про виявлення розбіжностей.
А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у спірних правовідносинах ГУ ПФУ в Херсонській області жодним чином не порушило права позивача щодо внесення певних відомостей до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як слідує зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 в рамках даної справи позивач, з посиланням на практику Верховного Суду, стверджує про те, що несплата роботодавцями страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до його страхового стажу спірних періодів роботи з 27.07.1998 по 30.06.2000, з 13.08.2001 по 07.05.2002, з 13.10.2005 по 10.02.2006, з 22.11.2006 по 28.02.2007, з 01.12.2013 по 30.04.2014 та з 01.06.2014 по 30.09.2014.
Колегія суддів не надає правову оцінку таким доводам апелянта, оскільки питання щодо наявності/відсутності правових підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 певних періодів його роботи, відомості про які містяться в трудовій книжці позивача, виходить за межі предмету даного спору.
Спірною у даній справі є відмова ГУ ПФУ в Херсонській області у внесенні до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей щодо певних періоди роботи ОСОБА_1 , які вносяться до Реєстру на підставі інформації про сплату внесків, наданої страхувальниками (роботодавцями) або їх правонаступниками.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук