П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/1301/26
Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 у справі № 400/1301/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; визнання протиправними та скасування наказів, -
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації, в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .;
- визнати протиправним і скасувати Наказ начальника військової частини НОМЕР_1 , в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.02.2026 залишив позовну заяву без руху.
Запропонував позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви, в якій уточнити позовні вимоги до кожного з відповідачів або склад учасників справи.
На виконання вищевказаної ухвали суду від 16.02.2026 представник позивача надав суду заяву про усунення недоліків.
Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.03.2026 у справі № 400/1301/26 позовну заяву ОСОБА_1 - повернув.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заява про уточнення позовних вимог аналогічна змісту позовній заяві залишеній без руху ухвалою від 16.02.2026.
За наведених підстав суд першої інстанції виснував, що представник позивача станом на 02.03.2026 у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду, а тому позовна заява належить поверненню.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом першої інстанції не враховано, що ІНФОРМАЦІЯ_4 є частиною єдиної системи територіальних центрів комплектування, функціонуючи під керівництвом обласних центрів. Таким чином, на переконання позивача, ІНФОРМАЦІЯ_5 також є відповідачем по вказаній справі.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Тобто, однією із вимог до позовної заяви є визначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів за умови, що позовна заява подається до декількох відповідачів. Зміст позову - це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту, яка повинна узгоджуватися із нормами ст. 5 КАС України.
Аналіз норми п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України дає підстави для висновку, що у разі подання позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного із відповідачів. Така необхідність обумовлена тим, що спосіб захисту свого права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло, а вимоги зобов'язального характеру повинні бути пред'явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.
Разом з тим, всупереч вимогам пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України позивачем не зазначено зміст позовних вимог щодо відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки звернена до суду вимога позивача повинна бути адресована кожному із відповідачів окремо, а тому позивачу слід уточнити суб'єктний склад учасників справи або сформулювати свої позовні вимоги таким чином, щоб вони були пред'явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.09.2024 у справі №990/220/24 вказала що із положень п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в поєднанні з вимогами ст.ст. 5, 77 цього Кодексу випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною.
Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.02.2026 залишив позовну заяву без руху з огляду на те, що всупереч вимогам пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України позивачем не зазначено зміст позовних вимог щодо відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Колегією суддів встановлено, що 24.02.2026 на виконання ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 представником позивача через електронний суду подано заяву про уточнення позовних вимог.
Позовна заява у мотивувальній частині була доповнена такими абзацами: « ІНФОРМАЦІЯ_4 є частиною єдиної системи територіальних центрів комплектування, функціонуючи під керівництвом обласних центрів.
Таким чином ІНФОРМАЦІЯ_5 також є відповідачем по вказаній справі.»
У прохальній частині перший пункт викладений у такій редакції:
«Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ».
Отже, на переконання колегії суддів, в уточненій позовній заяві позивач не виклав зміст дій відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , не описав, у чому полягало порушення його прав, не сформулював наслідки, які, з його погляду, настали внаслідок дій відповідача, також не пояснив, яким чином і чому дії відповідача зачіпають його права.
Відтак, подана уточнена позовна заява від 25.02.2026 не усуває недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.02.2026.
За приписами пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, колегія суддів, вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви
При цьому, апеляційний суд наголошує на тому, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.
За наведеного, доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 у справі № 400/1301/26 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик