06 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12060/25
Перша інстанція: суддя Караван Р.В.,
повний текст судового рішення
складено 29.10.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Димерлія О.О.,
суддів - Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №420/12060/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
22.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 15.05.2017 по 21.03.2025 у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 15.05.2017 по 28.02.2018, виплаченої 21.03.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №420/23188/21;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 15.05.2017 по 21.03.2025 у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 15.05.2017 по 28.02.2018, виплаченої 21.03.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №420/23188/21.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у зв'язку з порушенням Військовою частиною НОМЕР_1 строків виплати індексації грошового забезпечення, він має право на отримання компенсації втрати частини доходів.
Відповідач із позовними вимогами не погоджувався з підстав викладених у відзиві на позовну заяву зазначаючи, що немає підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів, оскільки позивач з відповідною заявою до Військової частини НОМЕР_1 не звертався.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №420/12060/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.11.2023 по 21.03.2025 у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 15.05.2017 по 28.02.2018, виплаченої 21.03.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №420/23188/21.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.11.2023 по 21.03.2025 у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 15.05.2017 по 28.02.2018, виплаченої 21.03.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №420/23188/21.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення в частині відмови в задоволенні позову суд першої інстанції вказав, що в період з 15.05.2017 по 01.11.2023 протиправної бездіяльності з боку Військової частини НОМЕР_1 , оскільки обов'язок щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у відповідача виник лише з 01.11.2023 (на наступний день після набрання законної сили рішення суду в справі №420/23188/21).
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийняттям у відповідній частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Отже, період за який позивачу має бути виплачено компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення починається з 15.05.2017 (дата з якої розпочато нарахування та виплату індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду) по 21.03.2025 (дата остаточного розрахунку), а не з 15.05.2017 по 01.11.2023, як помилково вказав окружний адміністративний суд.
В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні у матеріалах справи докази, у системному зв'язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Зокрема, колегією суддів установлено, що військову службу ОСОБА_1 у період з 15.05.2017 по 30.07.2018 проходив у Військовій частині НОМЕР_2 , яка зарахована на грошове забезпечення до Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.07.2018 №307 ОСОБА_1 звільнено з військової служби, а наказом від 30.07.2018 №143 - виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Натомість, при виключенні зі списків особового складу позивачу не правильно розраховано та не в повному обсязі виплачено грошове забезпечення.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі №420/10457/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 15.05.2017 по 30.07.2018 включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.05.2017 по 30.07.2018 включно.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі №420/10457/20 набрало законної сили.
Також, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 у справі №420/10456/20 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 22.12.2015 по 30.07.2018 виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 22.12.2015 по 30.07.2018 виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 у справі №420/10456/20 набрало законної сили.
13.10.2021 на виконання вищеназваних судових актів Військовою частиною НОМЕР_1 виплачено на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 27818грн. 45коп.
Не погодившись із врахованим Військовою частиною НОМЕР_1 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №420/23188/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 15.05.2017 по 28.02.2018 включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.05.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із таким судовим актом сторонами оскаржено його в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі №420/23188/21 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 скасовано в частині відмови в задоволенні вимог позову, заявлених за період з 01.03.2018 по 30.07.2018.
Ухвалено в цій частині по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.07.2018 включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3185грн. 03коп. в місяць за період з 01.03.2018 по 30.07.2018 включно в загальній сумі 15822грн. 41коп. відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 залишено без змін.
На виконання судових актів у справі №420/23188/21 Військовою частиною НОМЕР_1 24.12.2023 виплачено на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15585грн. 07коп., а 21.03.2025 - 36929грн. 71коп.
Уважаючи, що під час виплати на виконання судових рішень грошового забезпечення Військова частина НОМЕР_3 повинна була також виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строк їх виплати, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає про таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19.10.2000 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-III.
Відповідно до статей 1-4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
- соціальні виплати;
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення)
- сума індексації грошових доходів громадян;
- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 95 КЗпП України передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
За приписами статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Структуру заробітної плати визначено статтею 2 Закону України «Про оплату праці».
Так, основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до п.2.2 рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 №9-рп/2013, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Суми гарантійних і компенсаційних виплат, а також виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати.
Отже, індексація заробітної плати, а в розглядуваному випадку грошового забезпечення військовослужбовця, є його складовою частиною, а тому в разі несвоєчасної виплати сум індексації грошового забезпечення провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Аналогічний правовий висновок наведено Верховним Судом у постанові від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21, який є обов'язковим для врахування під час розгляду даної справи.
Використане у статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин, у розумінні положень статей 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», дають підстави уважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Згідно із фактичними обставинами справи, індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 . Військовою частиною НОМЕР_1 виплачено лише на виконання рішення суду в справі №420/23188/21, тобто з порушенням законодавчо визначеного строку.
Отже, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням Військовою частиною НОМЕР_1 строків виплати індексації грошового забезпечення.
Такі висновки суду апеляційної інстанції кореспондуються із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19, від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21.
Колегія суддів вказує, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені (такий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20, від 05.07.2022 у справі №420/7633/20, від 29.03.2023 у справі №120/9475/21-а, від 12.09.2024 у справах №400/5837/23, №240/18489/23, від 10.10.2024 у справі №280/5397/19, від 18.12.2024 у справі №755/15005/23).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості. Тож, нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати проводиться у чітко визначений Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Оскільки під час виплати 21.03.2025 індексації грошового забезпечення Військовою частиною НОМЕР_1 не виплачено на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів колегія суддів погоджується із висновком окружного адміністративного суду про наявність у досліджуваній ситуації у Військової частини НОМЕР_1 протиправної бездіяльності.
При цьому, суд апеляційної інстанції вказує про неправильність висновку суду першої інстанції про те, що обов'язок із виплати спірної компенсації втрати частини доходів у Військової частини НОМЕР_1 виник з наступного дня після набрання чинності рішенням суду в справі №420/23188/21 (01.11.2023), оскільки за законодавчими приписами компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.
Оскільки перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення, на виконання рішення суду в справі №420/10457/20, Військовою частиною НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 проведено з 15.05.2017 (тобто встановлено право позивача), то саме із цієї дати розпочинається період за який відповідач має здійснити компенсацію втрати частини грошових доходів.
З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов неправильного висновку в досліджуваній частині правовідносин.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.
Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Як установлено колегією суддів, викладені Одеським окружним адміністративним судом в рішенні від 29.10.2025 у справі №420/12060/25 висновки в частині, що стосується періоду з 15.05.2017 по 31.10.2023 включно не відповідають обставинам справи, а тому така частина судового акту підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №420/12060/25 скасувати в частині, що стосується періоду з 15.05.2017 по 31.10.2023 включно.
Прийняти у вказаній частині нове судове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 15.05.2017 по 31.10.2023 включно у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 15.05.2017 по 28.02.2018, виплаченої 21.03.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №420/23188/21;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 15.05.2017 по 31.10.2023 включно у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 15.05.2017 по 28.02.2018, виплаченої 21.03.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №420/23188/21.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №420/12060/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька