05 травня 2026 року м. Дніпросправа № 340/7010/25
Суддя І інстанції - Петренко О.С.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Кальника В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградські області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2025 №0127094-2408-1123-UA35040030000074104.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є членом та головою Фермерського господарства «Заволока Микола Петрович», ЄДРПОУ 42708062 (а.с.18-19). Основним видом економічної діяльності якого є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Відповідно до інформаційної довідки з ДРРП № 66321795 від 21.08.2016 року ОСОБА_1 є власником будівлі, складу с/г призначення, загальною площею 860 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний об'єкт нерухомості використовується позивачем у сільськогосподарському виробництві. Позивач вважає, що оскільки він є сільськогосподарським товаровиробником, а ці будівлі використовуються для сільськогосподарської діяльності Фермерського господарства «Заволока Микола Петрович» та ФОП, то він має право на пільгу, передбачену п.п. «ж» п.266.2.2 ст.266 Податкового кодексу України.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року позов було задоволено.
Не погордившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що позивачем не доведено та належним чином не підтверджено умови, за яких до нього може застосовуватись податкова преференція , передбачена пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України. Так право власності на об'єкт нерухомого майна зареєстроване саме за ОСОБА_1 , а не за юридичною особою ФГ «Заволоки М.П.» Юридична особа є окремим учасником у правовідносинах. Надаючи пільгу по податку, законодавством визначено умову не надання майна в оренду, позичнику, лізинг. У даному випадку майном користується і ФГ «Заволоки М.П.», відтак ОСОБА_1 не має право на користування пільгою. Враховуючи викладене вище, вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 0127094-2408-1123-UA350400300074104 від 27.05.2025 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є правомірним у повному обсязі, оскільки повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, а позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні та залишати без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 09.06.1997 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, та здійснює наступні види економічної діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду) 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (а.с.8).
ОСОБА_1 є членом та головою Фермерського господарства «Заволока Микола Петрович», ЄДРПОУ 42708062 (а.с.18-19). Основним видом економічної діяльності якого є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Відповідно до інформаційної довідки з ДРРП № 66321795 від 21.08.2016 року ОСОБА_1 є власником будівлі, складу с/г призначення, загальною площею 860 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).
Відповідно до технічного паспорту та витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № 457/24 від 28.01.2022 року, склад сільськогосподарського призначення має наступний код ДКБС: 1271.9 Будівлі сільськогосподарського призначення інші, про що чітко зазначено на сторінці 3 витягу з Реєстру будівельної діяльності (а.с.9-12).
Позивач вказує, що даний склад використовується ним для сільськогосподарських цілей та потреб, зокрема для зберігання сільськогосподарської продукції вирощеної на земельних ділянках з кадастровими номерами 3520884800:02:000:0679, 3520888000:02:000:0073, 3520888000:02:000:5167, 3520888000:02:000:5180, 3520888000:02:000:0027, 3520888000:02:000:0172, 3520888000:02:000:0173, 3520888000:02:000:0175, що перебувають в користуванні ФОП ОСОБА_1 , та 3520888000:02:000:9005 що перебуває в користуванні ФГ «Заволока М.П.».
Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, на підставі вказаних вище даних, сформовано податкове повідомлення-рішення від 27.05.2025 №0127094-2408-1123-UA35040030000074104, яким визначено суму податкового зобов'язання 27 950,00 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Не погодившись із цим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що розповсюдження норми абзацу «ж» п. 266.2.2. ст.266 ПК України, на осіб, які обрали формою ведення сільського товарного виробництва саме через створення фермерського господарства, повністю відповідає меті законодавця про надання підтримки невеликим сільгоспвиробникам. Позивач, як один із засновників ФГ « ОСОБА_2 », головним видом діяльності якого є виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, використовує об'єкти нерухомого майна сільськогосподарського призначення та як ФОП, використовують таку будівлю у своїй діяльності. Належне позивачу на праві власності будівлю, йменуються, як склад сільськогосподарського призначення використовуються ФГ «Заволок Микола Петрович» для ведення фермерського господарства так і для ведення підприємницької діяльності ФОП, та не здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.
Згідно з статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
За змістом пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм колегія суддів зазначає, що застосування пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником (юридичною та фізичною особою), друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) віднесений до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здається їх власником в оренду, лізинг, позичку.
Колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»).
До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) «Будівлі нежитлові» належить клас (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.
Отже, колегія суддів зазначає, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про те, що будівлі, складу с/г призначення, загальною площею 860 кв.м., що розташована за адресою: Кіровоградська обл.. Кропивницький (Бобринецький) р-н, м. Бобринець, вул. Миколаївська, буд. 186Б в розумінні Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, віднесені до класу 1271.9 Будівлі сільськогосподарського призначення інші, про що чітко зазначено на сторінці 3 витягу з Реєстру будівельної діяльності (а.с.9-12).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
Позивач з 09.06.1997 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, та здійснює наступні види економічної діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду) 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (а.с.8).
ОСОБА_1 є членом та головою Фермерського господарства «Заволока Микола Петрович», ЄДРПОУ 42708062 (а.с.18-19). Основним видом економічної діяльності якого є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Відповідно до інформаційної довідки з ДРРП № 66321795 від 21.08.2016 року ОСОБА_1 є власником будівлі, складу с/г призначення, загальною площею 860 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).
Також колегія суддів зауважує, що фермерське господарство, це така специфічна організаційно-правова форма ведення підприємницької діяльності у сфері сільськогосподарського виробництва, при якому юридична особа може вести свою діяльність за рахунок земель та майна засновника господарства. Тому, фізична особа власник чи користувач земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також власник об'єктів нерухомості, може займатися сільськогосподарським товаровиробництвом через утворене фермерське господарство.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, відповідно до яких суд дійшов до висновку, про можливість розповсюдження пільги передбаченої п.п. «ж» п. 266.2.2. ст.266 ПК України, на власника нерухомості, якій здійснює свою господарську діяльність у формі фермерського господарства. Зокрема, у постанові від 29.04.2021 у справі №2340/4117/18, від 09.05.2023 у справі № 380/10802/22, від 24.04.2020 у справі № 540/2206/19.
Встановлена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
Вказаними обставинами підтверджується, що комплекс будівель і споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , позивач використовує як у фермерському господарстві так і ведення підприємницької діяльності ФОП та не здаються ним в оренду, лізин, позичку.
Відтак, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що нерухомість за цією адресою не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Відповідачем не підтверджено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 05 травня 2026 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Кальник