05 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/16912/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чабаненко С.В.,
перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року про зупинення провадження у справі №160/16912/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТЕЙ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року у справі №160/16912/25, після отримання 14 липня 2025 року її копії, 21 квітня 2026 року звернулося до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить її скасувати.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження та надати документ про сплату судового збору.
Ухвала суду мотивована тим, що скаржником пропущено встановлений законом п'ятнадцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції скаржником отримано 14 липня 2025 року, а з апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Дніпропетровській звернулося до суду 21 квітня 2026 року. Також, зазначено про необхідність надання до суду документу про сплату судового збору.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року скаржник отримав 22 квітня 2026 року (середа), що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему «Електронний суд».
24 квітня 2026 року скаржник звернувся до суду з клопотанням в якому просив суд поновити строк звернення до суду з апеляційною скаргою, посилаючись при цьому на обставини попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою та введення воєнного стану.
Також, скаржник у вищезазначеному клопотанні просив відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року про зупинення провадження у справі №160/16912/25.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню.
Так, обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, який враховуючи дату постановлення цієї ухвали - 11 липня 2025 року є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.
Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб'єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження шляхом відстрочення сплати судового збору.
Колегія суддів зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду сформовано правовий висновок про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Зважаючи на те, що скаржником оскаржується судове рішення постановлене 11 липня 2025 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що саме з цієї дати у відповідача і виник обов'язок для вирішення питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, що б свідчило про дотримання відповідачем обов'язку добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами.
Натомість доказів того, що відповідач добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та з 11 липня 2025 року розпочав процедуру сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі до клопотання не надано.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній з 15.12.2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, подане скаржником клопотання не містить підстав передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI для відстрочення сплати судового збору.
Також, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення скаржнику строку звернення до суду у цій справі, враховуючи наступне.
Після повернення впершеподаної апеляційної скарги ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 року, з повторною апеляційною скаргою до суду скаржник звернувся до суду, не усунувши при цьому недолік апеляційної скарги, який став підставою для повернення попередньоподаної апеляційної скарги, оскільки не надав документ про сплату судового збору, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що такий строк є невиправдано тривалим для звернення до суду з вже оформленою апеляційною скаргою та спростовує твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов'язків, встановлених законом та вчинення усіх можливих і залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує і на тому, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Слід зауважити й на тому, що саме по собі посилання скаржника на указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» не є безумовною підставою для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі, оскільки скаржник не зазначає як ці обставини позбавили його можливості звернутися до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
Суд зауважує, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного поновлення скаржнику процесуального строку на звернення до суду з апеляційною скаргою.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, скаржник як при поданні апеляційної скарги так і при поданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приймаючи до уваги те, що наведені скаржником обставини не є поважними підставами для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №160/16912/25.
Визнати неповажними підстави вказані Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року про зупинення провадження у справі №160/16912/25.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Сафронова
суддя С.В. Чабаненко