Справа № 561/358/26
06 травня 2026 року с-ще Зарічне
Зарічненський районний суд Рівненької області в складі головуючого судді Дідика А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Зарічне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Підстава позову(позиція позивача).
Представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ “Фінансова компанія "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором №181896 від 03.05.2025 року в сумі 11171,70 грн., судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у сумі 7000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено в електронній формі Договір № 181896 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого, відповідачу були надані кредитні кошти в розмірі 6945,00 грн., строком на 84 дні, з 03.05.2025 до 26.07.2025 та зобов'язалася вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за фіксованою процентною ставкою 360 % річних, 1 % в день.
Кредитний договір сторони уклали у вигляді електронного документа у відповідності до ст. ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором
10 жовтня 2025 року між ТОВ "“КРЕДІПЛЮС " та ТОВ "ФК "Юніт Капітал" було укладено договір факторингу № 101025, відповідно до якого позивач набув право вимоги за кредитним договором до відповідача. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого допустив заборгованість, яка станом на дату подачі позову складає 12371.00 грн, з яких Заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6945,00 грн; Заборгованість за відсотками в розмірі 3725,70 грн; Заборгованість за комісією в розмірі 501,00 грн; Заборгованість за штрафами в розмірі 1200,00 грн.
Так як згідно графіку платежів за кредитним договором термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Юніт Капітал» звернулось із даним позовом про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою від 06.04.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 06.05.2026 року, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Зазначену ухвалу відповідачці було надіслано за місцем її реєстрації, трекінг Укрпошти № 067141715248, підтверджує особисте отримання відповідачкою повідомлення 14.04.2026 року.
Представник позивача в позовній заяві, подала клопотання про розгляд справи у відсутності представника ТОВ «Юніт Капітал».
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ “КРЕДІПЛЮС був укладений Договір про споживчий кредит №181896 від 03.05.2025 року.
Відповідно до п. 2.1. Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідно до п.2.2.1-2.3. договору сума кредиту складає 6945,00 грн.; строк кредиту 360 днів з 03.05.2025 по 26.07.2025 року.
Умовами договору сторони погодили тип процентної ставки - фіксований. А саме в договорі визначено, що за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов: стандартна процентна ставка становить 0,9730 % в день (п. 2.7.1 договору).
Згідно п. 2.2.1 кредитного договору кошти надаються Товариством у безготівковій формі на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 2.10 якщо Позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної Графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати Позичальник, якщо тільки він не звільнений від обов'язку сплачувати неустойку, згідно чинного законодавства, зобов'язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 200,00 грн. (двісті грн. 00 коп.), а в подальшому починаючи з 7-го дня пеню в розмірі, що становить 20,00 грн. (двадцять грн. 00 коп.) за кожний календарний день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов'язань Позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної Позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.
Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування Позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів Кредитодавця розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs (Додаток №4). Зокрема, згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору (Додаток №5,6). Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті Кредитодавця, Відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення Кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію Позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами Кредитного договору.
Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом, що відповідно до вимог законодавства належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.
Укладаючи вищевказаний Кредитний договір відповідач та ТОВ "КРЕДІПЛЮС" вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 44а7b25с.
З огляду на викладене, можна стверджувати, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.
10.10.2025 року між ТОВ “Кредіплюс» та ТОВ "Юніт Капітал», укладений Договір відступлення прав вимоги 101025, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №181896 від 03.05.2025 року. Відтак, позивача наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №10102025 від 10 жовтня 2025 року Реєстру прав вимог право грошової вимоги ТОВ “Юніт Капітал» до відповідача складає 12371,70 грн., з них 6945,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3725,70 грн. заборгованість по відсотках, 501,00 заборгованість за комісією та 1200,00 грн заборгованість за штрафами.
Оскільки термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ “Юніт Капітал» набуло права звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
На переконання суду, відповідач був у повній мірі поінформований про умови надання кредиту відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №181896 від 03.05.2025 в частині тіла боргу у сумі 6945,00 грн. та в частині заборгованості за нарахованими процентами у сумі 3725,70 грн., що в загальному розмірі становить 10670,70 грн.
Щодо позовної вимоги в частині стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає наступне.
Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №479/191/17.
Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що положення договору №5464235 від 10.04.2023 про сплату комісії за надання кредиту та обслуговування кредиту є нікчемними, суперечать положенням ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі цих положень договору - комісії за надання кредиту у розмірі 501,00 грн., задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 та п.1 ч. 3ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до частини третьої ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з частиною восьмою ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1.) їх дійсність; 2.) необхідність; 3.) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Юніт Капітал" та адвокатським бюром “Тимошенко та партнери» був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року. З Акту прийому - передачі наданих послуг від 20.02.2026 року вбачається, що розмір витрат на правничу допомогу складає 7 000,00 грн.
Суд ураховує, що наданий позивачем розрахунок судових витрат є дещо завищеним, таким, що не відповідає складності справи та є неспівмірним з ціною позову з огляду на однотипність справ про стягнення заборгованості, формування позовної заяви з доданими документами, зазвичай, відбувається автоматизовано, що не вимагає значних затрат часу адвоката чи його помічника, крім того позивачем не надано доказів фактичної оплати послуг представника. Таким чином суд вважає, що співмірною сумою витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, ціною позову буде 1500,00 гривень.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з наведеним, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за позов майнового характеру, який задоволений на 95,52% (10670,70*100/11171,70), відповідно з відповідача на користь позивача слід стягнути 2543 грн. 12 коп. судового збору (2662,40 * 95,52 % = 2543,12), який підтверджено платіжною інструкцією №36722 від 26.03.2026 року.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" суму заборгованості за кредитним договором №181896 від 03.05.2025 в розмірі 10670 гривень (десять тисяч шістсот сімдесят гривень) 70 коп., 2543,12 (дві тисячі п'ятсот сорок три гривні) 12 коп. - судового збору та 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 коп. витрат з професійної правничої допомоги.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул.Лесі Українки,34, офіс 333, ЄДРПОУ:43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду виготовлено 06 травня 2026 року.
Суддя А. В. Дідик