Дата документу 05.05.2026Справа № 554/5977/26
Провадження № 1-кс/554/5765/2026
05 травня 2026 року м.Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення,-
24.04.2026 року ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення.
Скаргу обґрунтував тим, що 21.04.2026 року, зважаючи на бездіяльність патрульної поліції при зверненнях ОСОБА_3 до поліції, начальника Полтавського РУП № 2 ГУ НП м. Полтава, а також на наявність в їх діях ознак пособництва і зловживання службовим становищем та невиконання рішення суду, заявник звернувся до ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві із повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 382, 364, ч.5 ст. 27 КК України.
У повідомленні зазначає про те, що ухвалою суду від 16.04.2026 р. в справі № 554/5242/26 дії ВП № 2 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області визнані як бездіяльність та зобов'язано уповноважених осіб ВП № 2 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області внести до ЄРДР про заяві від 09.04.2026 року про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвала суду від 16.04.2026 року у справі № 5545242/26 на даний час є невиконаною, що свідчить про вчинення кримінальних правопорушень з боку працівників Полтавського РУП № 2 ГУНП м. Полтава, яке до цього часу триває.
Проте, до цього часу відомості в ЄРДР по повідомленню від 21.04.2026 року не внесені.
Прохав зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві внести відомості до ЄРДР по заяві ОСОБА_3 від 21 квітня 2026 року про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді від 27.04.2026 відкрито провадження за скаргою.
Скаржник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Скаргу підтримує у повному обсязі.
Слідчий ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві в судове засідання не з'явився, суд про причину своєї неявки не повідомив. Про дату та час слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За таких обставин, ураховуючи процесуальні строки розгляду та наявність волевиявлення заявника про розгляд без участі, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності учасників.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши суть скарги, дослідивши додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Як видно з матеріалів скарги, та встановлено в судовому засіданні, заявник звернувся до ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві із заявою про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст.382, 364, ч.5 ст. 27 КК України, вчинених на його думку працівниками Полтавського ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Підставами вважати повідомлення таким, що містить відомості про злочин, є наявність в ньому об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то обставини викладені в них не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язковими для внесення до ЄРДР.
Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України № 298 від 30 червня 2020 року, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (п. п. 1 п. 1 розділу ІІ Положення).
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Норми статті 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку із ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).
Отже, критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст. 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Заявник вказував на те, що зазначені у його заяві-повідомленні від 21.04.2026 року дії працівників Полтавського ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, на його думку, свідчать нібито про факт вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. 382, 364, ч.5 ст. 27 КК Україн.
При цьому, заявником у поданій заяві наводяться виключно власні міркування та припущення щодо вчинення порушень працівниками Полтавського ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, однак протиправність таких дій не підтверджується достатніми об'єктивними даними, обґрунтованими та допустимими доказами.
У даному контексті варто враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
ОСОБА_3 вказує на те, що оскільки до цього часу ухвала суду від 16.04.2026 року у справі №554/5242/26, якою зобов'язано уповноважених осіб ВП № 2 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 09.04.2026 року, не виконана, тому в діях працівників ВП № 2 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 382, 364, ч.5 ст. 27 КК України, що і стало підставою звернення до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві із відповідним повідомленням про кримінальні правопорушення від 21 квітня 2026 року.
Доводи ОСОБА_3 викладені ним у заяві-повідомленні від 21 квітня 2026 року є його особистою оцінкою дій працівників поліції, і ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливої протиправності таких дій, а тому не відповідають вимогам ст. 214 КПК України.
Відтак, незважаючи на те, що заявник вважає свою заяву повідомленням про вчинення конкретними посадовими особами кримінальних правопорушень, передбачених ст. 382, 364, ч.5 ст. 27 КК України, проте за своїм змістом вона не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складів вищезазначених злочинів. А тому в даному випадку така заява не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що, в свою чергу, унеможливлює автоматичне внесення відомостей до ЄРДР за вказаною кваліфікацією дій, про що просить заявник.
Отже, з урахуванням наведених вище норм законодавства та представлених матеріалів скарги за таким повідомленням про внесення відомостей до ЄРДР з боку Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, не вбачається порушення вимог кримінального процесуального законодавства, що регламентують порядок розгляду заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого слідчим суддею постановляється ухвала, зокрема, відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для внесення заяви ОСОБА_3 від 21 квітня 2026 року до ЄРДР, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення потрібно відмовити.
Керуючись ст. 214, 303, 304 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1