Справа № 948/409/26
Номер провадження 2/948/447/26
про залишення позовної заяви без руху
06.05.2026 суддя Машівського районного суду Полтавської області Косик С.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування укладеним та визнання права власності на нерухоме майно,
у травні 2026 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла зазначена позовна заява.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позивачем не повністю сплачений судовий збір, з огляду на таке.
За змістом підп. 1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється фізичною особою в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 зазначеного Закону установлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 1 січня 2026 року складає 3 328,00 грн.
Отже, судовий збір за вимогу немайнового характеру, який справляється фізичною особою, станом на 01 січня 2026 року складає 1 331,20 грн.
Відповідно до приписів абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою позову майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що станом на 01.01.2026 складає 1 331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що станом на 01.01.2026 складає 16 640,00 грн).
Відповідно до приписів абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позовна заява ОСОБА_1 містить дві вимоги немайнового характеру, а саме:
-визнати укладеним договір дарування земельної ділянки від 16.07.2025 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за яким ОСОБА_2 передає безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5323080400:00:003:0090 площею 7,4811 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Андріївської сільської ради Полтавського (Машівського) району Полтавської області;
-визнати укладеним договір дарування земельної ділянки від 16.07.2025 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за яким ОСОБА_2 передає безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5323080400:00:003:0027 площею 7,275 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Андріївської сільської ради Полтавського (Машівського) району Полтавської області;
та майнового:
-визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5323080400:00:003:0090 площею 7,4811 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Андріївської сільської ради Полтавського (Машівського) району Полтавської області;
-визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5323080400:00:003:0027 площею 7,275 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Андріївської сільської ради Полтавського (Машівського) району Полтавської області.
Натомість позивачка при подачі цієї позовної заяви не повністю сплатила судовий збір.
У змісті позовної заяви зазначено, що ціна позову складає 339 481,76 грн, тоді 1% від цієї суми становитиме 3 394,82 грн. А за дві вимоги немайнового характеру потрібно сплатити 1 331,20 грн + 1 331,20 грн = 2 662,40 грн.
Отже, усього за дві вимоги немайнового та 1 майнового характеру, з урахуванням логіки позивачки та визначеної нею ціни позову необхідно було б сплатити 6 057,22 грн. Тоді як сплачено лише 4 727,00 грн, про що свідчить надана квитанція та виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Водночас суд зауважує, що інформація про вартість спірного майна в матеріалах позовної заяви відсутня, а тому визначити дійсну ціну позову не представляється можливим.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Мається на увазі дійсна вартість майна на момент розгляду справи в суді, а не вартість визначена позивачем чи відповідачем.
Відповідно до ч. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, зазначену позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачці строку для усунення недоліків, а саме: доплатити судовий збір відповідно до кількості заявлених вимог майнового та немайнового характеру, та надати документ, що підтверджує таку сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому надати та врахувати інформацію про вартість спірного майна на момент розгляду справи в суді.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, -
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування укладеним та визнання права власності на нерухоме майно.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків, зазначених в її змісті.
У випадку не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
.
Суддя С. М. Косик