06 травня 2026 р.Справа № 520/29589/25 м. Харків
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 по справі № 520/29589/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Агро-Трейд»
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 по справі № 520/29589/25 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Агро-Трейд» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом направлення до суду доказів сплати судового збору у розмірі 7267,20 грн.
05.05.2026 Головним управлінням ДПС у м. Києві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає про неможливість сплати судового збору, у зв'язку із обмеженими бюджетними асигнуваннями.
Перевіривши доводи клопотання про відстрочення сплати судового збору, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання, зокрема щодо звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення, розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених в статті 8 зазначеного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 зазначеного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 зазначеного Закону, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Ураховуючи наведене, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі “Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для відстрочення сплати судового збору (або для звільнення від його сплати), відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому таке клопотання задоволенню не підлягає.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що долучена Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві виписка з рахунку за 05.04.2026, яка лише фіксує вхідний залишок коштів за КЕКВ 2800, сама по собі не свідчить про об'єктивну неможливість виконання встановленого законом обов'язку зі сплати судового збору та не підтверджує вжиття всіх залежних від скаржника заходів для забезпечення такого платежу.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Керуючись ст. 133, 243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 по справі №520/29589/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Агро-Трейд» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Мінаєва К.В.
Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.