Справа № 535/230/26
Провадження № 2/535/274/26
(ЗАОЧНЕ)
04 травня 2026 року с-ще Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Гуляєвої Г.М.,
з участю секретаря судових засідань Васильченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с-щі Котельва цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (місцезнаходження: 08135, Київська область Бучанський район с.Чайки, вул. Антонова буд. 8А, ЄДРПОУ: 40842831) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором;-
05.03.2026 до Котелевського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_2 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у сумі 11 874,8 грн. та судові витрати .
В обгрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначає, що 09.07.2021 року між ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ: 40842831 було укладено договір № 2906819204-392988 про надання коштів у позику, за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, від повідно до умов та правил, зазначених у договорі.
Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК».
Зазначений кредитний договір, як вбачається з його змісту, разом із правилами надання кредитів (надалі Правила) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та за якими позичальник був попередньо ознайомлений.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створено згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - 2011 -, для підписання кредитного договору № 2906819204-392988 від 09.07.2021 року, шляхом направлення Позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 (вказаного Позичальником під час реєстрації в особистому кабінеті) електронного повідомлення СМС-повідомлення, що підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта, щодо укладення електронного Договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 2906819204-392988 від 09.07.2021 р. в інформаційно- телекомунікаційній системі Товариства на сайті кредитодавця, яка знаходиться в додатках до даного позову.
Відповідно до вище наведено, обґрунтованим є висновок, що без отримання SMS- повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання SMS повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_2 не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачеві.
Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_2 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту, становить 4 000,00 грн. (п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); початковий строк кредитування, становить 12 днів, (п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); Дисконтна відсоткова ставка, становить 0,01% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків).
Базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 4. графіку розрахунків);
Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_2 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_3 , яку ОСОБА_2 вказала в особистому кабінеті як банківська картка на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 2906819204-392988 від 09.07.2021 року.
На підтвердження факту видачі кредиту, Кредитодавець додає до Позовної заяви документи що підтверджують перерахування кредитних коштів.
ОСОБА_2 підтвердила виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця , а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів.
До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором №2906819204-392988 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором № 2906819204-392988 від 09.07.2021 року.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором №2906819204-392988 позичальника ОСОБА_2 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 2906819204-392988 на загальну суму 50 грн.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.Враховуючи вище викладене загальна сума боргу, що підлягає стягненню за договором № 2906819204-392988 від 09.07.2021 року станом на дату подання позову до суду становить 11 874,80 грн., яка складається з:
- Заборгованість за сумою кредиту: 4 000,00 грн.;
- Заборгованість за відсотками за користування позикою: 7 874,80 грн.
З боку Відповідача по відношенню до ТОВ «КОШЕЛЬОК» має місце свідомо порушення зобов'язання визначеного в кредитному договорі, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановленні Кредитним договором та законом, тому позивач вимушений був звернутися до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 09.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.46).
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, надали до суду письмову заяву, в якій просили розглядати справу без їхучасті, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлена своєчасно та належним чином в порядку ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим та за фактичним місцем проживання відповідача. Причини неявки відповідач суду не повідомляла, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, в установлений ч.7 ст.178 ЦПК України строк відповідач не подала до суду відзив на позовну заяву.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справ.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Суд вирішив можливим розглянути справу у спрощеному позовному провадженні за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у справі доказів.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно вимогам ст.ст.223, 280-281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував представник позивача.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що що 09.07.2021 року між ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ: 40842831 було укладено договір № 2906819204-392988 про надання коштів у позику, за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, від повідно до умов та правил, зазначених у договорі (а.с.21-25).
Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК».
Зазначений кредитний договір, як вбачається з його змісту, разом із правилами надання кредитів (надалі Правила) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та за якими позичальник був попередньо ознайомлений.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створено згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - 2011 -, для підписання кредитного договору № 2906819204-392988 від 09.07.2021 року, шляхом направлення Позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 (вказаного Позичальником під час реєстрації в особистому кабінеті) електронного повідомлення СМС-повідомлення, що підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта, щодо укладення електронного Договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 2906819204-392988 від 09.07.2021 р. в інформаційно- телекомунікаційній системі Товариства на сайті кредитодавця, яка знаходиться в додатках до даного позову.
Відповідно до вище наведено, обґрунтованим є висновок, що без отримання SMS- повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання SMS повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_2 не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачеві.
Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_2 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту, становить 4 000,00 грн. (п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); початковий строк кредитування, становить 12 днів, (п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); Дисконтна відсоткова ставка, становить 0,01% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків) (а.с.21-22).
Базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 4. графіку розрахунків);
Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_2 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_3 , яку ОСОБА_2 вказала в особистому кабінеті як банківська картка на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 2906819204-392988 від 09.07.2021 року (а.с.32).
На підтвердження факту видачі кредиту, Кредитодавець додає до Позовної заяви документи що підтверджують перерахування кредитних коштів.
ОСОБА_2 підтвердила виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця , а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів.
До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором №2906819204-392988 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором № 2906819204-392988 від 09.07.2021 року.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором №2906819204-392988 позичальника ОСОБА_2 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 2906819204-392988 на загальну суму 50 грн.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.Враховуючи вище викладене загальна сума боргу, що підлягає стягненню за договором № 2906819204-392988 від 09.07.2021 року станом на дату подання позову до суду становить 11 874,80 грн., яка складається з: - заборгованість за сумою кредиту: 4 000,00 грн.; - заборгованість за відсотками за користування позикою: 7 874,80 грн. (а.с.27-28).
Відповідно до норм статей 610, 612, 625, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526,530 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №755/11648/15-ц, якщо договір, у тому числі кредитний, укладений на задоволення особистих потреб фізичної особи і не пов'язаний з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи чи виконанням ним обов'язків як найманим працівником, такий договір є споживчим і наявність судового спору щодо цього договору не впливає на його характер, як споживчого, відтак і сам спір у будь-якому випадку стосується прав сторони договору, як споживача, а вирішення такого спору, незалежно від його ініціатора, має ґрунтуватися та враховувати і вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частин першої-другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на дату укладення договорів в цій справі) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Згідно із частиною 6 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Щодо стягнення процентів за користування кредитом.
Згідно з частиною першою статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Аналізуючи положення ч.1 ст.638, ст.1054, ст.1048, 1049 ЦК України та інші норми цивільного закону можна зробити висновок, що істотними (основними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов'язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Кредитний договір може містити й інші (додаткові) умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг тощо.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» (Закон №1734- VІІІ) до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець зобов'язаний надати споживачу інформацію щодо умов кредитування для прийняття споживачем усвідомленого рішення. Така інформація серед іншого має містити порядок повернення кредиту та сплати процентів, власних комісій та інших платежів (за наявності) згідно Графіку платежів, а також попередження про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, що застосовуються чи стягуються у разі невиконання зобов'язання за договором.
Згідно з ч.3 ст.12 Закону №1734- VІІІ забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем денної процентної ставки, реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим законом, є нікчемними (ч.5 ст. 12).
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі №363/1834/17 від 13.07.2022 сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов'язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим ст.3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (п. 6 ч. 1 вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.
У частині 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Крім цього, пунктом 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закон № 3498-ІХ від 22.11.2023, набрав чинності 24.12.2023) забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що умовами договору сторони визначили процентну ставку за користування кредитними коштами. Оскільки відповідачем допущена заборгованість за вище згаданим кредитом, то з неї підлягають стягненню і проценти за кредитним договором №2906819204-392988 від 09.07.2021 в розмірі 7874,80 грн.
Згідно з приписами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, відповідач не була позбавлена можливості надати власний розрахунок заборгованості.
Враховуючи те, що відповідач отримала від позивача грошові кошти (кредит), які в добровільному порядку не повернула, а також те, що в заяві та паспорті, які підписала відповідач міститься інформація про умови кредитування, а саме стосовно розміру відсотків за користування кредитними коштами, тощо, суд дійшов висновку, що вимоги банку про стягнення з відповідача на його користь заборгованості в сумі 11874,80 грн., з яких:- 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; -7874,80 грн. заборгованість за відсотками, є законними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Крім того, для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження обґрунтованості витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді, позивач додав копію договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5506, Акт №1 приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 20.01.2026, додаток до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 (а.с.14-15,18, 31).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Тобто, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу може бути зменшений судом лише за наявності обґрунтованого клопотання та /або заперечень сторони відповідача.
Клопотання та/або заперечення від відповідача ОСОБА_2 щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходило.
Таким чином, представником позивача надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, які також підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст.ст.512,514,610,612,625,629,1049,1054,1077,1082,1081 ЦК України, ст.12,13,81,141,247,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (місцезнаходження: 08135, Київська область Бучанський район с.Чайки, вул. Антонова буд. 8А, ЄДРПОУ: 40842831) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (місцезнаходження: 08135, Київська область Бучанський район с.Чайки, вул. Антонова буд. 8А, ЄДРПОУ: 40842831) заборгованість за кредитним договором №2906819204-392988 від 09.07.2021 року в загальному розмірі 11874,80 грн. (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні 80 копійок), з яких:- 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; -7874,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (місцезнаходження: 08135, Київська область Бучанський район с.Чайки, вул. Антонова буд. 8А, ЄДРПОУ: 40842831) суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень).
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (місцезнаходження: 08135, Київська область Бучанський район с.Чайки, вул. Антонова буд. 8А, ЄДРПОУ: 40842831) ;
представник позивача: ГУРСЬКИЙ ГЕРМАН ЮРІЙОВИЧ (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 );
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено 06.05.2026 року.
Суддя: Г.М. Гуляєва