Справа № 533/24/26
Провадження № 2/533/144/26
про витребування доказів та оголошення перерви
06 травня 2026 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - Козир В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 22 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 12 березня 2026 року (а.с. 41-42, 43).
Цією ж ухвалою суду запропоновано позивачеві ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» протягом 20 днів з дня отримання ухвали надати до суду докази на підтвердження власних позовних вимог, зокрема: 1) додаткову виписку по особовому/поточному рахунку відповідача період з 26.09.2017 по 30.10.2017; 2) детальний розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором зі зазначенням розміру процентної ставки процентів та комісії, періоду нарахування процентів та комісії, суми заборгованості за кожним періодом тощо. Копію виписки та розрахунку заздалегідь направити відповідачу, а докази направлення - надати суду.
12.03.2026 відповідач через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі. Підтвердив, що дійсно отримав кредит та ним скористався, частково виконав кредитні зобов'язання, але йому з наданого позивачем розрахунку незрозуміло, чому саме така сума заборгованості. Тому просив суд витребувати від позивача розрахунок заборгованості та відкласти розгляд справи (а.с. 49).
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 12 березня 2026 року витребувано від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» протягом 20 днів з дня отримання ухвали докази на підтвердження власних позовних вимог: 1) додаткову виписку по особовому/поточному рахунку відповідача період з 26.09.2017 по 30.10.2017; 2) детальний розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором зі зазначенням розміру процентної ставки процентів та комісії, періоду нарахування процентів та комісії, суми заборгованості за кожним періодом тощо (а.с. 53-54).
У судовому засіданні оголошено перерву до 06.05.2026.
03.04.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про долучення доказів (а.с. 60-61): виписки (а.с. 62); довідки розрахунок заборгованості (а.с. 63). Такі докази долучено позивачем ПОВТОРНО.
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з'явився, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, у заяві про долучення доказів прохав розгляд справи проводити без участі представника.
Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про місце, час та дату судового засідання (а.с.57), у поданій до суду заяві від 12.03.2026 просив проводити розгляд справи без його участі (а.с. 49).
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 3, ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5, ч. 6, ч. 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи (ч. 1, ч. 9 ст. 83 ЦПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено, що відповідач має заборгованість за кредитним договором від 26.09.2017 № Z70.459.70274 у розмірі 77191,90 гривень, що складається із суми: заборгованості за основною сумою боргу - 31425,08 гривень; заборгованості за відсотками - 13673,00 гривень; заборгованість за комісіями - 32093,82 гривень.
Проте позивачем додано до позовної заяви виписку по рахунку за період (31.10.2017-02.12.2020), який не охоплює дату укладення кредитного договору та дату видачі кредиту - 26.09.2017.
Також, позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором, який не деталізований, оскільки не містить інформацію про процентну ставку або ставки, за якими здійснювалися нарахування процентів за користування кредитом та комісії, період нарахування таких процентів та комісії, формулу нарахування процентів та комісії тощо. Перевірити правильність такого розрахунку (арифметично) не представляється можливим.
Суд звернув увагу позивача на наведені недоліки в ухвалі про відкриття провадження та пропонував позивачеві надати суду відповідні докази, також ухвалою суду від 12.03.2026 суд витребовував від позивача додаткову виписку по особовому/поточному рахунку відповідача за період з 26.09.2017 по 30.10.2017 та детальний розрахунок заборгованості.
Позивач ухвали суду двічі проігнорував, витребувані докази не надав. Натомість продублював ті докази, що були ним додані до позовної заяви.
У письмовому клопотанні позивач зазначив, що ним надано до суду всі наявні докази, які отриманні від первісного кредитора в рамках договору факторингу № 12/89 від 02.12.2020.
Аналізуючи умови наданого позивачем договору факторингу, укладеного між первісним кредитором АТ «Ідея банк» та позивачем як новими кредитором, суд зазначає, що у відповідності до договору документація - це оригінали або належним чином завірені копії документів, а саме завірені шляхом проставляння на документі відмітки «копія вірна» підпису співробітником клієнта та печатки клієнта, які підтверджують дійсність, виникнення і наявність прав вимог до боржників щодо їх заборгованості… Під документацією щодо кожного окремого боржника, зокрема, розуміються такі документи: первинні документи (оригінали) з усіма супутніми документами (у тому числі додатки та додаткові угоди до первинних договорів); інші документи, які за загальним правилом і відповідно до внутрішніх процедур клієнта складають «кредитні справи» або «файл» клієнта…
За умовами договору факторингу, наданого позивачем, первісний кредитор зобов'язаний був надати всю документацію та інформацію за кредитними договорами, право вимоги до яких набув позивач, в тому числі й за кредитним договором № Z70.459.70274.
Отже, відповідно до умов договору факторингу, наданого позивачем, позивач має повне та беззаперечне право на отримання від первісного кредитора (клієнта) усю документацію щодо кредитних договорів, право вимоги за якими набув позивач (фактор), у тому числі розрахунок заборгованості та довідку про рух коштів по рахунку.
Ненадання первісним кредитором документів на підтвердження переданого ним права вимоги до відповідача є підставою для звернення з відповідними позовними вимогами позивача до первісного кредитора, адже у відповідності до ч. 1 ст. 1081 ЦК України саме клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Що стосується розрахунку заборгованості, пред'явленої до стягнення, то позивач не позбавлений права та можливості здійснити такий розрахунок самостійно, якщо попередній кредитор такий розрахунок заборгованості позивачеві не передавав. Обґрунтованість власних позовних вимог позивач мав оцінити до подання позовної заяви до суду, у тому числі перевірити факт отримання відповідачем кредиту та правильність розрахунку заборгованості.
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 вказано, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.
У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21 (провадження № 61-11750св22) зазначено, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.
У даній справі позивач не надав обґрунтований розрахунок заборгованості, відповідач контррозрахунок також не надав. Матеріали справи не дозволяють суду здійснити власний розрахунок заборгованості через недостатність інформації, про яку зазначено вище.
Маючи сумніви у визначенні дійсного розміру заборгованості за кредитним договором суд уважає за необхідне повторно витребувати від позивача детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором та докази на підтвердження видачі первісним кредитором та, відповідно, отримання відповідачем кредиту у заявленому до стягнення розмірі, та роз'яснити позивачу наслідки невиконання ухвали суду.
У судовому засіданні слід оголосити перерву у зв'язку з витребуванням доказів.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 12, 76, 77, 81, 83, 84, 213, 223, 240, 247, 258-261, 353 ЦПК України суд
Повторно витребувати від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» протягом 20 днів з дня отримання ухвали: 1) додаткову виписку по особовому/поточному рахунку відповідача за період з 26.09.2017 по 30.10.2017; 2) детальний розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором зі зазначенням розміру процентної ставки процентів та комісії, періоду нарахування процентів та комісії, суми заборгованості за кожним періодом тощо. Копію виписки та розрахунку заздалегідь направити відповідачу, а докази направлення - надати суду.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 10 статті 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Оголосити перерву у судовому засіданні до 07 липня 2026 року до 10 години 00 хвилин, яке відбудеться у приміщенні Козельщинського районного суду Полтавської області, за адресою: 39100, Полтавська область, Кременчуцький район, селище Козельщина, вулиця Остроградського, буд. 75/15.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала складена та підписана суддею 06.05.2026.
Суддя В.П. Козир