06 травня 2026 р. Справа № 520/27594/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/27594/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення-відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроком" (далі - позивач, ТОВ "Агроком", апелянт) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати Рішення-відмову у врахуванні повідомлення «про втрату первинних документів» ТОВ «АГРОКОМ» №50595/6/20-40-07-10-10 від 17.09.2025, прийняте ГУ ДПС у Харківській області за підсумками розгляду Повідомлення про втрату первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, № 25 від 26.08.2025;
- зобов'язати ГУ ДПС у Харківській області застосувати до ТОВ «АГРОКОМ» спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за податкові (звітні) періоди: 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 згідно з Повідомленням про втрату первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, № 25 від 26.08.2025.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі № 52027594/25 у задоволенні позовної заяви ТОВ "Агроком" відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі № 520/27594/25 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт, наполягаючи на протиправності оскаржуваного рішення відповідача, вказує, що подав до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів у зв'язку з їх знищенням внаслідок бойових дій, зазначив податкові періоди, загальний перелік втрачених документів та долучив докази того, що орендоване ним приміщення у с. Заводи Ізюмського району Харківської області, в якому зберігався архів документації за 2017-2021 роки, було повністю зруйноване внаслідок обстрілів і пожежі, а документи, що знаходилися всередині, були втрачені.
Стверджує, що суд безпідставно відхилив подані докази, зокрема акт про пожежу, акт комісійного обстеження, витяг з ЄРДР, внутрішній акт про відсутність документів та інші матеріали, які у сукупності підтверджують втрату документів саме через бойові дії, а не з інших причин. Зазначає, що відсутність у витягу з ЄРДР прямої згадки про документи позивача не спростовує факту їх знищення, оскільки такий витяг містить лише короткий виклад обставин кримінального правопорушення.
Також апелянт вказує, що суд помилково врахував відсутність подання форми №20-ОПП щодо приміщення, де зберігався архів, оскільки це приміщення не було об'єктом оподаткування чи об'єктом, через який провадилась діяльність, а використовувалося лише для зберігання документів, тому обов'язок подання такого повідомлення був відсутній.
Крім того, зазначає про непослідовність дій контролюючого органу, який за аналогічних обставин визнав наявність підстав для застосування підпункту 69.28 ПК України щодо ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М», документи якого також зберігалися у цій самій зруйнованій будівлі, проте безпідставно відмовив у цьому ТОВ «АГРОКОМ».
Окремо наголошує, що підпункт 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не покладає на платника податків обов'язку доводити факт втрати документів спеціальними доказами, натомість обов'язок доведення відсутності підстав для застосування цієї норми покладено саме на контролюючий орган, який таких доказів не надав.
З огляду на викладене апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим та підлягає скасуванню.
У поданому до суду відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Стверджує, що позивачем не доведено наявності обставин, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, оскільки подане повідомлення не містить належного обґрунтування причин втрати первинних документів. Зокрема, надані позивачем витяг з ЄРДР та акт про пожежу підтверджують факт пошкодження будівлі, однак не містять відомостей про втрату чи знищення саме первинних документів ТОВ «АГРОКОМ». Також зазначає, що податковий орган правомірно відмовив у врахуванні повідомлення, оскільки пакет документів, поданий позивачем, не підтверджує причинно-наслідкового зв'язку між бойовими діями та втратою документів у розумінні вимог абзацу третього підпункту 69.28 ПК України. Крім того, відповідач посилається на положення статті 44 ПК України, відповідно до яких у разі втрати документів платник податків зобов'язаний їх відновити у встановлений строк, чого позивачем здійснено не було. Окремо вказує, що позивач не повідомив контролюючий орган про наявність об'єкта за адресою зберігання документів (с. Заводи) шляхом подання форми №20-ОПП, що свідчить про відсутність належного обліку такого об'єкта та є додатковою підставою для відмови у застосуванні спеціальних правил.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «АГРОКОМ» є сільськогосподарським товаровиробником з основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11).
Листом №25 від 26.08.2025 ТОВ «АГРОКОМ» звернулось до ГУ ДПС у Харківській області з Повідомленням про втрату первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, в якому наведено обставини втрати первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік втрачених первинних документів, а також долучено копії документів на підтвердження зазначених обставин. Зазначено, що у с. Заводи Ізюмського району Харківської області, приміщення, яке використовувалось ТОВ «АГРОКОМ» для зберігання своїх документів фінансово-господарської діяльності, було повністю зруйноване внаслідок влучання боєприпасів та викликаної цим пожежі, а документація за період 01.01.2017 - 31.12.2021, що знаходилась всередині, в тому числі, первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань - безповоротно втрачені (знищені) на території, на якій велися бойові дії. У зв'язку з цим ТОВ «АГРОКОМ» складено Акт від 09.06.2025 «Про встановлення факту відсутності первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку».
Відповідач рішенням-відмовою № 50595/6/20-40-07-10-10 від 17.09.2025 відмовив ТОВ «АГРОКОМ» у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» ПК України.
Вважаючи протиправним вказане рішення ГУ ДПС у Харківській області, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час прийняття оскаржуваного рішення позивач не надав належних доказів на підтвердження втрати (знищення) первинних документів саме внаслідок бойових дій, а не з інших підстав. Суд зазначив, що надані позивачем витяг з ЄРДР та акт про пожежу підтверджують лише факт пошкодження будівлі, однак не містять відомостей щодо втрати чи пошкодження первинних документів саме ТОВ «АГРОКОМ».
Також суд врахував, що податкова адреса позивача не збігається з адресою приміщення, в якому, за твердженням позивача, зберігалися документи, а повідомлення за формою №20-ОПП щодо цього приміщення позивачем не подавалося. Крім того, суд послався на відсутність інших документів, які б підтверджували факт втрати документів, а також на те, що позивач тривалий час не повідомляв контролюючий орган про їх втрату у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно вимог частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Згідно зі статтею 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
На виконання пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.3 статті 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Відповідно до пункту 44.5 статті 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Відповідно до пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень ст. 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв'язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від'ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.
Обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов'язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Таким чином, підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено дві обставини, за яких до платника податків можуть бути застосовані визначені вказаним підпунктом спеціальні правила:
- втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів та/або
- неможливість вивезення первинних документів в зв'язку із знаходженням їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
Оскільки у абзацах другому та третьому зазначеної норми вказані підстави та обставини, пов'язані сполучником та/або, з метою застосування вказаних спеціальних правил вони можуть існувати як кожна окремо, так і в сукупності.
При цьому, конструкція норми п.п. 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України дає підстави стверджувати, що заява платника податків про втрату документів, не потребує будь-яких доказів, зокрема, документів, актів, фото, відео, свідчень очевидців та іншого, а тому для платника податків достатньо лише заявити про наявність обставин передбачених п.п. 69.28, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, загальний перелік первинних документів.
Між тим, єдиною обставиною, на підставі якої контролюючий орган має право прийняти рішення про відмову у застосуванні цієї норми, визначено втрату документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, бойових дій.
Крім того, нормою підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПУ України, як і загальною нормою ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доведення вказаної обставини покладено на контролюючий орган.
Таким чином, у разі незгоди з можливістю застосування до платника податків положень п.69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, саме контролюючий орган повинен надавати докази на підтвердження своєї позиції.
З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2025 позивач надіслав на адресу ГУ ДПС у Харківській області повідомлення вих. № 25 (вхідний номер ГУ ДПС від 26.08.2025 №69233/6/ЕКП) про втрату первинних документів, у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, а саме первинних документів, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань за період з 01.01.2017 по 31.12.2021.
Причина втрати цих первинних документів полягала в тому, що між ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» та ТОВ «АГРОКОМ» 04.01.2022 було укладено договір оренди № 04-01/220, за умовами якого позивачу передано у строкове платне користування частину нежитлового приміщення - будівлі будинку механізатора літ. А-1, а саме приміщення № 3 загальною площею 26,6 кв.м, розташоване за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Заводи, вул. Перемоги, 80, з цільовим призначенням використання для зберігання документів фінансово-господарської діяльності орендаря.
У вказаному повідомленні позивач зазначив, що територія Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, до якої входить с. Заводи, відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 та № 309 від 22.12.2022, а також наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, була віднесена до переліку територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, зокрема: активні бойові дії тривали з 24.02.2022 по 21.04.2022 та з 10.09.2022 по 24.09.2022, а тимчасова окупація - з 21.04.2022 по 10.09.2022.
Крім того, у повідомленні наведено, що згідно з актом про пожежу від 22.12.2022, складеним комісією за участю посадових осіб ДСНС та директора ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М», на вказаному об'єкті орієнтовно 18.03.2022 виникла пожежа, яку 12.09.2022 було виявлено, а її причиною визначено ведення бойових дій. Також згідно з актом комісійного обстеження об'єкта № 916 від 23.03.2023 будівлю будинку механізатора, пошкоджену внаслідок збройної агресії Російської Федерації, за адресою: с. Заводи, вул. Перемоги, 80, знищено фактично повністю, зокрема фундамент, зовнішні та внутрішні стіни, дах, підлогу, віконні та дверні прорізи, інженерні мережі та обладнання, тобто об'єкт зазнав 100-відсоткового руйнування. Такі обставини, як вказав позивач, додатково підтверджуються фотознімками, витягом з ЄРДР № 12022221070001468 від 05.12.2022 та рішенням Господарського суду Харківської області від 23.09.2024 у справі № 922/1061/24.
За змістом поданого повідомлення, внаслідок влучання боєприпасів, спричиненої цим пожежі та повного руйнування приміщення, яке ТОВ «АГРОКОМ» використовувало для зберігання своєї документації, первинні документи та регістри бухгалтерського обліку за період з 01.01.2017 по 31.12.2021, що знаходилися всередині цього приміщення, були безповоротно втрачені (знищені) на території, на якій велися бойові дії. У зв'язку з цим позивачем складено акт від 09.06.2025 «Про встановлення факту відсутності первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку», а у самому повідомленні наведено загальний перелік таких втрачених документів, зокрема головних книг, касових документів, договорів, актів виконаних робіт, накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок, електронних регістрів бухгалтерського обліку, кадрових документів та іншої документації за 2017-2021 роки.
Отже, з поданого позивачем повідомлення вбачається, що причиною втрати первинних документів ТОВ «АГРОКОМ» позивач визначив саме їх знищення внаслідок бойових дій, що відбувалися на території с. Заводи Ізюмського району Харківської області, де розташовувалося орендоване ним приміщення для зберігання архіву фінансово-господарської документації.
До вказаного повідомлення позивачем також було надано: договір оренди №04-01/220 від 04.01.2022; акт приймання-передачі об'єкта оренди від 04.01.2022 з Додатком №1; свідоцтво про право власності, видане Заводською сільською радою 11.12.2007; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18727789, виданий Комунальним підприємством Архітектурним бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 07.05.2008; технічний паспорт на виробничий будинок від 11.03.2008 за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Заводи, вул. Перемоги, 80; акт про пожежу від 22.12.2022; акт комісійного обстеження об'єкта «Будівля будинку механізатора», пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, №916 від 23.03.2023 з фотознімками об'єкта нерухомості; витяг з ЄРДР №12022221070001468; акт від 09.06.2025 «Про встановлення факту відсутності первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку»; рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/1061/24.
06.12.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» згідно із якою, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством розвитку громад та територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Відповідно до вказаного Переліку Оскільська сільська територіальна громада, до складу якої входить с. Заводи Ізюмського району Харківської області з 24.09.2022 належить до територій можливих бойових дій, в періоди з 24.02.2022 по 21.04.2022 та з 10.09.2022 по 24.09.2022 с. Заводи перебувало на території активних бойових дій.
ГУ ДПС у Харківській області листом від 17.09.2025 № 50595/6/20-40-07-10-10 від 17.09.2025 відмовило ТОВ “АГРОКОМ» у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» ПК України.
Відмовляючи позивачу у застосуванні положень вказаного підпункту, контролюючий орган виходив з того, що у поданому ТОВ «АГРОКОМ» повідомленні не наведено належного обґрунтування обставин, які призвели до втрати первинних документів, а надані позивачем витяг з ЄРДР та акт про пожежу підтверджують факт обстрілів і пошкодження будівлі, однак не містять прямої вказівки саме на втрату первинних документів ТОВ «АГРОКОМ». Крім того, відповідач послався на те, що податкова адреса позивача не збігається з адресою приміщення, де, за твердженням позивача, зберігалася документація, а також на неподання позивачем повідомлення за формою №20-ОПП щодо приміщення за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Заводи, вул. Перемоги, 80, у зв'язку із чим дійшов висновку про відсутність підстав для застосування спеціальних правил, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Оцінюючи наведені мотиви відмови, колегія суддів зазначає, що за змістом підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України законодавцем установлено спеціальний, спрощений правовий механізм захисту платника податків, який внаслідок бойових дій або перебування документів на відповідних територіях не може пред'явити первинні документи, що підтверджують показники податкової звітності.
Зазначена норма є спеціальною щодо загальних положень статті 44 ПК України і прямо передбачає, що до таких правовідносин застосовуються спеціальні правила підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
При цьому наведеною нормою встановлено, що у повідомленні платник податків зазначає обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів. Отже, обсяг відомостей, які має містити таке повідомлення, визначений безпосередньо законом та не передбачає покладення на платника податків обов'язку доводити факт втрати документів наперед установленим або вичерпним переліком доказів.
Більше того, абзацами підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України прямо визначено, що обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається саме на контролюючий орган, а у разі відмови у його застосуванні такий орган зобов'язаний видати вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Отже, саме відповідач повинен був довести, що втрата документів позивача не пов'язана з бойовими діями або перебуванням документів на території, де такі бойові дії велися чи яка була тимчасово окупованою, а не обмежитися посиланням на недостатність поданих платником пояснень.
Як зазначалось вище, у повідомленні від 26.08.2025 №25 позивачем зазначено обставини втрати документів, конкретні податкові періоди 2017-2021 років, наведено загальний перелік втрачених первинних документів та прямо вказано, що такі документи зберігались в орендованому приміщенні за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Заводи, вул. Перемоги, 80, яке внаслідок бойових дій, влучання боєприпасів та пожежі було повністю знищене. На підтвердження цих обставин до повідомлення додано, зокрема, договір оренди відповідного приміщення, акт приймання-передачі, акт про пожежу, акт комісійного обстеження з фотознімками, витяг з ЄРДР, внутрішній акт про встановлення факту відсутності первинних документів, а також судове рішення Господарського суду Харківської області.
Наведені докази у своїй сукупності підтверджують не лише факт бойових дій на території с. Заводи Ізюмського району Харківської області та знищення будівлі, а й логічний, послідовний та документально підтверджений зв'язок між цими подіями і втратою документації, яка, за твердженням позивача, зберігалася саме у цьому приміщенні на підставі договору оренди.
Відсутність у витягу з ЄРДР або в акті про пожежу прямої вказівки на перелік конкретних первинних документів ТОВ «АГРОКОМ» не спростовує обставин, викладених у повідомленні, оскільки такі документи за своєю природою фіксують подію кримінального правопорушення чи пожежі, а не проводять інвентаризацію всього майна та документації, що перебували у знищеному приміщенні.
Колегія суддів зазначає, що наданий позивачем акт від 09.06.2025 «Про встановлення факту відсутності первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку» у поєднанні з договором оренди приміщення для зберігання архіву, актом приймання-передачі цього приміщення, актом про пожежу, актом комісійного обстеження про фактичне 100-відсоткове руйнування будівлі та даними щодо статусу відповідної території як території активних бойових дій і тимчасової окупації є належною сукупністю доказів на підтвердження викладених у повідомленні обставин.
Водночас відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що документи позивача були втрачені з інших причин, не пов'язаних із бойовими діями, або що такі документи фактично не зберігались у зазначеному приміщенні.
Посилання відповідача та суду першої інстанції на неподання повідомлення за формою №20-ОПП щодо приміщення у с. Заводи як на самостійну підставу для відмови у застосуванні підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки за змістом пункту 63.3 статті 63 ПК України та Порядку обліку платників податків і зборів, повідомлення за формою №20-ОПП подається щодо об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Однак, навіть у випадку наявності у платника обов'язку подати таке повідомлення, неподання форми №20-ОПП не визначено підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України як підстава для відмови у застосуванні спеціальних правил.
Визначальною для вирішення цього спору обставиною є наявність або відсутність зв'язку втрати документів із бойовими діями чи знаходженням документів на відповідній території. Отже, відсутність відомостей про приміщення у формі №20-ОПП не спростовує ані факту укладення договору оренди, ані факту використання приміщення для зберігання документів, ані факту його знищення внаслідок бойових дій.
Так само не можуть бути визнані обґрунтованими доводи відповідача щодо розбіжності податкової адреси позивача з адресою зберігання документації. Податкова адреса юридичної особи та місце фактичного зберігання архіву документів не є тотожними поняттями, а тому розміщення архіву за іншою адресою не свідчить про недостовірність повідомлених позивачем відомостей. Навпаки, матеріали справи підтверджують факт оренди приміщення, яке, за цільовим призначенням, використовувалося для зберігання документів фінансово-господарської діяльності.
Колегія суддів також відхиляє посилання відповідача на положення пункту 44.5 статті 44 ПК України щодо обов'язку повідомити контролюючий орган про втрату документів у п'ятиденний строк та відновити такі документи протягом 90 календарних днів, оскільки у спірних правовідносинах підлягає застосуванню спеціальна норма підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, яка, як виняток із положень статті 44 ПК України встановлює окреме правове регулювання для випадків втрати документів унаслідок бойових дій або неможливості їх вивезення з відповідних територій. Застосування до цих правовідносин загальних вимог статті 44 ПК України без урахування спеціального регулювання фактично нівелювало б зміст і мету законодавчо встановленої гарантії для платників податків, які постраждали від воєнних дій.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення відповідача від 17.09.2025 №50595/6/20-40-07-10-10 не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийняте без повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, без належного урахування поданих позивачем документів, а також без надання доказів, які б підтверджували відсутність підстав для застосування до позивача положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визнання протиправним рішення-відмови у врахуванні повідомлення «про втрату первинних документів» ТОВ «АГРОКОМ» №50595/6/20-40-07-10-10 від 17.09.2025, прийнятого ГУ ДПС у Харківській області за підсумками розгляду Повідомлення про втрату первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, № 25 від 26.08.2025.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ГУ ДПС у Харківській області застосувати до позивача спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, за податкові (звітні) періоди: 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, колегія суддів зазначає наступне.
Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними стапею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що належним способом захисту буде зобов'язання ГУ ДПС у Харківській області повторно розглянути повідомлення ТОВ «АГРОКОМ» від 26.08.2025 про втрату первинних документів згідно пп. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та застосувати до ТОВ «АГРОКОМ» спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, за податкові (звітні) періоди: 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 .
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, враховуючи невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до помилкового висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року по справі № 520/27594/25 та ухвалення постанови про задоволення позовних вимог ТОВ "АГРОКОМ".
Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції змінить або ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ “АГРОКОМ» при зверненні до суду першої інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн. згідно платіжної інструкції №7839 від 16.10.2025, а за подання апеляційної скарги - 3633,60 грн (платіжна інструкція № 13 від 30.01.2026.
Враховуючи вказане, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 8 478,40 грн (4844,80+3633,60).
Керуючись ст. 242, 243, 250, 272, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року по справі № 520/27594/25 - скасувати.
Ухвалити постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення-відмову у врахуванні повідомлення «про втрату первинних документів» ТОВ «АГРОКОМ» №50595/6/20-40-07-10-10 від 17.09.2025, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області за підсумками розгляду Повідомлення про втрату первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуванням російської федерації, № 25 від 26.08.2025.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області повторно розглянути повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМ» №25 від 26.08.2025 про втрату первинних документів та застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМ» спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за податкові (звітні) періоди: 2017, 2018, 2019, 2020, 2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., 61057, ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМ» (пров. Київський, буд. 3, с. Верхньоводяне, Лозівський р-н, Харківська область, ЄДРПОУ 30501919) судовий збір у розмірі 8 478 (вісім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 40 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк