Справа № 524/14207/25
провадження 2/527/852/26
05 травня 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Левицької Т.В.,
з участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 524/14207/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 16.12.2000 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 3638887. Згідно з умовами договору позики відповідач отримав кредит у розмірі 500,00 грн строком на 15 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99 відсотків в день. 17.12.2000 між позикодавцем та позичальником/відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду № 3638887 до Договору позики № 3638887, за умовами якої позичальник збільшує суму позики на 2500 грн. Договір позики та додатковий договір підписані електронним підписом позичальника. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №3638887 від 16.12.2000 року виконав свої зобов'язання, , передав відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 3000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС».
21.06.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу № 2106, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі, за договором кредиту № 3638887 від 16.12.2000.
03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі, за договором кредиту № 3638887 від 16.12.2000.
Відповідно до Реєстру прав вимог №030423-ФК від 03.04.2023 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9208,80 грн, з яких 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6208,80 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами не виконав ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ні перед позивачем/фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором позики № 3638887 на підставі договору факторингу.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором позики №3638887 в розмірі 9159,05 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6159,05 грн - сума заборгованості за процентами, судовий збір в розмірі 2422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив суд проводити розгляд справи без його участі, зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, судова повістка про виклик відповідача до суду не вручена відповідачу, повернулася з відміткою «адресат відсутній».
Відзиву відповідач не подав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
16 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 363887, який підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Kawaq4F3z9. Згідно з умовами договору позичальник отримав кредит у розмірі 500,00 грн, строком на 15 днів, процентна ставка (фіксована) 1,99 %, дата повернення кредиту 31.12.2020, орієнтовна загальна вартість позики 649,25 грн (п.2) (а.с.14 на звороті).
17.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 363887 до Договору позики № 363887 від 16.12.2000 року, яку підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором ya2vUvuqm2, за умовами якої сторони домовились збільшити суму наданої позики на 2500,00 грн, таким чином загальний розмір позики становить 3000,00 грн (а.с.15).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, вищезазначений договір та додаткова угода, укладені у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронними договорами, та вважаються такими, що за правовим наслідками прирівнюються до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з копій платіжних інструкцій від 16.12.2000 та від 17.12.2000 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало на номер платіжного інструменту НОМЕР_1 грошові кошти в сумі - 500,00 грн та 2500,00 грн (а.с.17-18).
Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало зобов'язання за договором позики та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором та додатковою угодою до нього.
21.06.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу № 2106, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі, за договором кредиту № 3638887 від 16.12.2000 (а.с.29-33).
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21.06.2021 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9208,80 грн, з яких 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6208,80 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.34-35).
03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі, за договором кредиту № 3638887 від 16.12.2000 (а.с.36-41).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9208,80 грн, з яких 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6208,80 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.42-43).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначено в ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, право вимоги за Договором позики № 3638887 від 16.12.2000 перейшло до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на підставі договору факторингу.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором позики № 3638887 від 16.12.2000, заборгованість ОСОБА_1 становить 9159,05 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6159,05 грн - сума заборгованості за процентами (а.с.5-7).
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн суми заборгованості за основною сумою боргу, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено в ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 3000,00 грн, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов'язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн суми заборгованості за основною сумою боргу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6159,05 грн суми заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування позикою та у розмірі встановленому договором.
Судом встановлено, що відповідач отримав від первісного кредитора кредитні кошти в сумі 3000,00 грн.
Тобто, аналізуючи умови договору позики, судом встановлено, що ним визначено строк кредитування, який становить 15 днів.
З наданих суду доказів, що нарахування відсотків за договором позики № 3638887 від 16.12.2000 були нараховані у період з 16.12.2000 по 30.03.2021, що суперечить умовам договору.
Так, за підрахунками суду, розмір відсотків протягом строку дії договору позики, а саме 15 днів, виходячи з розміру процентної 1,99 процентів в день від суми позики за кожен день користування ним становить 895,5 грн (3000,00 (позика)х1,99% = 59,7 грн (відсотки в день) х 15 днів).
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти у розмірі та за період встановлені договором позики в сумі 895,5 грн, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Вирішення питання стягнення судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 9159,05 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 3895,5 грн, що становить 42,53 % від ціни позову.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1030,25 грн, що складає 42,53 % від 2422,40 грн.
Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України длявизначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Ткаченко Юлія Олегівна надавала правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 4500,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено частково, відповідачем не доведено не співмірність заявлених судових витрат, витрати, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 1913,85 грн, що складає 42,53 % від 4500,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 363887 від 16.12.2000:
-3000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту,
-895,5 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом,
а всього 3895,5 грн (три тисячі вісімсот дев'яносто п'ять гривень 50 копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір в сумі 1030,25 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1913,85 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул.Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346);
відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ).
Суддя Т. В. Левицька