Справа № 375/2936/25
Провадження № 2/375/265/26
06 травня 2026 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Смик М.М.,
за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,
розглянувши в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») - Лисенко О.С. за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулася до з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову представник вказувала на те, що 20 листопада 2024 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 20.11.2024-100001746.
За умовами заявки № 20.11.2024-100001746 від 20 листопада 2024 року ОСОБА_1 надано кредит на таких умовах:
- дата надання/видачі кредиту 20 листопада 2024 року;
- сума кредиту 6 500 грн;
- строк, на який надається кредит 155 днів з дати його надання;
- дата повернення (виплати) кредиту 23 квітня 2025 року;
- процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»);
- процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт».
ОСОБА_1 було проведено часткову сплату за вказаним кредитним договором, а саме: 24 грудня 2024 року у розмірі 2 990 грн, 23 січня 2025 року у розмірі 2 892,50 грн, 21 лютого 2025 року у розмірі 2 697,50 грн та 29 березня 2025 року у розмірі 1 592,50 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 7 507,50 грн, з яких: 6 500 грн заборгованість за тілом кредиту та 1 007,50 грн заборгованість за процентами.
Посилаючись на зазначені обставини представник просила суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та відшкодувати за рахунок останньої судові витрати.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1 грудня 2025 року дану справу розподілено судді Смик М.М., як судді-доповідачу.
Відповідно до довідки Рокитнянської селищної ради Київської області (старостинський округ №1) від 22 грудня 2025 року № 172, яка передана судді 9 січня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у кв. АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 29 січня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщені Рокитнянського районного суду Київської області.
Цією ж ухвалою встановлені учасниками справи строки для подання процесуальних документів.
Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі на адресу зареєстрованого його місця проживання, проте судова кореспонденція повернулась до суду не врученою.
Суд враховує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18).
Згідно з вимогами частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Стислий виклад позиції інших учасників справи
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до суду не надходили.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 20 листопада 2024 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 20.11.2024-100001746 шляхом прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яка розміщена на сайті кредитора та підписанням заявки після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Зі змісту заявки № 20.11.2024-100001746 від 20 листопада 2024 року суд встановив такі умови надання ОСОБА_1 кредиту:
- дата надання/видачі кредиту 20 листопада 2024 року;
- сума кредиту 6 500 грн;
- строк, на який надається кредит 155 днів з дати його надання;
- дата повернення (виплати) кредиту 23 квітня 2025 року;
- продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором;
- процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;
- процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;
- денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.97% (денна процентна ставка) = (9815 / 6500)/ 155 ? 100%;
- проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді;
- ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 3209.43%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 16 315 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 9 815 грн.
20 листопада 2024 року позичальнику перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 (яку ОСОБА_1 зазначив у заяві № 20.11.2024-100001746 від 20 листопада 2024 року) у сумі 6 500 грн, що підтверджується довідкою виданою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» (номер транзакції в системі iРay - 512003869).
Разом з тим, відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання наявності боргу, а саме проведена часткова сплата за вищезазначеному кредитному договору, а саме: 24 грудня 2024 року у розмірі 2 990 грн, 23 січня 2025 року у розмірі 2 892,50 грн, 21 лютого 2025 року у розмірі 2 697,50 грн та 29 березня 2025 року у розмірі 1 592,50 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 20.11.2024-100001746 від 20 листопада 2024 року становить 7 507,50 грн, з яких: 6 500 грн заборгованість за тілом кредиту та 1 007,50 грн заборгованість за процентами.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша та друга статті 638 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частинами першою-четвертою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
За змістом статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).
У справі, яка розглядається, суд встановив, що:
- за укладеним сторонами договором ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6 500 грн та зобов'язався його повернути і сплатити проценти за користування кредитом, у випадку невиконання умов договору;
- відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.
- матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечував наявність кредитних зобов'язань перед ТОВ «Споживчий центр».
- надані позивачем докази підтверджують факт отримання кредитних коштів;
- на момент пред'явлення позову у ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 507,50 грн, з яких: 6 500 грн заборгованість за тілом кредиту та 1 007,50 грн заборгованість за процентами.
ОСОБА_1 не спростував належними і допустимими доказами розмір заборгованості та правильність розрахунку.
З урахуванням викладеного, позивачем доведено існування між сторонами кредитних прав та зобов'язань, тобто підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу за кредитом, заборгованості за процентами за користування кредитом.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягають стягненню 2 422,40 грн у відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за пред'явлення позову.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 20.11.2024-100001746 від 20 листопада 2024 року у розмірі 7 507,50 грн (сім тисяч п'ятсот сім гривень п'ятдесят копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6 500 грн (шість тисяч п'ятсот гривень) та заборгованість за процентами у розмірі 1 007,50 грн (одна тисяча сім гривень п'ятдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) у відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 6 травня 2026 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833).
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрований у кв. АДРЕСА_1 ), РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Марина СМИК