справа №757/11984/26-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/2992/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
28 квітня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні №42024142410000233 від 14 листопада 2024 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 332 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 березня 2026 року клопотання слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні №42024142410000233 - заступником начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою - задоволено.
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024142410000233 від 14 листопада 2024 року, а саме до 30 квітня 2026 року.
Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1954 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 502 912 гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали …(назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального кодексу України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні щодо обставин кримінального правопорушення, письмовий перелік яких зобов'язати слідчого/прокурора надати ОСОБА_7 під підпис;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено в межах строку досудового розслідування, до 30 квітня 2026 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або цілодобовий домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню; відсутнє обґрунтування наявності ризиків, що є грубим порушенням вимог КПК України, а також постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, внаслідок істотного порушення КПК України, а також з грубим порушенням вимог статей 5, 6, 7, 9, 10, 11, 14, 18, Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».
Зауважує, що слідчий суддя постановляючи оскаржувану ухвалу, всупереч вимогам статті 177 КПК України не обґрунтувала та не навела ніяких доказів того, що підозрюваний буде намагатися ухилятися та переховуватися від органів досудового розслідування і суду або від виконання процесуальних рішень, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення або будь-які інші протиправні дії, незаконно впливатиме на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, знищить, сховає будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Зазначає, що ризик переховування мінімізує наявність в нього трьох неповнолітніх дітей, тобто родини, яку він утримує, єдине обґрунтування на яке послався слідчий в клопотанні це те, що в розмові від 14 лютого 2025 року підозрюваний повідомив свідку ОСОБА_10 , що у випадку виникнення проблем з правоохоронними органами, він покине країну, проте, це легко спростовується фактами виїзду підозрюваного за кордон та повернення назад після цієї розмови 7 разів, знаючи про наявність кримінального провадження та слідчих дій, які провадяться відносно нього.
Вказує, що ризик знищення, сховання або спотворення речей чи документів нічим не підтверджений, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває вже майже рік, при цьому, підозрюваний знав про проведення відносно нього слідчих дій, а всі проколи НСРД складенні задовго до затримання підозрюваного, цей факт прямо вказує, що всі докази у вигляді речей чи документів слідством вже здобуті, тобто знищенні не можуть бути, більше того, всі невідкладні слідчі дії вже проведені в момент затримання підозрюваного, що також спростовує зазначений ризик, визнання вини та сприяння розкриттю злочину, на думку захисту, також спростовує зазначений ризик.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків взагалі є абсурдним, матеріали клопотання взагалі не містять ні одного протоколу допиту свідка, єдиний протокол допиту свідка вже з'явився під час судового засідання в суді першої інстанції, не допит свідків протягом року досудового розслідування прямо підтверджує відсутність згаданого ризику.
Також стверджує, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином недоведений, достатність майнових ресурсів та стійких корумпованих зв?язків з правоохоронними органами взагалі не підтверджується матеріалами клопотання, майнові ресурси не досліджувалися ні слідчим суддею, ні слідчим під обґрунтування цього ризику, як і не досліджувалися докази стійких корумпованих зв?язків з правоохоронним органами оскільки такі докази відсутні.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення зазначає, що цей ризик є абстрактний та не потребує спростування, оскільки в матеріалах клопотання не має ні одного доказу, який би підтверджував факт готування до вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, ризики, про які йдеться в оскаржуваній ухвалі взагалі не підтвердженні належними доказами.
Наголошує на тому, що пред'явлена підозра повністю визнається підозрюваним та він готовий до співпраці зі слідством, про що було повідомлено ним під час затримання та під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в суді першої інстанції, більше того, підозрюваний вже дав покази по даному кримінальному провадженню, що не було враховано судом першої інстанції.
Посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, однак особисті обставини його життя, дають підстави вважати про нівелюваня ризиків, а саме те, що підозрюваний має стійкі соціальні зв'язки; має на утриманні 3 неповнолітніх дітей; фактично зареєстрований та проживає в с. Гатне; є не судимим та за місцем всіх місць реєстрації характеризується виключно позитивно.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали вимоги апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142410000233 від 14 листопада 2024 року, якому 04 вересня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 332 КК України.
05 вересня 2025 року Печерським районним судом м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 03 листопада 2025 року включно, та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 15 140 000 гривень, зобов'язавши останнього виконувати процесуальні обов'язки, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту у якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочинну згідно переліку зазначеного слідчим;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Постановою заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024142410000233 до трьох місяців, тобто до 04 грудня 2025 року.
30 жовтня 2025 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва щодо ОСОБА_7 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 04 грудня 2025 року, та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 15 140 000 гривень, зобов'язавши останнього виконувати процесуальні обов'язки, строком до 04 грудня 2025 року, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту у якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочинну згідно переліку зазначеного слідчим;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024142410000233 до шести місяців, тобто до 04 березня 2026 року.
02 грудня 2025 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва щодо ОСОБА_7 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 30 січня 2026 року включно, та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 15 140 000 гривень, зобов'язавши останнього виконувати процесуальні обов'язки, до 30 січня 2026 року включно, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту у якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочинну згідно переліку зазначеного слідчим;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
26 січня 2026 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, відносно ОСОБА_7 зменшено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, на 13 000 000 грн.
27 січня 2026 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва щодо ОСОБА_7 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 04 березня 2026 року включно, та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 13 000 000 гривень, зобов'язавши останнього виконувати процесуальні обов'язки, до 04 березня 2026 року включно, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту у якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочинну згідно переліку зазначеного слідчим;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024142410000233 до шести місяців, до 04 червня 2026 року.
26 лютого 2026 року Київським апеляційним судом, відносно ОСОБА_7 зменшено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, на 6 000 000 грн.
27 лютого 2026 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні №42024142410000233 - заступником начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42024142410000233 від 14 листопада 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 березня 2026 року клопотання слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні №42024142410000233 - заступником начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою - задоволено.
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024142410000233 від 14 листопада 2024 року, а саме до 30 квітня 2026 року.
Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1954 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 502 912 гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали …(назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального кодексу України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні щодо обставин кримінального правопорушення, письмовий перелік яких зобов'язати слідчого/прокурора надати ОСОБА_7 під підпис;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено в межах строку досудового розслідування, до 30 квітня 2026 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
З таким висновком колегія суддів погоджується частково, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення у порядку статті 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Продовжуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 строк тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 332 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 332 КК України, є обґрунтованою.
Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, оскільки для цього необхідно вчинити ряд слідчих та процесуальних дій з метою повного та всебічного дослідження обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що потребує додаткового часу, а саме: отримати висновки експертиз аудіо-, звукозапису, а також сематико-текстуальних експертиз відносно осіб щодо, яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_11 ; розсекретити матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема протоколи, клопотання та ухвали; провести детальний аналіз інформації, отриманої під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, після чого допитати осіб щодо яких вони проводились; допитати, як свідків у кримінальному провадженні військовозобов'язаних осіб, які протиправно були знятті з військового обліку або ухилилися від мобілізації іншим чином (шляхом бронювання, відстрочки, незаконного перетину через державний кордони України). На даний час органом досудового розслідування встановлено 143 такі особи, з яких залишилось допитати 47 осіб; в разі встановлення протиріч між показаннями вищевказаних осіб, підозрюваних, провести їх одночасні допити; в разі виникнення необхідності призначити почеркознавчі експертизи, та технічні експертизи документів; з урахуванням отриманих додаткових доказів, встановлених відомостей та фактів, у випадку виникнення підстав для зміни раніше повідомленої підозри, виконати дії, передбачені статтею 278, 279 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет продовження існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на характер та наслідки кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження відомості і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України у сукупності з вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має сім'ю та постійне місце проживання та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
При цьому, слідчим суддею не встановлено даних, які б свідчили про неможливість тримання під вартою ОСОБА_7 за станом здоров'я.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та підстав уважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою. Такий запобіжний захід, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю кримінальних правопорушень та їх наслідками, є обґрунтованим, та підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 332 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі про те, що пред'явлена підозра повністю визнається підозрюваним та він готовий до співпраці зі слідством, про що було повідомлено ним під час затримання та під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в суді першої інстанції, більше того, підозрюваний вже дав покази по даному кримінальному провадженню, що не було враховано судом першої інстанції, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що органом досудового розслідування не доведено продовження існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, колегія суддів уважає безпідставними.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому діянь, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що слідчим у клопотанні доведено продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
При цьому, посилання захисника на те, що підозрюваний ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, однак особисті обставини його життя, дають підстави вважати про нівелюваня ризиків, а саме те, що підозрюваний має стійкі соціальні зв'язки; має на утриманні 3 неповнолітніх дітей; фактично зареєстрований та проживає в с. Гатне; є не судимим та за місцем всіх місць реєстрації характеризується виключно позитивно, самі по собі не свідчать про відсутність існування ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного та не є достатньою підставою для зміни йому запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків щодо наявності підстав для продовження відносно ОСОБА_7 , строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, станом на день апеляційного розгляду наявні підстави для зменшення підозрюваному ОСОБА_7 визначеного слідчим суддею розміру застави.
Так, відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно пункту 3 частини п'ятої статті 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з часом зменшуються (справа «Ткачов проти України» від 13 грудня 2007 pоку, «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 року).
Після спливу певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для обмеження свободи, а суди зобов'язані обґрунтувати рішення про продовження обмеження свободи підозрюваної особи іншими підставами, які мають бути чітко вказані, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
З плином часу, інтереси слідства стають недостатніми для обґрунтування тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевірок, отриманню показань («Клоот проти Бельгії» (Clooth v. Belgium), § 44)
Той факт, що затриманий залишається під вартою після прийняття рішення про можливість звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не виявили необхідної ретельності при встановленні належного розміру застави («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta), § 73; «Колакович проти Мальти» (Kolakovic v. Malta), § 72).
З урахуванням зазначеного, на переконання колегії суддів, з плином часу зменшуються підстави, які існували на момент продовження щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення йому застави у розмірі 1 954 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає 6 502 912 гривень.
За таких обставин, колегія суддів не погоджується з визначеним слідчим суддею розміром застави та вважає що на даному етапі досудового розслідування наведених у клопотанні слідчого доводів є недостатньо для визначення застави у вищевказаному розмірі, а відтак визначений ОСОБА_7 розмір застави підлягає зменшенню.
Враховуючи обставини інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, дані про його особу, його майновий та сімейний стан, його вік та стан здоров'я, інші обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а також беручи до уваги факт тривалого перебування підозрюваного під вартою, завершення досудового розслідування та ту обставину, що ризики непроцесуальної поведінки підозрюваного продовжують існувати, проте, інтенсивність встановлених ризиків з плином часу певною мірою знизилася, колегія суддів доходить висновку про можливість визначення ОСОБА_7 застави у розмірі 2 000 000 грн у національній грошовій одиниці.
На переконання колегії суддів, такий розмір застави буде співмірним з існуючими у кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
За таких обставин у їх сукупності, виходячи з положень пункту 2 частини третьої статті 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого, продовження щодо підозрюваного ОСОБА_7 строку тримання під вартою у межах досудового розслідування строком до 30 квітня 2026 рокуз одночасним визначенням застави у порядку, передбаченому частиною третьою статті 183 КПК України, у розмірі 2 000 000 грн у національній грошовій одиниці, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_7 , у разі внесення застави, обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, строком до 30 квітня 2026 року.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого груп слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні №42024142410000233 - заступником начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024142410000233 від 14 листопада 2024 року, а саме до 30 квітня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грну національній грошовій одиниці.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, банк ГУ ДКС України в місті Києві, код банку - 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважати, що до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні щодо обставин кримінального правопорушення, письмовий перелік яких зобов'язати слідчого/прокурора надати ОСОБА_7 під підпис; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити в межах строку досудового розслідування до 30 квітня 2026 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4