06 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/2191/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ОСОБА_1 (далі також позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі також відповідач), у якому просить:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.11.2025 року № 20378/Ж10/25-01-24-05, № 20382/Ж10/25-01-24-05, № 20381/Ж10/25-01-24-05, винесені Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управління ДПС у Чернігівській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку за результатами, якої складено акт від 21.10.2025 та прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що спірні рішення відповідача прийняті неправомірно та всупереч вимогам податкового законодавства України.
У відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає, що позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п.78.1.2 п.78.1 ст. 78, ст.79, ст. 82 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) відповідно до наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУ ДПС у Чернігівській області) № 1811-п від 04.09.2025 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, головним державним інспектором відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області, ОСОБА_2 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 , за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт № 18774/Ж5/25-01-24-05/2729403413 від 21.10.2025, у якому встановлені порушення платником податків ОСОБА_1 :
- п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: неподання до податкового органу Головного управління ДПС у Чернігівській області податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік;
- абзацу першого підпункту «д» п.п 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та п.п 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: платником податків ОСОБА_1 не включено суму доходу, отриманого від AT «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ 23494714) за ознакою доходу «126» в сумі 2429000,45 грн. (заборгованість за основним боргом) до загального річного оподатковуваного доходу та не сплатив податок на доходи фізичних осіб за 2022 рік в сумі 437220,08 грн;
- п.п.1.1 п.161 підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за 2022 рік на суму 36435,01 грн (а.с.10-18).
На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.11.2025:
- № 20378/Ж10/25-01-24-05 форма «Р» про збільшення, суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу - 437220,08 грн., штрафної санкції - 109305,02 грн;
- № 20382/Ж10/25-01-24-05 форма «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання по військовому збору на суму основного платежу - 36435,01 грн, штрафної санкції - 9108,75 грн;
- № 20381/Ж10/25-01-24-05 форма «ПС» про застосування штрафної санкції у сумі 340 гривень (а.с.34-39).
Позивачем подано скаргу до ДПС України від 02.12.2025 на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.11.2025 № 20378/Ж10/25-01-24-05, № 20382/Ж10/25-01-24-05, № 20381/Ж10/25-01-24-05.
За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 03.02.2026 № 2683/6/99-00-06-01-02-06 про залишення без змін податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області від від 20.11.2025 № 20378/Ж10/25-01-24-05, № 20382/Ж10/25-01-24-05, № 20381/Ж10/25-01-24-05, а скаргу без задоволення (а.с. 40-44).
Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755 (далі також ПК України).
Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку, (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку є, зокрема, податковий агент.
Згідно пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також основної суми боргу платника податку перед кредитором - фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу, виконання кредитором - фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність. Кредитор, у тому числі кредитор - фінансова установа, зобов'язаний включити суму боргу, прощеного (анульованого) за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, суму боргу згідно з рішенням суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено (анульовано), виконано рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, а також неповідомлення кредитором - фінансовою установою про виконання рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
За змістом пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку: для податкових агентів, які є фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, - у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу); для інших податкових агентів, крім фізичних осіб - підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, - у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця.
Як свідчать обставини справи, на підставі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб ДПС про суми виплачених доходів та утриманих з них податків, встановлено, що ОСОБА_1 у 2022 році отримав дохід у сумі 2 429 000,45 грн. за ознакою доходу «126» - додаткове благо, без І визначення суми утриманого податку, джерело виплати AT «СЕНС БАНК».
На запит ГУ ДПС у Чернігівській області від 18.02.2025 року № 1898/6/25-01-24-01-08, AT «СЕНС БАНК» листом від 27.02.2025 року № 10181-39.4/2025 надана відповідь, в якій підтверджено інформацію зазначену AT «СЕНС БАНК» у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма 4-ДФ) про отриманий дохід ОСОБА_1 у вигляді прощенного боргу (ознака доходу «126») у сумі 2 429 000,45 гривень.
Згідно наданих AT «СЕНС БАНК» пояснень та підтверджуючих документів вбачається: 05.11.2021 року AT «СЕНС БАНК» задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - нерухоме майно, яке знаходилось в іпотеці AT «СЕНС БАНК» відповідно до умов іпотечного договору, який посвідчений 27.05.2008 року Ковшіенком В.В., приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 4308, який забезпечує виконання зобов'язань за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 941/7-56 від 27.05.2008 року Позичальника ОСОБА_1 .
Надалі, 04.01.2022 року ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова відкрито провадження у справі № 751/9803/21 за позовом Позичальника ОСОБА_3 до AT «СЕНС БАНК» та Чернігівської міської ради про визнання права власності на об'єкт нерухомості та припинення іпотеки.
Також, 04.01.2022 року ухвалою суду у цій справі було вжито заходів забезпечення позову, шляхом заборони AT «СЕНС БАНК» вчиняти дії щодо звернення стягнення на майно. В результаті вжитих заходів забезпечення позову, Банк відклав відображення в бухгалтерському обліку набуття права власності на предмет іпотеки.
Не погоджуючись із ухвалою про вжиття заходів забезпечення позову, AT «СЕНС БАНК» подано апеляційну скаргу та постановою Чернігівського апеляційного суду від 22.06.2022 року ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2022 року було скасовано, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
У подальшому, 29.11.2022 року AT «СЕНС БАНК» прийняв рішення відобразити в обліку раніше оформлений у власність AT «СЕНС БАНК» предмет іпотеки та, відповідно статті 36 Закону України «Про іпотеку», звільнити Позичальника від подальшого виконання зобов'язання за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 941/7-56 від 27.05.2008 року. Згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку», Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Згідно з висновком суб'єкта оціночної діяльності вартість Предмета іпотеки визначена на рівні 1 236 000,00 грн.
Таким чином, після здобуття AT «СЕНС БАНК» права власності на Предмет іпотеки, залишок заборгованості за кредитним договором Позичальника (за основною сумою, процентами, пенею) за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2021 року склав 16 572 669,10 гривень.
При цьому, AT «СЕНС БАНК» виконано вимоги пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, а саме листом від 06.12.2022 року № 1011 ОСОБА_1 надіслано довідку про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу, щодо прощення (анулювання) залишку заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 941/7-56 від 27.05.2008 року.
Даною довідкою AT «СЕНС БАНК» повідомлено ОСОБА_1 про обов'язок включення до складу річного доходу основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 2 429 000,45 грн, який підлягає оподаткуванню та самостійній сплаті ОСОБА_1 сум податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5 %.
Крім того, ОСОБА_1 надіслано заяву про надання пояснень та документів від 03.03.2025 (вх. ГУ ДПС у Чернігівській області від 03.03.2025 № 10441/6) та доданих документів, серед яких копія довідки про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу від AT «СЕНС БАНК» від 06.12.2022 року № 1011, що підтверджує, факт повідомлення банком ОСОБА_1 про отримання доходу за ознакою «126» (додаткове благо) в розмірі 2 429 000,45 гривень.
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, є вичерпним, до якого згідно з підпунктом «д» включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Положеннями пп. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків; передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом підпункти 78.1.1, 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України).
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПК України, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але, не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
Також, п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Відповідно до пп. 1.1 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПК України. Підпунктом 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України до яких, зокрема, відноситься дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.
Згідно з пп. 1.4 п. 16 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції чинній у період вчинення порушення) нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому розділом IV ПК України, 34 ставкою (1,5 відсотків), визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 ПК України (пп. 1.5 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України).
Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму, зокрема, грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якою покладено на контролюючі органи, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з пп. 102.2.1. п. 102.2 ст. 102 ПК України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано.
При цьому, відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 109.2 ст. 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 123.1 cm. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом, зокрема, суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, на підставах; визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 123.2 cm. 123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Зі змісту матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 у 2022 році отримав дохід у вигляді «додаткового блага» в розумінні абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України від AT «СЕНС БАНК» в розмірі 2 429 000,45 гривень. Згідно Довідки про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу від 06.12.2022 р. № 1011, AT «СЕНС БАНК» прощено (анульовано) залишок заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 941/7-56 від 27.05.2008 р. на користь ОСОБА_1 на дату державної реєстрації AT «СЕНС БАНК» права власності на нерухомість.
Декларацію про майновий стан і доходи за 2022 рік ОСОБА_1 до контролюючого органу не подав, дохід отриманий як додаткове благо платником не визначено.
Таким чином, перевіркою встановлено, порушення ОСОБА_1 вимог пп. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168, п. 179.1 ст. 179, пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК України, та як наслідок, на суму доходу, отриманого платником податку за 2022 рік як додаткове благо у розмірі 2 429 000,45 грн, контролюючим органом визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (сума основного платежу - 437 220,08 грн, штрафна санкція - 109 305,02 грн) та військовому збору (сума основного платежу - 36 435,01 грн, штрафна санкція - 9 108,75 грн) та застосовано штрафну санкцію за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи у сумі 340 гривень.
Беручи до уваги наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
За змістом частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до приписів статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124.
Повний текст рішення виготовлено 06 травня 2026 року.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА