Справа № 369/8103/26
Провадження №1-кс/369/1177/26
01.05.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що воно підлягає поверненню Амето Аттіл Амет, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За загальним правилом клопотання складається в письмовій формі. Будь-яких спеціальних вимог до його форми та змісту законом не передбачено.
Проте, клопотання про скасування арешту майна повинно містити назву судового органу, до якого воно адресоване, в рамках якого кримінального провадження було накладено арешт на майно, перелік майна, яке підлягає вивільненню з-під арешту та бути підписане особою, яка звертається з вказаним клопотанням.
При цьому, клопотання ОСОБА_3 не підписане останнім, що позбавляє слідчого суддю встановити його процесуальний статус у кримінальному провадженні та право на звернення з клопотанням про скасування арешту на майно, відсутні будь-які додатки до клопотання, в рамках саме якого кримінального провадження було накладено арешт, у зв'язку чим слідчий суддя вважає за необхідне клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, повернути особі, яка його подала.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170, 173, 174, 309, 310, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4