Справа № 159/1923/26
Провадження № 3/159/892/26
06 травня 2026 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., розглянувши справи, які надійшли від Відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (РНОКПП: НОМЕР_1 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 173, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 29.03.2026 близько 20 год 45 хв, в м. Ковелі по вул. Незалежності, 75, в громадському місці, нецензурно лаявся, образливо чіплявся, шарпав за одяг військовослужбовців НГУ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , чим порушував громадський порядок та спокій громадян, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що 29.03.2026 близько 20 год 45 хв, в м. Ковелі по вул. Незалежності, 75, вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейського Ядзеняка Р.В. при виконанні ним службових обов'язків з охорони громадського порядку, а саме - не виконував законну вимогу поліцейського про припинення нецензурно лаятись, образливо чіплятись, шарпати за одяг військовослужбовців НГУ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Згідно ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП, слід розглядати одночасно.
Суддя роз'яснив особі яка притягується до адміністративної відповідальності положення ст. 63 Конституції України, права передбачені ст. 268 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень не визнав, пояснив, що він переходив вулицю біля будинку 75 на вул. Незалежності у м. Ковелі, до нього звернулися військовослужбовці Національної гвардії чи це його потоцикл, який прпаркований поруч, на що він відповів, що допустим це його, хоча це не був його мотоцикл. Тоді військовослужбовці НГУ попоросили надати пред'явити його документи, на що він відмовився, грубо виразившись до них. Після цього військові НГУ викликали наряд поліції під час спілкування з якими його було затримано. Пілд час спілкування з поліцією він не називав своє прізвище та ім'я, однак називав свій ідентифікаційний номер. Вважає, що підстав його затримувати не було.
Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №603827 від 29.03.2026, який складений уповноваженою на те особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, рапортом ОСОБА_4 від 29.03.2026, рапортом Корецького В.Ю. від 29.03.2026, рапортом Мешечко Д.О. від 29.03.2026, протоколом про адміністративне затримання серії АЗ №189114 від 29.03.2026, відеозаписом з місця події.
Щодо вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 КУпАП, суддя зазначає таке.
Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
На підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП у матеріалах справи містяться:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 603828 від 28.09.2026;
-рапорти працівників НГУ ОСОБА_4 від 29.03.2026, рапортом Корецького В.Ю. від 29.03.2026, рапортом Мешечко Д.О. від 29.03.2026;
-консультаційний висновком спеціаліста №163 від 29.03.2026;
-поставнови: ЕГА №2001779 від 29.03.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 178 КУпАП, ЕГА №2001774 від 29.03.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 175-1 КУпАП,
-протокол адміністративного затримання серії АЗ № 189114 від 29.03.2026 (підстава затримання вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого 173 КУпАП);
-відеозаписами з місця події від 29.03.2026 та інші матеріали справи.
Дослідивши відеозаписи долучені до матеріалів справи, суддя встановив, що на них зафіксовано, як поліцейські розпочинають спілкування з ОСОБА_1 , прость пред'явити документи, останній повідомляє, що їх у нього немає, натомість намагається назвати ідентифікаційний код, у цей час поліцейський повідомляє, що відсутність іденотифікації особи на місці може бути підставою для адміністративного затримання.
На відеозаписах не зафіксовано вимог поліцейських до ОСОБА_1 припинити нецензурно лаятись, образливо чіплятись та шарпати за одяг військовослужбовців НГУ.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У частині 2 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Також суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 15.05.2019, у якій суд зробив висновок щодо недостатності визнання вини особою для встановлення факту вчиненого нею правопорушення.
Оцінивши пояснення та докази у їх сукупності та взаємозв'язку, у судді є обґрунтовані сумніви щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного вище, суддя не вбачає у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 суддя враховує фактичні обставини справи, характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, його майновий стан, ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин та обставин, які пом'якшують покарання, вимоги санкцій статей за якими останній притягується до відповідальності.
Враховуючи вимог ст. 36 КУпАП, суддя вважає, що ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 173 КУпАП.
На думку судді таке стягнення буде необхідним і достатнім для виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн, які стягуються на користь держави.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 36, 221, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя
Об'єднати в одне провадження справи №159/1922/26 за ст. 173 КУпАП, №159/1923/26 за ст. 185 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, присвоївши справі єдиний унікальний номер 159/1923/26.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винуватим, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Штраф має бути сплачений добровільно протягом 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, відповідно до частини другої статті 308 КУпАП, штраф стягується у порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106, призначенняплатежу - Судовий збір в дохід держави (адмінправопорушення).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, при цьому строк давності призупиняється на час розгляду скарги у разі оскарження постанови або на період відстрочки її виконання згідно зі статтею 301 КУпАП.
Суддя Р.Я.Смалюх