Справа № 156/159/26
Провадження № 2/156/237/26
Рядок статзвіту № 40
06 травня 2026 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Малюшевської І.Є.,
за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду у сел. Іваничі цивільну справу № 156/159/26 цивільну справу
за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Зміст спору
Представник позивача АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 80 143,48 гривень.
Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 уклав з АТ «Акцент-Банк» кредитний договір № ABH0CT155101745591680886 про надання кредиту в розмірі 60000,00 грн. строком на 60 місяців (тобто до 24.04.2030 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту.
Відповідно до п. п. 3-5 Кредитного договору (Заяви клієнта) ліміт цього договору: 60000,00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 24.04.2030 року, терміном на 60 місяців. Згідно зо п. 6 Кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 85,00 річних. Відповідно до п. 7 Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0.00 грн.
Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору.
Станом на 12.02.2026 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 80143,48 грн., яка складається з: 59698,66 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 19672,58 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією; 772,24 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Таку заборгованість позивач просить стягнути з відповідача у справі на їх користь та судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 16.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам.
Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження направлена за адресою зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Конверт з поштовим відправленням 17.03.2026 повернуто на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».
Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення.
Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзиву на позовну заяву, про причини неподання суд не повідомив, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з вимогами ч. 2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов таких висновків.
ІІІ. Обставини справи, встановлені судом
З досліджених письмових доказів в справі судом встановлено, що 25.04.2025 ОСОБА_1 уклав з АТ «Акцент-Банк» кредитний договір № ABH0CT155101745591680886 шляхом подачі заяви клієнта № ABH0CT155101745591680886 у електронній формі, за якою відповідач просив надати в АТ «Акцент-Банк» кредит за послугою «Швидка готівка».
Із заяви про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101745591680886 від 2025-04-25 року слідує, що вид наданого відповідачу кредиту - кредит на споживчі потреби. Тип кредиту - Кредит строковий. Мета отримання кредиту - Придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг. Сума кредиту - 60000 грн. Строк кредиту - 60 місяців з 2025-04-25 р. по 2030-04-24 р. включно. Процентна ставка (фіксована) - 85 % на рік. Розмір щомісячного платежу - 4381.79 грн. Денна процентна ставка становить - 0.19%. Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 5169155129420046. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 262893,25 грн.
У випадку порушення Клієнтом зобов'язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
У п. 18 договору відповідач підтвердив, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку: www.a-bank.com.ua, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір.
Кредитний договір підписано ОСОБА_1 шляхом накладання ним електронного підпису 03adcac9baf6290c475c1739817c747517fa1e2f3b8c9f5bd54f39944d896368ca.
паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», підписаний відповідачем простим електронним підписом 09.09.2020, згідно з яким АТ «Акцент-Банк» надав відповідачу інформацію, яка зберігає чинність та є актуальною до 09.09.2023, про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту та інше.
Сторонами також підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, у якій сторонами погоджено дату видачі кредиту/дати платежу; чисту суму кредиту/сумуа платежу за розрахунковий період та розміри і види платежів за кредитом. Таблиця підписана відповідачем ОСОБА_1 шляхом накладання ним електронного підпису 03adcac9baf6290c475c1739817c747517fa1e2f3b8c9f5bd54f39944d896368ca.
До матеріалів справи додано меморіальний ордер від 25.04.2025 №TR.45874920.58961.65455 АТ «Акцент-Банк», за яким ОСОБА_1 отримано кредит в сумі 60000 грн згідно з договором від 25.04.2025 № ABH0CT155101745591680886. Отже, банк свій обов'язок за договором виконав повністю, надав позичальнику кредитні кошти, згідно до умов кредитного договору, що підтверджується долученим меморіальним ордером.
З виписки по кредиту та виписки по картці клієнта ОСОБА_1 по кредиту № ABH0CT155101745591680886 слідує, що за період 25.04.2025 - 12.02.2026 відповідач отримав та користувався кредитними коштами однак вчасно не повернув суму кредиту.
Згідно з розрахунком, наданим АТ «Акцент-Банк», заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101745591680886 вiд 25.04.2025 становить 80143,48 грн., яка складається з: 59698,66 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 19672,58 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією; 772,24 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Відзиву від відповідача не надходило. Контррозрахунку чи доказів на підтвердження сплати заборгованості за кредитним договором суду не подано.
ІV. Застосоване судом законодавство
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі». Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Проелектронні документита електроннийдокументообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 цього Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положенням ст. 1048 ЦК України, передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України, слідує, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
V. Висновки суду
Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.
25.04.2025 між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом подачі заяви клієнта № ABH0CT155101745591680886 у електронній формі, за якою відповідач просив надати в АТ «Акцент-Банк» кредит за послугою «Швидка готівка».
Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом. Умови укладеного між сторонами кредитного договору від 25.04.2025 позивачем були виконані, а саме відповідачу надано кредит в розмірі 60 000 грн.
Наявні в матеріалах справи меморіальний ордер, виписка по кредиту та виписка по картці є достовірними та належними доказами, що підтверджують факт наявності заборгованості за кредитним договором від 25.04.2025 № ABH0CT155101745591680886, що в свою чергу підтверджує те, що AT «Акцент-Банк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі 60 000 грн.
Як слідує з наданих розрахунків заборгованості, де відображено рух коштів з використанням кредиту та його погашення, виписки по кредиту, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у результаті чого станом на 12.02.2026 має заборгованість за тілом кредита в розмірі 59 698,66 грн, за процентами - 19 672,58 грн.
Суд погоджується із заявленою позивачем сумою заборгованості по відсотках, оскільки згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, нарахування відсотків здійснено у відповідно до умов кредитного договору та в межах строку дії кредитного договору.
На підставі наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми кредиту за кредитним договором та процентами є обґрунтованою та підставною.
Відповідно до п. 12 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
Вирішуючи спір в цій частині, суд виходить з наступного.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого розділ "Прикінцеві та перехідні положення "Цивільного кодексу України пунктом 18.
Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року, який діє до часу ухвалення судового рішення.
Сторони вправі в умовах договору обумовлювати сплату пені, але зобов'язані ураховувати положення основного акта цивільного законодавства Цивільного кодексу України, яким визначено, що у період дії воєнного стану особа звільняється від виконання цивільного обов'язку щодо сплати пені, встановленої кредитним договором.
Враховуючи вищезазначене, вимоги про стягнення пені у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості, суперечать законодавству.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вимоги АТ «Акцент-Банк» про стягнення з ОСОБА_1 пені в розмірі 772,24 грн. задоволенню не підлягають.
Водночас, оскільки отримані та використані позичальником кошти, у добровільному порядку АТ «Акцент-Банк», відповідачем не були повернуті, що підтверджується долученою випискою по кредиту, суд, з огляду на відсутність доказів на спростування розрахунку наданого позивачем, вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Акцент-Банк» заборгованість у розмірі 79 371,24 грн., що включає 59 698,66 грн. тіла кредиту та 19 672,58 грн. нарахованих відсотків.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення у розмірі 79 371,24 гривень.
VІ. Судові витрати
Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем АТ «Акцент-Банк» були понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 гривень, які документально підтверджені (а.с. 1).
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково (99,04%), то з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 636,84 гривень (2662,40 ? 99,04 / 100 = 2 636,84).
Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 247, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 207, 509, 526, 527, 530, 626, 628, 633, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 79 371 (сімдесят дев'ять тисяч триста сімдесят одну) гривню 24 копійки.
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» 2 636 (дві тисячі шістсот тридцять шість) гривень 84 коп. понесених позивачем на сплату судового збору судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК", код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49074;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя І. Є. Малюшевська