154/1278/26
2/154/1053/26
06 травня 2026 м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Мушкета О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Тивонюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Володимирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина,-
26 березня 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина.
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що з 22 жовтня 2025 року вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та перебуває на повному її утриманні. Вказала, що відповідач на утримання дитини матеріальної допомоги не надає, не приймає участі у вирішенні щоденних побутових проблем та вихованні дитини, тому вона звернулась до суду із заявою про стягнення аліментів з відповідача на утримання сина. Крім того, з часу її вагітності та до сьогоднішнього дня, відповідач не надає жодної допомоги їй, як дружині з котрою проживає дитина до досягнення нею трирічного віку. У весь цей час вона самостійно забезпечувала себе, оскільки працювала та отримувала заробітну плату. У зв'язку із народженням дитини, вона я постійно зайнята її доглядом на вихованням, що не дозволяє їй працевлаштуватись та отримувати дохід. Добровільної угоди, щодо надання матеріальної допомоги на її утримання, як дружини з котрою проживає дитина між ними не досягнуто. Також зазначила, що їй відомо, що відповідач працює, аліменти нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, інших неповнолітніх дітей у нього не має, батьки на його утриманні не перебувають. Тому вважає, що відповідач може надавати їй матеріальну допомогу. Просить суд стягнути з відповідача з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання як дружини, з якою проживає неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частки зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягувати від дня звернення до суду і до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.
Ухвалою судді від 20.03.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10.04.2026 закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду в загальному порядку.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву, в якій вона просить розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечила.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони- ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 04 травня 2005 року, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.10.2025 року, виданого Департаментом «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку» Луцької міської ради, актовий запис № 231.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого є сторони по справі, що стверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 , виданого 17.02.2026 року Володимирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
З матеріалів справи вбачається, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом із позивачкою та перебуває на повному її утриманні. Відповідач є особою працездатного віку і має стабільні доходи, вихованням та утриманням свого сина не займається, не допомагає матеріально, аліментних зобов'язань на корись інших осіб відповідач не має. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.
Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно із статті 84 СК України право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного Кодексу України).
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
В постанові Верховного Суду у справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Аналізуючи вищевказані обставини в їх сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб позивачки, на утриманні та вихованні якої знаходиться дитина, яка не досягла трирічного віку та потребує постійного материнського догляду, а також з можливостей відповідача, зокрема, його працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів на утримання позивача матері дитини щомісячно до досягнення дитиною трьох років, починаючи з дня звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
З огляду на те, що позивач у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» була звільнена від сплати судового збору, то з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір, у сумі 1 331,20 відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 180-185,191 СК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання як дружини, з якою проживає малолітня дитина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), шомісячно, починаючи з 26 березня 2026 року і до досягнення дитиною- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трирічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Олександр МУШКЕТ