04 травня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/2080/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральноївійськово-лікарська комісія Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України та просить наступне.
1. Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово- лікарської комісії Збройних Сил України в частині причинного зв'язку діагностованих у ОСОБА_1 захворювань, оформлену протоколом засідання №2026-0129-1558-4969-3 від 29.01.2026 року Центральної військово- лікарської комісії Збройних Сил України, в частині причинного зв'язку захворювання ОСОБА_1 : «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби».
2. Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути питання стосовно встановлення причинного зв'язку діагностованих у ОСОБА_1 захворювань, що підтверджується військово-обліковими та медичними документами з подальшим встановленням причинного зв'язку «Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини», з урахуванням правової оцінки суду.
Ухвалою судді від 04.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Відповідачем відзив на позов не подано, чим, за умови сповіщення про розгляд справи судом, фактично визнано позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
ОСОБА_1 (надалі по тексту - Позивач) проходив службу з 16.03.2022 року по 22.02.2024 року у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.02.2024 №53 Позивача, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 21 лютого 2024 року №13-рс, звільнено з військової служби у відставку відповідно до підпункту «б» пункту другого частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я), 22 лютого 2024 року.
16.03.2022 року Позивач, на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022, призваний на військову службу у Збройні Сили України.
При цьому інформація про проходження первинної військово-лікарської комісії Позивачем відсутня, як і визначення придатності до військової служби (військовий квиток не містить жодних записів щодо придатності Позивача до військової служби станом на 16.03.2022 року та після цієї дати).
У період з 16.03.2022 року по 22.02.2024 року проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посадах стрільця, розвідника та ін.
З 16.03.2022 по 05.04.2022, з 12.04.2022 по 06.02.2023, з 20.02.2023 по 07.05.2023, з 12.05.2023 по 12.07.2023 Позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Чернігівській та Донецькій областях, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 21.05.2024 року №1488 військової частини НОМЕР_1 .
Участь у бойових діях мала прямі негативні наслідки на стан здоров'я Позивача оскільки створювала значне навантаження на фізичне та психологічне здоров'я, це надмірні фізичні навантаження, пов'язані з обслуговуванням важкого озброєння та тривалим носінням спорядження; професійне шкідливе середовище, що включає вплив вибухів і пострілів на органи слуху; вплив пилу, диму, перегрівання, незбалансоване харчування, постійне психоемоційні перевантаження, високий рівень стресу тощо. Все це призвело до захворювання Позивача.
У зв'язку зі значним погіршенням стану здоров'я, що пов'язано з участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Позивач 30.06.2023 року звернувся за медичною допомогою та перебував на обстеженні і лікуванні у Медичному госпіталі А4007.
Згодом Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у МКЛ-16 м. Дніпро з 12.07.2023 року по 17.07.2023 року, де у короткому анамнезі (пункт 7, анамнез хвороби) визначено, що зі слів хворого стан пов'язує з фізичним перенавантаженням під час виконання бойових обов'язків. Погіршення стану 3 тижні тому, коли виникли перелічені скарги. Первинна допомога та обстеження на етапах евакуації. ШМД доставлений до КНП «МКЛ №16» ДМР. Госпіталізований в неврологічне відділення.
Отже, у зв'язку з тим, що згідно довідки від 21.05.2024 року №1488 Позивач 12.07.2023 року виконував бойові завдання, то фактично з поля бою потрапив до місцевого лікарняного закладу через загострення наявних захворювань та значне погіршення стану здоров'я за допомогою швидкої медичної допомоги.
Далі перебував на стаціонарному лікуванні у: КНП «Чернігівська міська лікарня №3» Чернігівської міської ради з 20.07.2023 по 10.08.2023, де у анамнезі захворювання (виписка №4259) визначено, що хворіє декілька років. Лікувався амбулаторно з приводу остеохондрозу. Стан погіршився близько місяця тому. Військовим госпіталем скерований на госпіталізацію до загальнореабілітаційного відділення КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР з 15.08.2023 по 05.09.2023 року, де у анамнезі захворювання (виписка №15262) визначено, що хворіє тривалий період. Відмічались неодноразові загострення. Лікувався за м/п, з тимчасовим ефектом. Останнє загострення біля місяця тому, лікувався у невролога, без ефекта. Звернувся до нейрохірурга, проведено МРТ обстеження, госпіталізований в екстреному порядку у зв'язку з вираженістю больового с-му.
Під час подальшого проходження служби, отримані під час участі у бойових діях захворювання прогресували, та стан здоров'я Позивача продовжив погіршуватись, у зв'язку з чим Позивач вимушений був звертатись знову до медичного закладу для проходження лікування у в/ч НОМЕР_2 з 19.12.2023 року по 22.12.2023 року, де у анамнезі хвороби (виписний епікриз №5714) визначено, що зі слів скарги турбують з липня 2023 року, виникли після падіння, з того часу одноразово лікувався в стаціонарних умовах, відмічав незначне нетривале покращення, проте стійкого покращення не відчував. 19.12.2023 року направлений до в/ч НОМЕР_2 та госпіталізований до відділення неврології.
Погіршення стану здоров'я Позивача прогресувало, з'явились скарги на стійкий виражений біль в поперековому відділі хребта, що іррадіює в нижні кінцівки, утруднену ходьбу, болі в обох кульшових суглобах, у зв'язку з чим, Позивач знову перебував на стаціонарному лікуванні у в/ч НОМЕР_2 з 18.01.2024 року по 22.01.2024 року, де у анамнезі хвороби (виписка №322) визначено, що зі слів хворого болі в обох кульшових суглобах та поперековому відділі хребта з липня 2023 року. Під час тривалого фізичного навантаження в лавах ЗСУ болі посилювались. Неодноразово лікувався стаціонарно та амбулаторно без значного покращення. Консультований в ГВКГ м. Київ. Направлений командиром частини для визначення ступеня придатності до військової служби.
15.01.2024 року Позивач проходив огляд у лікаря-травматолога, де за висновком останнього був встановлений діагноз «Асептичний некроз голівок стегнових кісток з стійким больовим синдромом та стійкою комбінованою контрактурою кульшових суглобів при значному порушенні функції» та рекомендовано направити Позивача на ВЛК з метою визначення придатності до військової служби.
В подальшому, за результатами проходження 22.01.2024 року Позивачем медичного огляду Госпітальної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , Позивачу, згідно свідоцтва про хворобу від 22.01.2024 року №120, було встановлено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання поранення, контузії, каліцтва: Двобічний коксартроз І ступеня на фоні двобічного асептичного некрозу голівок стегнових кісток зі стійкою комбінованою згинально-розгинальною контрактурою обох кульшових суглобів з стійким больовим синдромом зі значним порушенням функції. Обмежений остеохондроз попереково-крижового відділу хребта з килами міжхребцевих дисків L4-L5, L5-S1, зі стенозом міжхребцевих отворів з обох сторін на рівні L4-L5 та L5-S1, з множинними вузлами Шморля з помірним порушенням функції. Хронічний дискогенний попереково-крижовий радикуліт з переважним ураженням L4-L5, L5-S1 лівобіч з помірним порушенням функції, нестійка ремісія. За результатами проходження 22.01.2024 року медичного огляду Госпітальної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 61-а графи ІІ Розкладу хвороб - непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
У період з 12.04.2024 року по 01.05.2024 року Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Чернігівська міська лікарня №3» ЧМР.
У подальшому, рішенням медико-соціальної експертної комісії від 09.05.2026 року Серії 12 ААГ №793523, Позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності. Крайнім рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 28.01.2026 року №163/26/290/Р, Позивачу було продовжено ІІІ групу інвалідності. Основний діагноз: М87.05 - Ідіопатичний асептичний некроз кістки, ділянка таза та стегно.
З поданих суду доказів убачається, що з вказаними вище захворюваннями, які прогресували, Позивач почав звертатися під час та після участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 30.06.2023 року (згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого до 30.06.2023 року Позивач не звертався з погіршенням стану здоров'я).
Діагноз «Ідіопатичний асептичний некроз кістки, ділянка таза та стегно» взагалі був вперше виявлений під час проходження служби, після участі Позивача у бойових діях, що стало підставою для встановлення йому ІІІ групи інвалідності.
Отже, виконання Позивачем обов'язків військової служби було пов'язане з постійними та надмірними фізичними навантаженнями. Під час участі у бойових діях він систематично ніс службу в умовах підвищеної інтенсивності, здійснював тривалі переміщення та перебував у повному бойовому спорядженні, включаючи важкі бронежилети та боєприпаси. Такі умови служби об'єктивно характеризуються як важка фізична праця з істотним навантаженням на опорно-руховий апарат та організм у цілому.
Відповідно до підпункту "д" пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин), постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: д) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».
Вважаючи, що рішення госпітальної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , яке оформлене свідоцтвом про хворобу №120 від 22.01.2024 року, в частині причинного зв'язку захворювання: «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби» є протиправною, підлягає скасуванню та заміні на «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», Позивач вирішив оскаржити вказане рішення, направивши заяву від 24.12.2025 року із всіма необхідними документами на перегляд до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України.
Листом від 03.02.2026 року №598/6/2663 Позивачу повідомлено про надіслання паперової копії електронного документа протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії ЗС України від 29.01.2026 №2026-0129-1558 4969-3 щодо встановлення причинного зв'язку захворювань Позивача.
За результатами перегляду причинного зв'язку захворювань Позивача відповідно до пункту ІХ та Х протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії «Центральна ВЛК ЗСУ (Київ)» №2026-0129-1558-4969-3 від 29.01.2026 року встановлено, причинний зв'язок захворювань солдата у відставці ОСОБА_1 : «Обмежений остеохондроз попереково-крижового відділу хребта з килами міжхребцевих дисків L4-L5, L5-S1 зі стенозом міжребцевих отворів з обох сторін на рівні L4-L5 та L5-S1, з множинними вузлами Шморля з помірним порушенням функції. Хронічний дискогенний попереково-крижовий радикуліт з переважним ураженням L4-L5, L5-S1 лівобіч з помірним порушенням функції, нестійка ремісія» прийняти у формулюванні»: ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ'ЯЗАН(-А/Е/І) ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Постанову ВЛК про причинний зв'язок зазначених захворювань за свідоцтвом про хворобу №120 від 22.01.2024 - ВІДМІНИТИ. Причинний зв'язок щодо захворювань солдата у відставці ОСОБА_1 : "Двобічний коксартроз І ступеня на фоні двобічного асептичного некрозу голівок стегнових кісток зі стійкою комбінованою згинально-розгинальною контрактурою обох кульшових суглобів з стійким больовим синдромом зі значним порушенням функції», за свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_2 №120 від 22.01.2024 - ЗАЛИШИТИ БЕЗ ЗМІН.
Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 5 статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно із частиною 7 статті 1 Закону № 2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII регламентовано, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 №2801-XII (далі по тексту - Закон №2801-XII) законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
Статтею 70 Закону №2801-XII передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико- соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України регламентовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 (далі по тексту - Положення № 402).
У відповідності до пункту 1.2. розділу І Положення № 402 (в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин), Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно із абзацами 1, 7 пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
У відповідності до пункту 2.1 розділу II Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово- лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово- лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема: контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно із абзацом 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) Збройних Сил України.
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункт 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).
Відповідно до абзаців 1-3 підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК.
Відповідно до абзаців 1-2 підпункту 2.6.3 пункту 2.6 глави 2 розділу I Положення № 402, на госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення.
Відповідно до абзаців 1-2 підпункту 2.6.4 пункту 2.6 глави 2 розділу I Положення № 402, Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначений главою 21 розділу ІІ Положення № 402.
Відповідно до пунктів 21.1, 21.2 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Відповідно до пункту 21.5 пункту 21 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях, зокрема:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
ґ) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.
д) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».
е) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.
Зазначені у підпунктах «д» та «е» постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.
Постанови ВЛК у формулюваннях, визначених підпунктами «д» та «е» не приймаються, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником);
навмисного спричинення шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло, (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником);
навмисного спричинення шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
У рішенні ЦВЛК ЗС України, яке оформлене протоколом №2026-0129-1558-4969-3 від 29.01.2026 року:
«По-перше, згідно доданих до заяви від 24.12.2025 року документів, Позивачем були надані: 1. Копія довідки військово-лікарської комісії від 22 січня 2024 року №120; 2. Копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого №11217; 3. Копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4259; 4. Копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №15262; 5. Копія виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №5714; 6. Копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №322; 7. Копія виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №2298; 8. Копія консультаційного висновку спеціаліста від 15.01.2024 року; 9. Копія довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 21 травня 2024 року №1488; 10. Копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28.03.2024 року. Відповідно до пункту ІІ «розглянуто документи» протоколу ЦВЛК ЗС України 2026-0129-1558-4969-3 від 29.01.2026 року: довідка про безпосередню участь, за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України №1488 від 21.05.2024; свідоцтво про хворобу №120 від 22.01.2024. Отже, ЦВЛК ЗСУ не розглянула в повному обсязі всі документи, надані Позивачем разом із заявою від 24.12.2025 року, зокрема додатки, які мали важливе значення для правильного вирішення справи. Це може свідчити про те, що рішення, ухвалене за результатами розгляду, є необґрунтованим і не враховує всіх суттєвих фактів та обставин, які могли б вплинути на правильність висновків та прийняття відповідного рішення.
По-друге, ЦВЛК ЗС України жодним чином не було обґрунтоване рішення щодо пов'язання захворювання «Ідіопатичний асептичний некроз кістки, ділянка таза та стегно», яке виникло після участі Позивача у бойових діях (до здійснення таких заходів виявлене не було), з проходженням військової служби.».
Враховуючи зазначене, можна дійти висновку, що прийняте рішення ЦВЛК ЗС України є вибірковим та неточним, оскільки не було належним чином обґрунтовано зв'язок захворювання «Ідіопатичний асептичний некроз кістки, ділянка таза та стегно» з проходженням військової служби Позивачем, попри те, що це захворювання виникло після участі у бойових діях і до того не було виявлене. ЦВЛК ЗСУ не було взято до уваги та не досліджено наданий разом із заявою Позивача консультаційний висновок спеціаліста від 15.01.2024 року, а також виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №322 від 22.01.2024 року, де «Двобічний коксартроз І ступеня на фоні двобічного асептичного двобічного асептичного некрозу голівок стегнових кісток, стійкої комбінованої згинально-розгинальної контрактури обох кульшових суглобів з стійким больовим синдромом зі значним порушенням функції» є основним захворюванням. Враховуючи обставини встановлення Позивачу ІІІ групи інвалідності внаслідок цього захворювання, існують підстави для припущення, що рішення ЦВЛК ЗСУ могло бути прийняте з метою ускладнення або перешкоджання встановленню Позивачу належних пільг та соціальної допомоги, що є порушенням його прав на отримання відповідних соціальних гарантій.
Від так, необхідно дійти висновку, що дослідження, проведене Центральною військово-лікарською комісією Збройних сил України щодо наданої Позивачем документації, було виконано поверхнево, без належного обґрунтування та всебічного розгляду всіх доданих матеріалів, що свідчить про недбале ставлення до виконання своїх професійних обов'язків, що у результаті призвело зокрема до настання негативних наслідків для Позивача.
Враховуючи вище викладене, оскільки 16.03.2022 року Позивач був призваний на військову службу за мобілізацією, при цьому інформація про проходження ВЛК Позивачем відсутня, як і визначення придатності до військової служби.
Позивач з 16.03.2022 по 05.04.2022; з 12.04.2022 по 06.02.2023; з 20.02.2023 по 07.05.2023; з 12.05.2023 по 12.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Чернігівській та Донецькій областях, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 21.05.2024 року №1488 військової частини НОМЕР_1 .
Участь у бойових діях мала прямі негативні наслідки на стан здоров'я Позивача, оскільки створювало значне навантаження на фізичне та психологічне здоров'я, це надмірні фізичні навантаження, пов'язані з обслуговуванням важкого озброєння та тривалим носінням спорядження, професійне шкідливе середовище, що включає вплив вибухів і пострілів на органи слуху, вплив пилу, диму, перегрівання, незбалансоване харчування, постійне психоемоційні перевантаження, високий рівень стресу тощо, що призвело до захворювання Позивача.
Згідно свідоцтва про хворобу від 22.01.2024 року №120 госпітальної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 Позивачу було встановлено діагноз та винесено постанову ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Двобічний коксартроз І ступеня на фоні двобічного асептичного некрозу голівок стегнових кісток зі стійкою комбінованою згинально-розгинальною контрактурою обох кульшових суглобів з стійким больовим синдромом зі значним порушенням функції. Обмежений остеохондроз попереково-крижового відділу хребта з килами міжхребцевих дисків L4- L5, L5-S1, зі стенозом міжхребцевих отворів з обох сторін на рівні L4-L5 та L5-S1, з множинними вузлами Шморля з помірним порушенням функції. Хронічний дискогенний попереково-крижовий радикуліт з переважним ураженням L4-L5, L5-S1 лівобіч з помірним порушенням функції, нестійка ремісія; Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 28.01.2026 року №163/26/290/Р, Позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності. Основний діагноз: М87.05 - Ідіопатичний асептичний некроз кістки, ділянка таза та стегно.
Від так необхідно дійти висновку, що протокол засідання штатної військово-лікарської комісії №2026-0129-1558-4969-3 від 29.01.2026 року Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України є протиправним та підлягає скасуванню.
Рішення госпітальної ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 », результати проходження якої було оформлено свідоцтвом про хворобу від 22.01.2024 року №120, в частині причинного зв'язку захворювання «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби» є протиправною та підлягає скасуванню, та заміни на «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», у відповідності до підпункту "д" пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.
Суд вважає, що належним та ефективним способом відновлення порушеного прав Позивача є зобов'язання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України повторно розглянути питання стосовно встановлення причинного зв'язку діагностованих Позивачу захворювань «Двобічний коксартроз І ступеня на фоні двобічного асептичного некрозу голівок стегнових кісток зі стійкою комбінованою згинально-розгинальною контрактурою обох кульшових суглобів з стійким больовим синдромом зі значним порушенням функції. Обмежений остеохондроз попереково-крижового відділу хребта з килами міжхребцевих дисків L4-L5, L5-S1, зі стенозом міжхребцевих отворів з обох сторін на рівні L4-L5 та L5-S1, з множинними вузлами Шморля з помірним порушенням функції. Хронічний дискогенний попереково-крижовий радикуліт з переважним ураженням L4-L5, L5-S1 лівобіч з помірним порушенням функції, нестійка ремісія» що підтверджується військово-обліковими та медичними документами - «Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При повторному розгляді вказаного питання Позивача Відповідачеві слід прийняти обґрунтоване рішення, що буде відповідати критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень (частина друга статті 2 КАС України) та приписам Положення № 402, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у своєму рішенні та Відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву Позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у справі.
Висновки суду, викладені в мотивувальній частині цього рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. При визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Центральноївійськово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16,м. Київ, 01133) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України в частині причинного зв'язку діагностованих у ОСОБА_1 захворювань, оформлену протоколом засідання №2026-0129-1558-4969-3 від 29.01.2026 року Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в частині причинного зв'язку захворювання ОСОБА_1 : «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби».
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути питання стосовно встановлення причинного зв'язку діагностованих у ОСОБА_1 захворювань, що підтверджується військово-обліковими та медичними документами з подальшим встановленням причинного зв'язку «Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини», з урахуванням правової оцінки суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 04 травня 2026 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ