про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2189/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19.07.2022 року, ч. 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладено в такій редакції: “Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Таким чином, з 19.07.2022 р. працівник може звернутися до суду за захистом своїх прав щодо стягнення заборгованості з оплати праці у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми.
Суд звертає увагу, що предметом спору в даній справі є оскарження бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Водночас, у позові відсутні відомості та докази на підставі яких можливо встановити початок відліку строку звернення до суду із даним позовом.
У зв'язку із вказаним, для усунення недоліків позову позивачу необхідно надати інформацію та докази щодо дати, коли він дізнався про порушення своїх прав та інтересів та обґрунтувати дотримання трьохмісячного строку звернення до суду із даним позовом.
Також суд звертає увагу, що відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Судом з'ясовано, що з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, у поєднанні з окремим дорученням Міністра оборони № 999/уд від 20.02.2025 та наказом Міноборони № 531 від 06.08.2024 виплата грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень здійснюється за наказом командира військової частини, який видається на підставі зібраного пакета документів та відповідно до поданого особою рапорту. При цьому, у спірних правовідносинах відсутній обов'язок відповідача самостійно ініціювати процедуру виплати грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, а відтак для встановлення порушеного права позивача необхідно з'ясувати обставини оскаржуваної бездіяльності та звернення позивача до відповідача із відповідним рапортом та пакетом документів для виплати грошової винагороди передбаченої постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153. Однак, у позові відсутні докази на підтвердження вказаних обставин, а тому для усунення недоліків позову позивачу необхідно повідомити та надати відповідні докази на підтвердження звернення позивача до відповідача із відповідним рапортом та пакетом документів для виплати грошової винагороди передбаченої постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153.
Додатково суд звертає увагу, що звернення до суду є крайнім заходом захисту порушених прав та інтересів, якому передує відповідна процедура, яка передбачає звернення позивача до відповідача із відповідним рапортом та пакетом документів для виплати грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153. При цьому, можливість встановити протиправну бездіяльність, дії чи рішення у спірних правовідносинах виникає лише після відповідного звернення особи з відповідним пакетом документів. Усне звернення та усний порядок розгляду питання виплати грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 у спірних правовідносинах не передбачено.
Крім того, позивачем не наведено обґрунтувань щодо строку звернення до суду із даним позовом, у зв'язку із чим позивачу необхідно надати додаткові обґрунтування та докази поважності причин пропущення вказаних строків.
Відповідно до ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позову позивачу необхідно надати додаткові обґрунтування та докази поважності причин пропущення трьохмісячного строку звернення до суду з даним позовом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122-123, 169, 248 КАС України, суддя,-
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна