06 травня 2026 року Справа № 580/3776/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду клопотання відповідача про залишення позовної без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 24.05.2021 року, із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 30.01.2020 року по 24.05.2021 року з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
01 травня 2026 року від відповідача ВЧ НОМЕР_1 надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду, яке мотивоване тим, що позивач значно пропустив строк на звернення до суду і підстави розглядати справу по суті судового спору відсутні. Матеріалами справи підтверджується, що позивача 24.05.2021 було виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення. До суду позивач звернувся 14 квітня 2026 року, тобто через чотири роки одинадцять місяців після виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Те, чому позивач такий тривалий час займав пасивну поведінку і не звертався до суду, у позовній заяві жодним чином не обґрунтовано. Позивач посилається, що він 16.02.2026 року звернувся з листом до відповідача з проханням надати інформацію чи здійснено нарахування та виплата його грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 24.05.2021 року. Також, позивач зазначає, що відповіді на свою заяву не отримував. Також, зі змісту позову вбачається, що неотримання від військової частини НОМЕР_1 відповіді на його звернення не завадило позивачу вказати у позовній заяві про наявність порушення його прав за період з 30.01.2020 року по 24.05.2021 року. Тобто, інформація від військової частини НОМЕР_1 не була потрібна позивачу для звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує таке.
Як слідує із змісту позовної заяви, спір стосується виплати позивачу грошового забезпечення під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 (за період з 30 січня 2020 року по 24 травня 2021 року).
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Частиною другою статті 233 КЗпП України (в редакції до 19 липня 2022 року) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто, з вимогою про стягнення належних працівникові сум останній міг звернутись до суду в будь-який час, який не обмежувався строком звернення до суду.
Разом з тим Законом №2352-ІХ, назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції.
Так частиною першою статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-ІХ) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Отже, починаючи з 19 липня 2022 року у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці без обмеження будь-яким строком.
За змістом позовних вимог позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 24 травня 2021 року.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 сформував правовий висновок, за яким правовідносини, які стосуються виплати грошового забезпечення і мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України у попередній редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Отже, відповідач помилково покликається на редакцію частини другої статті 233 КЗпП України, чинну на момент звернення до суду із позовом.
З огляду на викладене доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом за змістом спірних правовідносин відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
У рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду, у зв'язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у спірному випадку строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.
Керуючись статями 121, 122, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання представника ВЧ НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ