05 травня 2026 року справа № 580/2397/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,
До суду з позовною заявою звернулося Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) податковий борг в сумі 11795,24 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України внаслідок чого має непогашений податковий борг перед бюджетом. Станом на день звернення до суду вказана заборгованість добровільно непогашена, а тому є необхідність її стягнення в судовому порядку.
17.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Рекомендоване поштове відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 17.03.2026 направлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 , вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернуто 10.04.2026 без вручення.
Приписами Кодексу адміністративного судочинства України не врегульовано наслідки повернення рекомендованого поштового відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі. При цьому, згідно з частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на зазначені приписи суд застосовує частину 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Беручи до уваги, що відповідач не отримав копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 17.03.2026 з незалежних від суду причин, вважається що копія ухвали отримана відповідачем належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа - підприємець 01.12.2017, РНОКПП НОМЕР_1 .
З матеріалів справи вбачається, що податковий борг ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом виник у сумі 11795,24 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що виник на підставі:
- акту про результати перевірки від 03.07.2024 №7904/23-00-24-07-14/ НОМЕР_1 та податкового повідомлення-рішення від 29.07.2024 № 0109022407 по строку сплати 28.08.2024 на суму 7140,00 грн. (з урахуванням сплати 443,00 грн, недоїмка становить 6697,00 грн);
- акту про результати перевірки від 05.09.2024 № 11009/23-00-24-07-14 та податкового повідомлення-рішення від 19.09.2024 № 0138552407 по строку сплати 24.10.2024 на суму 2040,00 грн;
- акту про результати перевірки від 22.11.2024 №14620/23-00-24-07-14/ НОМЕР_1 та податкового повідомлення-рішення від 17.12.2024 № 0194322407 по строку сплати 17.01.2025 на суму 2040,00 грн. Пеня, нарахована згідно ст. 129 ПК України, становить 1018,24 грн.
Контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0005360-1307-2300 від 13.02.2024, відповідно до якої станом на 12.02.2024 сума податкового боргу за відповідачем складала 5780,00 грн.
Станом на день звернення до суду, як і на час ухвалення цього рішення вказана заборгованість є непогашеною.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості в сумі 11795,24 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Підпунктами 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п. 16.3 ст. 16 Податкового кодексу України (далі-ПК України) встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України, передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що контролюючим органом відповідно до ст. 59 ПК України, сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №0005360-1307-2300 від 13.02.2024 на суму 5780,00 грн.
Вимогу відповідачу направлено за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, її не вручено відповідачу з відміткою поштового відділення про причини невручення.
Також, на адресу відповідача контролюючим органом надсилалися акт про результати перевірки від 03.07.2024 №7904/23-00-24-07-14/2845506196, податкове повідомлення-рішення від 29.07.2024 № 0109022407, акт про результати перевірки від 05.09.2024 №11009/23-00-24-07-14, податкове повідомлення-рішення від 19.09.2024 №0138552407, акт про результати перевірки від 22.11.2024 №14620/23-00-24-07-14/2845506196 та податкове повідомлення-рішення від 17.12.2024 № 0194322407.
Однак, їх не вручено відповідачу з відміткою поштового відділення про причини невручення.
На підставі п.58.3. ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Отже, вимога та податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків та розрахунку заборгованості по платежах за відповідачем рахується непогашений податковий борг у сумі 11795,24 грн, з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що виник на підставі акту про результати перевірки від 03.07.2024 №7904/23-00-24-07-14/2845506196 та податкового повідомлення-рішення від 29.07.2024 № 0109022407 по строку сплати 28.08.2024 на суму 7140,00 грн (з урахуванням сплати 443,00 грн, недоїмка становить 6697,00 грн), акту про результати перевірки від 05.09.2024 №11009/23-00-24-07-14 та податкового повідомлення-рішення від 19.09.2024 № 0138552407 по строку сплати 24.10.2024 на суму 2040,00 грн, акту про результати перевірки від 22.11.2024 №14620/23-00-24-07-14/2845506196 та податкового повідомлення-рішення від 17.12.2024 №0194322407 по строку сплати 17.01.2025 на суму 2040,00 грн. Пеня, нарахована згідно ст. 129 ПК України, становить 1018,24 грн.
Згідно із п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1. ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Податковий борг відповідач добровільно не сплатив, доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 29.07.2024 № 0109022407, від 19.09.2024 № 0138552407 від 17.12.2024 № 0194322407 до суду не надав.
Відтак, вказана заборгованість у сумі 11795,24 грн підлягає стягненню в судовому порядку.
Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.
Клопотання стягнути вказані кошти на рахунки позивача за зазначеними ним реквізитами, не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю належних, допустимих та достовірних доказів належності таких реквізитів позивачу.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, відшкодування витрат, понесених позивачем зі сплати судового збору, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) податковий борг в сумі 11795 (одинадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 24 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР