про залишення позовної заяви без руху
04 травня 2026 року справа № 580/4305/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
27.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії, та бездіяльність відповідача, щодо не розгляду заяв від 25.03.2026, оскільки відповідачем не надано відповіді на питання про те, яке саме рішення прийнято відповідачем по заяві від 25.06.2023 та яке саме рішення прийняте відповідачем по заяві від 21.08.2023;
- визнати, що ОСОБА_1 не підлягає мобілізації на військову службу по наступним підставам, а саме: на підставі того, що є адвокатом України; на підставі того, що мати є особою з інвалідністю 2-ої групи;
- зобов'язати відповідача надати позивачу документ про те, що ОСОБА_1 не підлягає мобілізації на військову службу по вищевказаним підставам, а саме: на підставі того, що є адвокатом України; на підставі того, що мати є особою з інвалідністю 2-ої групи безстроково.
- стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду у сумі 1 000 000 (один мільйон) гривень 00 копійок.
Додаково просить здійснити розподіл судових витрат зі сплати судового збору та розгляд спраи здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Крім того, у прохальгій частині позовної заяви просить: заборонити відповідачу та іншим уповноваженим особам переміщати позивача - ОСОБА_1 до будь-яких військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань і служб з метою проходження служби до вирішення дійсної справи по суті.
В прохальній частині позовної заяви покликаючись на ст. 115 КАС України просить: витребувати у відповідача та долучити до матеріалів справи належним чином посвідчені копії наступних документів, а саме: копію заяви позивача від 25.06.2023 з додатками до неї; копію рішення відповідача по заяві від 25.06.2023, копію заяви від 21.08.2023 з додатками до неї; копію рішення відповідача по заяві від 21.08.2023; копію заяви позивача від 25.03.2026 з додатками до неї; копію рішення відповідача по заяві від 25.03.2026; копію директиви ІНФОРМАЦІЯ_2 на Оперативні Командування та на ТЦК 116/2/1/21409 від 19.09.2024 яка передбачає, що мобілізація можлива лише стосовно чоловіків з 25 до 49 років.
Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.
Як вбачається зі змісту позовних вимог (прохальна частина позову) позивач, зокрема просить суд, заборонити відповідачу та іншим уповноваженим особам переміщати позивача - ОСОБА_1 до будь-яких військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань і служб з метою проходження служби до вирішення дійсної справи по суті. Вказана вимога за своім змістом відповідає заяві про забезпечння позову.
Суд зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
Приписами ст. 152 КАС України встановлено зміст і форму заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: найменування суду; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Пунктом 2 частини першої статті 153 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Отже, позивач, одночасно з пред'явленням позову, має право звернутися до суду із заявою про забезпечення позову, яка додається до позовної заяви, в письмовій формі, з дотриманням вимог щодо змісту заяви, визначених статтею 152 КАС України.
Проте, позивач не додав до позовної заяви окремо заяву про забезпечення позову, а лише у прохальній частині позовної заяви сформував клопотання про забезпечення позову (без будь-якого обґрунтування необхідності забезпечення позову та надання відповідних доказів), чим не дотримано вимоги частини п'ятої статті 161, статті 152 КАС України.
Таким чином суддя зазначає, що позивачем чітко не сформовані позовні вимоги, що перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Зважаючи на обов'язок суду згідно зі ст.9 КАС України вирішувати спір не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, відсутність викладу спірних обставин і доказів щодо заявленого предмета спору свідчать про недоліки у складанні позовної заяви, які перешкоджають з'ясувати конкретний зміст порушеного права, спосіб його відновлення, прийнятний для позивача, а відповідачу - надати відзив з викладенням відповідних доводів щодо спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в пункті 9 (як зазначає позивач) прохальної частини позовної заяви, посилаючись на статтю 115 КАС України, просить суд витребувати у відповідача та долучити до матеріалів справи належним чином посвідчені копії наступних документів, а саме: копію заяви позивача від 25.06.2023 з додатками до неї; копію рішення відповідача по заяві від 25.06.2023, копію заяви від 21.08.2023 з додатками до неї; копію рішення відповідача по заяві від 21.08.2023; копію заяви позивача від 25.03.2026 з додатками до неї; копію рішення відповідача по заяві від 25.03.2026; копію директиви ІНФОРМАЦІЯ_2 на Оперативні Командування та на ТЦК 116/2/1/21409 від 19.09.2024 яка передбачає, що мобілізація можлива лише стосовно чоловіків з 25 до 49 років
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно ст. 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти;
4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;
6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
З аналізу вище викладених норм вбачається, що заява про забезпечення доказів подається в письмовій формі окремим документом.
Водночас, відповідно до 7, 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Так, позивач, за допомогою системи «Електронний суд» з використанням кваліфікованого електронного підпису звернувся до суду з позовною заявою. Разом з тим, заява про забезпечення доказів подана позивачем шляхом заповнення цього ж шаблону позовної заяви, без використання окремого шаблону, передбаченого системою «Електронний суд» для заяв про забезпечення доказів.
Отже, заяви позивача подана через систему «Електронний суд», не відповідає вимогам приписів ст. 116 КАС України.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів, крім іншого, зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні та обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявника, суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
Як вбачається з поданої заяви про забезпечення доказів, ОСОБА_1 , в порушення вимог ст.114, 116 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначив обставин, що дають підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Тобто зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає вимогам, визначеним статтею 116 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 КАС України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України, вона на підставі ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху. З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу надати строк 5 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених в ухвалі недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Копію ухвали направити позивачу.
СуддяВалентина ОРЛЕНКО