про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2026 року справа № 580/4368/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України , про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- зобов'язати відповідальних осіб ТЦК не вносити недостовірну інформацію до Резерв+;
- зобов'язати керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 не ставити свого підпису на підробних документах.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видалити недостовірні відомості з додатку Резерв+- - зобов'язати ТЦК видалити недостовірну інформацію щодо штрафів наявних в додатку Резерв + , оскільки ця інформація є недостовірною.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Законом України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року розміром 3328грн.
Також суд врахував, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI).
Зважаючи на кількість заявлених вимог немайнового характеру (4 вимоги зобов'язального характеру), ставкою судового збору за подання цього позову є 4195,84 грн, проте позивач надав суду доказ сплати судового збору 1311,20 грн згідно квитанції.
Отже, позивач має надати суду доказ доплати судового збору у розмірі 2864,64 грн на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Тобто однією з вимог до позовної заяви є визначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів (за умови, що позовна заява подається до декількох відповідачів).
Водночас зміст позову це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту, яка повинна узгоджуватися з положеннями статті 5 КАС України.
Отже, аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що у випадку подання адміністративного позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного з відповідачів. Така необхідність, зокрема, обумовлена тим, що спосіб захисту права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко та зрозуміло, а вимоги зобов'язального характеру повинні бути пред'явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.
У позовній заяві позивач визначає трьох відповідачів, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Міністерство оборони України.
Водночас заявлені позовні вимоги лише до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наведене свідчить про неузгодженість позовних вимог із суб'єктним складом відповідачів та не відповідає приписам п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад відповідачів та визначитись зі змістом позовних вимог до кожного з них.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Усупереч вимог п.4,5,9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслив зміст і характер порушеного права обраними відповідачами.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Згідно з ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, що не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
Позивач у позовні заяві визначає третю особу - Державне бюро розслідувань, проте усупереч вимог ст.49 КАС України позивач не надав обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи.
ВПВС у справі № 999/222/23 зауважує, що зазначення у вступній частині позовної заяви особи, яка, на думку позивача, має брати участь в судовому розгляді в якості третьої особи не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи під час відкриття суддею провадження у справі.
Суд врахував, що згідно з ч.3 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи невідповідність адміністративного позову вимогам закону, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 77, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 245, 256, 293, 294 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 5 днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
СуддяВалентина ОРЛЕНКО