Справа № 420/723/26
06 травня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій державного виконавця протиправними,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій державного виконавця протиправними.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій державного виконавця протиправними - задоволено.
Визнано протиправною відмову Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не закінчення виконавчого провадження №72910794 з примусового виконання постанови №57043218 виданої 29.09.2023 року Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми (виконавчого збору) в розмірі 59374,02 гривень.
Зобов'язано Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про закінчення виконавчого провадження №72910794 з примусового виконання постанови №57043218 виданої 29.09.2023 року Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми (виконавчого збору) в розмірі 59374,02 гривень.
Зобов'язано Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешти, накладені на майно (кошти) боржника ОСОБА_1 , виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші вжиті державним виконавцем заходи щодо виконання виконавчого документу, а також провести інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження №72910794.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1 331 грн. 20 коп. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).
Рішення набрало законної сили 19.03.2026 року.
До Одеського окружного адміністративного суду 21 квітня 2026 року надійшла заява Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про роз'яснення судового рішення (вхід. №42514/26), в якій заявник просить суд: роз'яснити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі № 420/723/26 в частині зобов'язання Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про закінчення виконавчого провадження №72910794 з примусового виконання постанови №57043218 виданої 29.09.2023 року Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми (виконавчого збору) в розмірі 59374,02 гривень., а саме: зазначити, на підставі якого конкретного пункту та частини статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає закінченню виконавче провадження № 72910794 зі стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 .
Заявник обґрунтовує подану заяву тим, що у даному випадку відсутність у резолютивній частині рішення або в його мотивувальній частині вказівки на конкретну правову підставу закінчення виконавчого провадження, передбачену статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження», унеможливлює його належне та законне виконання, оскільки: стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження; кожна з таких підстав має різні правові наслідки; державний виконавець не наділений повноваженнями самостійно обирати підставу, не визначену судовим рішенням.
Розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача про роз'яснення судового рішення, суд дійшов висновку, що вона є не обґрунтованою та не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Суд зазначає, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 по справі №367/3829/17.
Суд зазначає, що алгоритм дій відповідача під час та після виконання судового рішення, а також наслідки такого виконання не може визначатись як роз'яснення судового рішення у розумінні частини 1 статті 254 КАС України.
Дослідивши зміст рішення суду, яке просить роз'яснити заявник, суд зазначає, що воно є зрозумілою за змістом, винесеним у межах заявлених вимог та додаткового роз'яснення не потребує. Резолютивна частина містить чіткі вимоги щодо зобов'язання Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про закінчення виконавчого провадження №72910794 з примусового виконання постанови №57043218 виданої 29.09.2023 року Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми (виконавчого збору) в розмірі 59374,02 гривень та зобов'язання Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешти, накладені на майно (кошти) боржника ОСОБА_1 , виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші вжиті державним виконавцем заходи щодо виконання виконавчого документу, а також провести інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження №72910794.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що доводи заявника фактично зводяться не до необхідності роз'яснення судового рішення, а до незгоди з його змістом та способом застосування норм матеріального права при вирішенні спору.
Таким чином, доводи заявника зводяться не до усунення неясності чи неоднозначності судового рішення, а фактично до необхідності отримання додаткових роз'яснень щодо порядку його виконання та застосування норм матеріального права, що виходить за межі інституту роз'яснення судового рішення, визначеного ч. 1 ст. 254 КАС України.
Суд звертає увагу, що зазначення конкретної правової підстави для закінчення виконавчого провадження відповідно до положень статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» належить до повноважень державного виконавця під час виконання судового рішення та здійснення виконавчого провадження, а не до повноважень суду при розгляді заяви про роз'яснення рішення.
При цьому резолютивна частина рішення від 03.02.2026 року є чіткою, зрозумілою та не допускає множинного тлумачення, оскільки прямо зобов'язує відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження та вчинити пов'язані з цим дії.
Отже, підстави для роз'яснення судового рішення відсутні, оскільки заявником не доведено, що його зміст є нечітким або незрозумілим, а порушені у заяві питання стосуються порядку виконання рішення та правозастосування, що не є предметом роз'яснення.
Суд наголошує, що роз'яснення судового рішення не може підміняти собою перегляд рішення, внесення змін до нього чи надання вказівок щодо порядку його виконання, а також не може стосуватися питань, які не були предметом судового розгляду.
Подана заява про роз'яснення рішення суду за своїм змістом є заявою про роз'яснення порядку його виконання, що не є роз'ясненням його змісту.
Чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання. Водночас, здійснення роз'яснення судового рішення за вимогою заявника призведе до викладення резолютивної частини ухвали суду в іншій редакції, що є неприпустимим у порядку роз'яснення судового рішення.
Суд зазначає, що питання, на які позивач хоче отримати роз'яснення у порядку статті 254 КАС України, поставлене ним у такому аспекті, що вимагає від суду додаткового (іншого) обґрунтування вже прийнятого рішення, що не передбачено законодавством.
Таким чином, подана заява спрямована на перегляд або зміну судового рішення, що є недопустимим у порядку, передбаченому статтею 254 КАС України, а відтак не підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена у Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року по справі №340/914/20.
За таких обставин та враховуючи те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі № 420/723/26 є повним, форма викладення у ньому ясна і труднощів для розуміння не викликає, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про роз'яснення судового рішення у справі № 420/723/26 (вхід. № 42514/26) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов