Справа № 420/4386/26
05 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку за станом здоров'я;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити виправлення (коригування та/або доповнення) відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я.
Адміністративний позов поданий за допомогою системи “Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач відповідно до відмітки у ВОД № 4995870 на стр. 17: «14.02.2023 року ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатний до військової служби за гр. ІІ ст. 64Б Наказу МОУ № 402/2008». На стр. 25 міститься штамп від 14.02.2023 року «не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак, встановивши додаток «РЕЗЕРВ+», позивач виявив, що у ньому не міститься інформація, що зазначена вище, тобто, взагалі відсутні дані щодо виключення позивача з військового обліку, натомість зазначено, що він є «військовозобов'язаний», перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв'язку із встановленими розбіжностями позивач письмово звернувся до відповідача із заявою (та додатками) про внесення всіх облікових даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, але відповідач проігнорував дане звернення.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Позивач вказує, що звернувся до відповідача у передбачений Порядком №94 та Порядком №559 спосіб у паперовій формі, однак відповідач звернення не розглянув.
Ухвалою суду від 23.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
27.02.2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.
У відзиві зазначено, що для внесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач мав звернутись з мотивованою заявою до ТЦК та СП за місцем перебування на військового обліку. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», позивач ОСОБА_1 , ( місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно з пунктом 3 Порядку № 559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним. У зв'язку з викладеним відповідач заперечує проти доводів позивача стосовно того, що відповідно до відміток у військовому квитку він знятий з військового обліку, оскільки відомості про це відсутні у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, натомість позивач перебуває на військовому обліку як “непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Відповідач зазначає, що з метою усунення зазначених невідповідностей та внесення інформації до Єдиного реєстру, позивач має вчинити активні дії, а саме: особисто подати відповідну заяву разом з документами про виключення з військового обліку та довідку ВЛК до органу уповноваженого на ведення реєстру та внесення до нього відповідної інформації. Відповідач вказує, що звернення направлене поштовою кореспонденцією не є заявою особи у розумінні ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1951-VІІІ, ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів № 1487 та Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а є лише зверненням передбаченим Законом України «Про звернення громадян». Таким чином, відповідач стверджує, що позивач особисто не звертався для внесення відомостей до Реєстру до органу уповноваженого на ведення Єдиного реєстру за місцем обліку або проживання. Враховуючи викладене, ІНФОРМАЦІЯ_6 не має повноважень для внесення чи зміни облікових даних у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо позивача без його особистого прибуття до органу уповноваженого на ведення реєстру, надання відповідної заяви з усіма необхідними документами про виключення з військового обліку.
27.02.2026 року представником позивача подано відповідь на відзив.
У відповіді на відзив сторона позивача заперечує проти доводів відповідача стосовно перебування позивача на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , посилаючись на те, що саме ІНФОРМАЦІЯ_8 значиться у застосунку Резерв+; відповідач є органом ведення Реєстру.
Щодо зауважень відповідача стосовно невідповідності записів у військово-обліковому документі відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, представник позивача зазначив, що Постанова КМУ №559 не може змінювати правовий статус документа, виданого раніше відповідно до чинного законодавства; Реєстр є похідним джерелом інформації, а не первинним доказом правового статусу особи; помилка або відсутність даних у Реєстрі не нівелює змісту офіційного документа. Таким чином, предметом спору є зобов'язання відповідача привести Реєстр у відповідність до існуючих документів.
Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.
З огляду на заявлені позивачем вимоги, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_3 , та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 з 06.03.1991 року, що підтверджується записом на стор. 27 військового квитка серії НОМЕР_4 та даними з електронного військово-облікового документу Резерв+.
Водночас, відповідач зазначає, що відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата взяття на облік 06.03.1991 року.
На стор. 17 військового квитка серії НОМЕР_4 наявний запис про те, що позивач 14.02.2023 року ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби за гр. ІІ ст. 64б Наказу МОУ №402/2008 р. та штамп начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 полковника ОСОБА_2 з підписом.
На стор. 25 військового квитка серії НОМЕР_4 наявний штамп від 14.02.2023 року «не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» полковник ОСОБА_2 » з підписом.
Відповідно до електронного військово-облікового документу Резерв+, сформованого станом на 11.07.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на обліку в категорії військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_10 . Постанова ВЛК: Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата ВЛК: 14.02.2023.
Відповідно до електронного військово-облікового документу Резерв+, сформованого станом на 11.02.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на обліку в категорії військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_10 . Постанова ВЛК: Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата ВЛК: 14.02.2023. Дані уточнено вчасно: 19.09.2024. Також наявна інформація про звернення до Нацполіції 01.01.2026 по причині: Не прибули за повісткою до ТЦК та СП, порушення правил військового обліку.
30.01.2026 року позивач направив засобами поштового зв'язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації щодо виключення з військового обліку відповідно до пункту 4 Порядку №559.
У додатках до заяви зазначено: копія ВОД; копія паспорта; Витяг з Резерв+.
На підтвердження направлення заяви на адресу відповідача позивач надав до суду копії опису вкладення до поштового відправлення та накладної АТ «УКРПОШТА» від 30.01.2026 трек номер поштового відправлення 0412800017838.
Проте, як зазначено у позові, відповідач не розглянув подану заяву.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку за станом здоров'я, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан, згодом строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону №3543-ХІІ, громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон України № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч. 2 ст. 1 України № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України № 2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із ч. 8 ст. 2 Закону України № 2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Відповідно до ч. 14 ст. 2 Закону України № 2232-XII виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актам.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України № 2232-XII, у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Відповідно до ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами ч. 1 ст. 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
За змістом п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Отже, обов'язки щодо обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно пункту 2 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 3 Порядку №1487 визначено, що військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1487, з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із пунктом 20 Порядку №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16 березня 2016 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Положеннями пункту 1 частини 1 статті 2 Закону № 1951-VIII визначено, що основними завданнями Реєстру є зокрема, ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Відповідно до статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.
Відповідно до ч. 8 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з ч.9 статті 5 Закону № 1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Частиною 1 статті 14 Закону № 1951-VIII встановлено, що ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Відповідно до частини 3 статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;
повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Пунктом 22 Порядку №1487 передбачено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Під час воєнного стану направлення призовників на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду здійснюється лише у разі їх прийняття на військову службу у добровільному порядку.
Стаття 37 Закону № 2232-XII визначає підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Підстави зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачені ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-XII.
Підстави виключення з військового обліку передбачені ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII.
Так, відповідно до частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;
6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що у військовому квитку позивача серії НОМЕР_4 на стор. 17 наявний запис про те, що позивач 14.02.2023 року ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби за гр. ІІ ст. 64б Наказу МОУ №402/2008 р. та штамп начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 полковника ОСОБА_2 з підписом.
На стор. 25 військового квитка серії НОМЕР_4 наявний штамп від 14.02.2023 року «не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» полковник ОСОБА_2 » з підписом.
Відповідно до електронного військово-облікового документу Резерв+, сформованого станом на 11.07.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на обліку в категорії військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_10 . Постанова ВЛК: Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата ВЛК: 14.02.2023
Відповідно до електронного військово-облікового документу Резерв+, сформованого станом на 11.02.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на обліку в категорії військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_10 . Постанова ВЛК: Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата ВЛК: 14.02.2023. Дані уточнено вчасно: 19.09.2024.
Також наявна інформація про звернення до Нацполіції 01.01.2026 по причині: Не прибули за повісткою до ТЦК та СП, порушення правил військового обліку.
З наведеного слідує, що дані військового квитка позивача серії НОМЕР_4 не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Порядку №559 визначено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа», а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ, розвідувальних органах у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває на військовому обліку Збройних Сил або був виключений з такого обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).
Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перевіряється через:
Портал;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 559 (у редакції Постанови КМ № 1644 від 10.12.2025), у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.
У разі невідповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі у паперовій формі (зокрема відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу), відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовник, військовозобов'язаний або резервіст, який перебуває на військовому обліку, або громадянин України, який був виключений з військового обліку (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), повинен сформувати військово-обліковий документ в електронній формі відповідно до пункту 6 цього Порядку. Зміни у військово-облікові документи у паперовій формі зазначених громадян України не вносяться, а військово-облікові документи у паперовій формі, відомості в яких не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, вважаються недійсними.
Отже, пункт 4 Порядку № 559 (у редакції Постанови КМ № 1644 від 10.12.2025, що набрала чинності 16.12.2025) передбачає внесення відповідних змін або засобами Порталу, або шляхом особистого звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.
Тобто, підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є належне звернення особи.
Як зазначено у позові та надано на підтвердження відповідні докази, для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації щодо виключення з військового обліку позивач 30.01.2026 року направив засобами поштового зв'язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву (трек номер поштового відправлення 0412800017838).
Суд зазначає, що подання заяви про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами поштового зв'язку Порядком №559 (у редакції Постанови КМ № 1644 від 10.12.2025, що набрала чинності 16.12.2025) не передбачено.
Таким чином, оскільки позивачем відповідну заяву подано у спосіб, що не передбачений чинною редакцією пункту 4 Порядку №559, суд дійшов висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не допущено протиправної бездіяльності щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про виключення позивача з військового обліку.
При цьому, суд зауважує, що питання стосовного виключення позивача з військового обліку не є предметом спору у даній справі.
Зміст спірних правовідносин зводиться до розгляду заяви позивача, поданої 30.01.2026 року, щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації щодо виключення з військового обліку, яка (інформація) наявна у військовому квитку.
Суд наголошує, що ст. 9 Закону №1951-VIII визначає, що виправленню недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру, а пунктом 4 Порядку № 559 визначений порядок звернення. Недотримання цього порядку виключає можливість покладення на орган військового обліку обов'язку щодо внесення відповідних змін.
Що стосується посилання відповідача на те, що відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата взяття на облік 06.03.1991 року, тому позивач звернувся не за місцем перебування на військовому обліку.
Суд зазначає, що за записом на стор. 27 військового квитка серії НОМЕР_4 та даними з електронного військово-облікового документу Резерв+, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 з 06.03.1991 року.
Відповідач у відзиві не надав пояснень, чому у військово-облікових документах позивача зазначено, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 , якщо це не відповідає дійсності.
Враховуючи, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами ведення Реєстру (Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів), то саме вони забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних, тому у межах спірних правовідносин суд відхиляє посилання відповідача про те, що позивач звернувся не за місцем перебування на військовому обліку.
Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255-258, 262, 295, 297 КАС України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.