Справа № 420/12395/26
05 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
встановила:
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому, просить визнати протиправним та скасувати рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене довідкою від 16.02.2026 р. № 2026-0216-1149-0383-0, про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , придатним до військової служби.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частини 1 ст. 120 КАС України).
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя вказує про наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач суб'єкт владних повноважень, а у випадках визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Як вбачається зі змісту позову, позивачем в якості відповідача визначено ІНФОРМАЦІЯ_4 .
При цьому, вимоги позивача визначені (сформульовані) шляхом визнання протиправним та скасування рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402).
Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема ВЛК ТЦК та СП.
Згідно з підпунктом 2.5.3 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402 до складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів).
За змістом приписів пункту 2.8 глави 2 розділу I Положення № 402 - ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.
Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров'я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.
ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення.
З огляду на вказане, ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 є суб'єктом, який здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а відтак є окремим суб'єктом владних повноважень у розумінні ст. 4 КАС України.
При цьому, суд відмічає, що ВЛК ТЦК та СП та РТЦК та СП є дві окремі особи, а відтак створення ВЛК при ТЦК та СП не змінює правового статусу цих суб'єктів владних повноважень у цьому спорі.
Таким чином, позивачу необхідно визначитися з відповідачем або відповідачами, а також уточнити зміст позовних вимог до такого відповідача/відповідачів.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, додатки до позову не містять документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - № 3674-VI ).
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI )
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що в 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Враховуючи, що позивачем пред'явлено вимогу немайнового характеру та подано позов в електронній формі сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання даного позову складає 1064,96 грн. (3328,00*0,4 * 0,8).
Таким чином, вищевказані обставини є недоліками позовної заяви та створюють перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161,ч. 1 ст. 169 КАС України,,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали шляхом надання:
- заяви або уточненої редакції позову в частині визначення відповідача та/або відповідачів та заявлених до них вимог.
- платіжного документу про сплату судового збору в сумі 1064,96 грн.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна