Справа № 420/12344/26
05 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними дії, стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) що полягає: у не виконанні обов'язку належного ведення документації особистої справи позивача, не оформлення належним чином і невнесення відомостей/інформації до Єдиного державного облікового реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервистів про виключення позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з військового обліку через досягнення ним граничного віку перебування в запасу.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) внести відомості про виключення позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з військового обліку до його особистої справи у зв'язку з досягненням ним граничного віку перебування в запасу, із внесенням відповідних відомостей/інформації до Єдиного державного облікового реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервистів.
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), по здійсненню заходів з мобілізації позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме - проведення ВЛК та поновлення на військовому обліку; скасувати результати цих дій висновок ВЛК від 22.12.2025р. Першого відділу ( ІНФОРМАЦІЯ_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ); скасувати рішення / розпорядження /наказ ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про поновлення позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на військовому обліку.
- стягнути з відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_6 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду в розмірі 1126 (одна тисяча сто двадцять шість) гривень., судові витрати по справі.
- стягнути з відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У пункті 3 частини першої статті 4 цього Кодексу міститься визначення поняття "адміністративний суд", згідно з яким - це суд, до компетенції якого зазначеним Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. За пунктом 5 цієї частини статті під адміністративним судочинством розуміється діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно із частинами першою, третьою, шостою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Положенням цієї процесуальної норми кореспондують правила частини першої статті 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Водночас у цій статті в частинах четвертій, п'ятій та шостій встановлено заборони об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких закон встановлює особливості порядку їх розгляду. Зокрема, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частина четверта цієї статті), а також щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (частина п'ята цієї статті).
Поряд з тим закон встановлює умову, за якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може (вправі) до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства і тоді, коли розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, буде продовжувати здійснювати суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Натомість можливість роз'єднання позовних вимог застосовується у тому випадку, коли після такого роз'єднання усі роз'єднані справи підлягають розгляду у тому самому суді.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, а також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Так, у позовній заяві позивач, просить суд:
- стягнути з відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_6 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду в розмірі 1126 (одна тисяча сто двадцять шість) гривень., судові витрати по справі.
- стягнути з відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень.
Питання відшкодування шкоди врегульовано положеннями Глави 82 Цивільного кодексу України.
Відповідно до норм частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Водночас статті 1173-1174 Цивільного кодексу України визначають питання відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування та Відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У частині першій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За приписами частини 6 статті 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
За усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відтак, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Таким чином вимоги - стягнути з відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_6 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду в розмірі 1126 (одна тисяча сто двадцять шість) гривень., судові витрати по справі.
- стягнути з відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень.
підсудні місцевому загальному суду та розглядається у порядку визначеному ЦПК України.
При цьому суд акцентує увагу на тому, що інших вимог до ІНФОРМАЦІЯ_6 у позові не міститься, щоб вважати вимогу в частині стягнення моральної шкоди похідною.
Разом з тим, інші позовні вимоги підсудні окружному адміністративному суду та розглядається в порядку та строки, визначені КАС України.
Таким чином, позивачем у цій позовній заяві об'єднано позовні вимоги щодо яких закон встановлює особливості порядку їх розгляду, що у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
У даному випадку відсутні підстави для застосування положень статті 172 КАС України, оскільки частиною четвертою цієї статті закріплено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що визначені статтею 172 КАС України.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для застосування правил об'єднання і роз'єднання позовів, визначених у статті 172 КАС України, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись п. 1 ч. 4.ст. 169 КАС України, суддя -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними дії, стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди - повернути позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.А. Дубровна