05 травня 2026 рокусправа № 380/25169/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач просить суд:
-визнати неправомірною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (“Оберіг») стосовно мого статусу;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 : тимчасово внести зміни до Реєстру “Оберіг», змінивши мій статус на “виключений з військового обліку»; здійснити зміну статусу тимчасово, на період лікування поставлених діагнозів які відповідають пунктам 16(а) та 18(а) Розкладу хвороб які є протипоказаннями до несення військової служби; припинити будь-які мобілізаційні заходи щодо мене.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на протязі 2025 року невідомі військовослужбовці здійснили щодо нього дії, внаслідок яких ймовірно було змінено статус у реєстрі “Оберіг» на “військовослужбовець». В результаті вказаних дій, які не відповідають нормам закону були внесені некоректні дані у реєстр “Оберіг» та відповідно його статус у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів залишається некоректним.
Зміна його статусу в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (“Оберіг») була здійснена з порушенням вимог законодавства, зокрема без вручення мені під підпис мобілізаційних документів та без проходження військово-лікарської комісії. Відсутність належних правових підстав і документального підтвердження свідчить про недостовірність внесених до Реєстру відомостей. Наголошує, що має документально підтверджені медичні протипоказання до військової служби, що є підставою для виключення з військового обліку.
Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, зобов'язаний забезпечувати достовірність даних Реєстру та розглядати заяви про їх виправлення. Незважаючи на його звернення, відповідач не вжив жодних заходів щодо перевірки та виправлення інформації, що свідчить про протиправну бездіяльність. Невнесення змін до Реєстру має триваючий характер і порушує його права, у зв'язку з чим підлягає судовому захисту.
Ухвалою суду від 05.01.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до рішення РПК (протокол №25 від 18.11.2013) ОСОБА_1 згідно ст.18 п.1 пп2 та ст. 27 п.9 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» був переданий з числа призовників на військовий облік військовозобов'язаних у зв'язку з досягнення 25-річного віку. Позивач був зарахований в запас (без застережень чи обмежень по стану здоров'я) придатним. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою визначення ступеня придатності до проходження військової служби по мобілізації за станом здоров'я ОСОБА_1 було скеровано до Золочівської ВЛК, про що свідчить направлення №316 від 21.01.2025. Комісією ВЛК проведено обстеження та медичний огляд стану здоров'я ОСОБА_1 , про що свідчить картка обстеження та медичного огляду. За результатами медичного огляду, Золочівською ВЛК було видано довідку №307 від 21.01.2025, де комісією визнано ОСОБА_1 придатним для проходження військової служби за станом здоров'я. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 видано наказ №25 від 24.01.2025 про призов ОСОБА_1 для проходження військової служби.
Позивач у прохальній частині позовної заяви заявив клопотання про тимчасову зміну свого статусу у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Оцінюючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається у письмовій формі та повинна відповідати встановленим процесуальним вимогам, зокрема містити: обґрунтування необхідності забезпечення позову; зазначення конкретного заходу забезпечення позову; докази, що підтверджують необхідність його застосування.
Разом з тим, таке клопотання підлягає поданню як самостійна процесуальна заява, яка підлягає окремому розгляду судом.
У даному випадку позивач виклав відповідне клопотання у прохальній частині позовної заяви, без дотримання вимог, встановлених до заяв про забезпечення позову, та без належного процесуального оформлення.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що на підставі направлення ІНФОРМАЦІЯ_1 №316 від 21.01.2025 ОСОБА_1 направлено до Золочівської ВЛК для проходження військово-лікарської комісії для встановлення придатності до військової служби.
Згідно довідки №307 від 21.01.2025 військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 визнала солдата запасу ОСОБА_1 здоровим та на підставі графи ІІ Розкладу хвороб, графи 1-11 ТДВ-придатним до військової служби.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №25 від 24.01.2025 “Про призов та відправку у військові частини військовозобов'язаних (резервістів) призваних під час загальної мобілізації» позивач призваний на військову службу по мобілізації на підставі Указу Президента України №741/2024 від 24.10.2024 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та відправлений до військової частини НОМЕР_1 .
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (“Оберіг») про виключення з військового обліку на період лікування поставлених діагнозів, звернувся до суду за захистом своїх прав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Відповідно до ч. 1-3 ст.1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє досі.
Згідно з ч. 10 ст.1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.
На військову службу під час мобілізації можуть бути призвані особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади.
Під час дії особливого періоду військова служба (дія контрактів) для військовослужбовців продовжується у порядку, визначеному частиною дев'ятою статті 23 цього Закону.
У разі оголошення демобілізації звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, здійснюється відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Відповідно до п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пп. 2, 4, 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки; особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
З урахуванням зазначеного, надання облікових даних, проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби та призов громадян на військову службу під час мобілізації, згода військовозобов'язаного не передбачена, оскільки це є їх обов'язком, що визначено наведеним законодавством України.
Як вже зазначалося, ОСОБА_1 проходив медичний огляд лікарями-спеціалістами позаштатною постійно-діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 з винесенням відповідного висновку.
Зі змісту довідки військово-лікарської комісії №307 від 21.01.2025 вбачається, що на підставі графи ІІ розкладу хвороб, графи 1-11 ТДВ, ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.
Згідно з п. 1.2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти, ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв; осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до п. 3.1, 3.8 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.
Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.
Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні “Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)» не пізніше п'ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.
Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд.
Суд встановив, що позивач 21.01.2025 з метою визначення ступеня придатності до військової служби пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, дерматовенеролог, психіатр, стоматолог, в ході якого будь-яких скарг на свій стан здоров'я не заявляв та відповідних підтверджуючих документів медичного характеру, які б могли містити будь-яку інформацію щодо змін стану його здоров'я, не надав, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду.
Протилежного під час розгляду справи не доведено.
Результат медичного огляду оформлено Довідкою ВЛК №307 від 21.01.2025 вбачається, що на підставі графи ІІ розкладу хвороб, графи 1-11 ТДВ, ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.
Згідно з положеннями п. 2.1, 2.5, 2.8 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК ТЦК та СП. Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей. До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.
ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП. Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров'я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.
Посилання позивача, що позивач має підтверджені діагнози та проблеми зі здоров'ям, в даному випадку не спростовує висновку ВЛК №307 від 21.01.2025 про визнання його здоровим та придатним до військової служби.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зазначив, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарських комісій, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.
Отже, у разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської комісії №307 від 21.01.2025, позивач мав право звернутись до регіональної або центральної ВЛК для перегляду відповідного висновку відповідно до Положення №402.
Відповідно до положень п. 22.1, 22.7 глави 22 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються: а) на військовослужбовців - у медичну книжку, у довідку ВЛК (свідоцтво про хворобу); б) на кандидатів на навчання у ВВНЗ, з числа осіб: цивільної молоді - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ, Картку медичного огляду того, хто вступає до ВВНЗ, який здійснює підготовку льотного складу (додаток 20); військовослужбовців - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ та в медичну книжку; в) на військовозобов'язаних, резервістів - у Картку обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. У випадку діагностування у військовозобов'язаного, резервіста хвороби, зумовленої ВІЛ, діагноз та стаття Розкладу хвороб до військового квитка та облікової картки не записуються. На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов'язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу; г) на кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців, які залучаються до участі у МО, - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, у довідку ВЛК та в медичну книжку; ґ) на членів сімей військовослужбовців - у довідку ВЛК або Свідоцтво про хворобу.
Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
З урахуванням зазначеного, відсутність підпису позивача на будь-якому документі, не свідчить про порушення відповідачем процедури прийняття висновку про визнання його здоровим та придатним до військової служби.
Суд зазначає, що позивач не надав суду доказів на підтвердження наявності у нього станом на 21.01.2025 чинної довідки ВЛК про непридатність до військової служби за станом здоров'я. Також. Позивач не надав доказів на підтвердження наявності у нього станом на 21.01.2025 оформленої у встановленому законодавством порядку відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Крім цього, суд встановив, що позивач довідку ВЛК №307 від 21.01.2025 не оскаржував.
Посилання позивача, що його затримано та насильно переміщено, що можна кваліфікувати як викрадення, суд оцінює критично, оскільки такі доводі ніяким чином не обґрунтовані та не підтверджені.
Протилежного під час розгляду справи не доведено.
Отже, у суду відсутні підстави вважати, що Військово-лікарська комісія не виконала обов'язку щодо здійснення відповідних досліджень, перелік яких зазначено Порядком №402, а також не внесла всіх даних до картки медичного огляду військовозобов'язаного та не відобразила всю інформацію, яка передбачена Порядком №402.
Протилежного під час розгляду справи не доведено.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що стан здоров'я позивача на момент огляду 21.01.2025 визначено лікарями-спеціалістами Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 не об'єктивно, а докази порушення проведення процедури огляду в матеріалах справи відсутні.
При цьому, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 у своїй діяльності керувалися постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 “Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», протилежного під час розгляду справи не встановлено та доведено.
Згідно з п. 1, 8, 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» : оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Під час розгляду справи суд не встановив порушень відповідачем порядку визначення ступеня придатності позивача до проходження військової служби та подальше його направлення 21.01.2025 на військову службу по мобілізації.
При цьому, судом встановлено, що позивач наразі є військовослужбовцем.
Відповідно до п. 4 ч. 1, абз. 1 ч. 3 ст. 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Суд зазначає, що з дня відправлення до військової частини позивач проходить військову службу та набув правового статусу “військовослужбовець».
Тобто, якщо позивач на теперішній час є військовослужбовцем, тому суд не може зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 виключити його з військового обліку. Виключення з військового обліку можливе лише за наявності передбачених законом підстав та після припинення відповідних правовідносин, зокрема проходження військової служби.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у разі наявності у позивача скарг щодо стану здоров'я останній не позбавлений права на звернення до безпосереднього командира з рапортом про направлення його на ВЛК у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна