справа№380/22375/25
04 травня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області, відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач - 2), в якій, з урахуванням заяви від 15.12.2025 вих. №99395 про зміну предмета позову, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Київській області про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 01.09.2025 по 24.09.2025 пенсію за вислугу років, на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки від 06.05.2025 та фактичних даних про заробітну плату, які містяться на електронному порталі ПФУ.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач після звільнення з органів прокуратури 01.09.2025 звернулася до органів Пенсійного фонду про призначення пенсії, надавши наказ керівника Львівської обласної прокуратури та оригінал трудової книжки з відповідними записами. Рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 10.09.2025 відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки до заяви від 01.09.2025 долучена довідка від 06.05.2025 та трудова книжка із записом про звільнення 29.08.2025. Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області №134650016718 від 11.09.2025 призначено пенсію в розмірі 13113,92 грн. Вважаючи прийняті рішення неправомірними, звернулась з відповідною скаргою в органи Пенсійного Фонду України, на що отримала відповідь, яка ніяким чином не стосується оскаржуваних питань, а іншої судової справи, яка є предметом перегляду суду апеляційної інстанції. Вважає прийняті рішення органами ПФУ незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 17.11.2025 було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
24.11.2025 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 27.11.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
12.12.2025 від відповідача - 2 за вх. №99035 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача пояснив, що ОСОБА_1 з 14.05.2025 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1697, обчислену згідно довідки Львівської обласної прокуратури від 06.05.2025 № 21-95 вих-25 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за вислугу років) станом на квітень 2025 року за посадою прокурора відділу представництва інтересів держави з питань земельних відносин управління представництва інтересів держави в суді, а також додаток до довідки від 06.05.2025 № 21-95 вих-25 про складові заробітної плати за період з травня 2020 року по квітень 2025 року. Відповідно до ч. 15 ст. 86 Закону № 1697 пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії, зокрема, у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Оскільки позивачка продовжувала працювати в органах прокуратури, виплата пенсії ОСОБА_1 здійснювалась в розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 1058. 01.09.2025 ОСОБА_1 звернулася із заявою, до якої долучила трудову книжку із записом про звільнення з посади 29.08.2025 за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію (п. 7 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697). До заяви також долучена довідка Львівської обласної прокуратури від 06.05.2025 № 21-95 вих-25 про складові заробітної плати (з додатком), яка надавалась заявницею в травні 2025 року. Рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 10.09.2025 ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки не виконані вимоги ч. 2 ст. 86 Закону № 1697. Оскільки позивачка за даними трудової книжки звільнена з органів прокуратури 29.08.2025, то набула право на виплату пенсії у розмірі, визначеному відповідно до Закону № 1697. Зазначає, що згідно ч. 2 ст. 86 Закону № 1697 пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. 24.09.2025 ОСОБА_1 подала заяву, до якої долучила довідку Львівської обласної прокуратури від 24.09.2025 № 21-173 вих-25 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за вислугу років) станом на серпень 2025 року за посадою прокурора відділу представництва інтересів держави з питань земельних відносин управління представництва інтересів держави в суді, а також додаток до довідки про складові заробітної плати за період з вересня 2020 року по серпень 2025 року. З дня подання заяви, з 24.09.2025, позивачці здійснено перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697 у зв'язку з індивідуальними змінами. Розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 становить 61798,80 грн. (60 % від суми місячної заробітної плати 102998,00 грн.), з обмеженням максимальним розміром 23610,00 грн. А тому, враховуючи вищенаведене, зокрема те, що з 24.09.2025 позивачці здійснено перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697, то представник відповідача - 2 вважає, що предмет спору на даний час відсутній. Тому просив суд відмовити у задоволенні позову.
15.12.2025 від позивача за вх. №99395 надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача пояснила, що представником відповідача - 1 не заперечується що, оскільки за даними трудової книжки позивачка звільнена з органів прокуратури 29.08.2025, то набула право на виплату пенсії у розмірі, визначеному відповідно до Закону № 1697. Рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 10.09.2025 ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки не виконані вимоги ч. 2 ст. 86 Закону № 1697. Представник відповідача - 2 зазначив, що згідно ч. 2 ст. 86 Закону № 1697 пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. З огляду на вказане, представник позивача зазначила, що органи Пенсійного фонду України володіють інформацією про доходи громадян враховуючи наявні у них дані в електронному виді в реєстрі застрахованих осіб, Довідка про заробіток за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд до 01.07.2000 обов'язково надається до органу Пенсійного фонду України у разі, якщо людина після 01.07.2000 набула менше п'яти років страхового стажу. У інших випадках довідка про заробітну плату надається за бажанням заявника, оскільки Пенсійний Фонд України володіє усією інформацією про доходи конкретного заявника. Крім того, згідно ч. 3 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Така довідка долучена до матеріалів пенсійної справи. Більше того, пенсія позивачці згідно вимог Закону України «Про прокуратуру» первинно уже була призначена 22.05.2025 та була обмежена, оскільки остання продовжувала працювати. Так, згідно з п. 13-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закону 1058), з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на умовах законів України «Про державну службу », «Про прокуратуру депутата України», «Про статус народного », «Про наукову і науково-технічну діяльність» у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України «Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється. Виплата працюючим пенсіонерам у період роботи на інших посадах пенсій, призначених на умовах законів України «Про державну службу », «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», з 1 жовтня 2017 року поновлюється у розмірах, що були встановлені відповідними законами. Тому представник позивача вважає, що рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 10.09.2025 ОСОБА_1 про відмову в перерахунку пенсії лише із-за не виконання вимог ч. 2 ст. 86 Закону № 1697 є неправомірними. В зв'язку з прийняттям та набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», згідно якої було збільшено посадовий оклад працівників прокуратури з серпня 2025, позивач 24.09.2025 подала нову заяву, до якої долучила довідку Львівської обласної прокуратури від 24.09.2025 № 21-173 вих-25 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за вислугу років) станом на серпень 2025 року за посадою прокурора відділу представництва інтересів держави з питань земельних відносин управління представництва інтересів держави в суді, а також додаток до довідки про складові заробітної плати за період з вересня 2020 року по серпень 2025 року. З дня подання заяви, з 24.09.2025, здійснено перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697 у зв'язку з індивідуальними змінами. Розмір пенсії за вислугу років становить 61798,80 грн. (60% від суми місячної заробітної плати 102998,00 грн.), з обмеженням максимальним розміром - 23610,00 грн. Тобто вказану пенсію почала отримувати уже з жовтня місяця 2025, про що не заперечується, водночас із-за незаконних дій органів ПФУ у вересні 2025 року отримувала пенсію фактично як працюючий пенсіонер, без врахування звільнення з органів прокуратури 29.08.2025. Не вдаючись в розрахунки, які повинні здійснювати у відповідності до покладених на них обов'язків посадові ПФУ, прогнозовано у вересні 2025 року розмір пенсії мав би становити 23610 грн., а не 13113,92 грн., в чому і полягає порушення прав позивача із-за неправомірних дій відповідачів. Тому, з метою повного та всебічного забезпечення своїх прав, керуючись ст. 137 КАС України, представник позивача просив прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову в частині зміни формулювання позовної вимоги, зверненої до ГУ ПФУ у Львівській області, а саме - зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 01.09.2025 по 24.09.2025 пенсію за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки від 06.05.2025 та фактичних даних про заробітну плату, які містяться на електронному порталі ПФУ. В решті позовні вимоги лишаються без змін.
17.12.2025 від представника відповідача - 1 за вх. №100198 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача пояснив, що ОСОБА_1 01.09.2025 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії (факт звільнення, перехід з виду на вид) відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 - ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058). Відповідно до п. 4.10. Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії. Таким чином, заяву ОСОБА_1 від 01.09.2025 опрацьовано за принципом єдиної черги завдань. Рішенням від 11.09.2025 № 134650016718 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії як непрацюючій з 30.08.2025. Одночасно особі відмовлено у проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» ( далі - Закон 1697) у зв'язку з невиконанням вимог ч. 2 ст. 86 Закону. Проведеною перевіркою матеріалів електронної пенсійної справи встановлено наступне. Рішенням від 26.05.2025 згідно заяви від 14.05.2025 ОСОБА_1 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до Закону 1697 з 14.05.2025. Крім цього, представник відповідача - 1 зазначив, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури станом на час звернення позивача за призначенням пенсії регулюється правилами ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ відповідно до ч. ч. 1, 2 якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2020 року- 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Також, зазначив, що станом на 01.10.2011 (дата набрання чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011, яким змінено ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ) у позивача був відсутній стаж роботи не менше 20 років, що давав право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку, а тому під час прийняття Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ звуження прав позивача не відбулось. Також звернув увагу, що ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії зо особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Наведені положення не визнавались неконституційними, є чинними та підлягають застосуванню у спірних правовідносинах. Розмір пенсії розраховано з урахуванням довідки про складові заробітної плати від 06.05.2025 № 21-95вих-25. Оскільки на дату проведення перерахунку особа працювала на посаді прокурора, пенсійна виплата проводилась за нормами Закону №1058. Згідно із записом № 23 трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 звільнена з посади з 29.08.2025, у зв'язку з чим має право на виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1697 з 30.08.2025 (ч. 15 ст. 86). Враховуючи наведене, просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури, що стверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 10.09.1983.
Зокрема: запис №7 - 31.12.1996 - прийнята стажистом на посаду помічника прокурора м. Луцька прокуратури Волинської області; запис №8 - 23.09.1998 - призначена на посаду помічника прокурора м. Луцька; запис №9 - 25.10.1999 - переведена на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням і застосуванням законів облпрокуратури; запис №10 - 14.09.2000 - призначена на посаду старшого помічника прокурора області з питань правового забезпечення; запис №11 - 18.09.2002 - призначена на посаду старшого прокурора організаційно контрольного нагляду; запис №12 - 26.10.2004 - призначена начальником відділу представництва інтересів громадян і держави в судах; запис №13 - 30.09.2011 - прийняла присягу працівника прокуратури; запис №14 - 19.12.2011 - звільнена з посади у зв'язку із переведенням на роботу до прокуратури Львівської області; запис №15 - 20.12.2011 - призначена на посаду старшого помічника прокурора м. Львова в прокуратурі Львівської області; запис №16 - 11.06.2012 - призначена на посаду старшого прокурора м. Львова; запис №17 - 02.10.2012 - призначена на посаду старшого прокурора новоутвореного відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури м. Львова; запис №18 - 22.01.2015 - призначена на посаду прокурора відділу представництва інтересів громадян і держави в судах; запис №19 - 11.08.2015 - призначена на посаду прокурора відділу забезпечення представництва в судах управління представництва інтересів громадян та держави в суді; запис №20 - 14.04.2016 - призначена на посаду прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів громадян або держави в суді; запис №21 - 23.07.2018 - у зв'язку із змінами у структурі та штатному розписі прокуратури Львівської області вважати прокурором відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Львівської області; запис №22 - 11.09.2020 - переведена на посаду прокурора відділу представництва інтересів держави з питань земельних відносин управління представництва інтересів держави в суді Львівської обласної прокуратури; запис №23 - 29.08.2025 року звільнена в зв'язку з виходом на пенсію.
Позивач отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697).
Пунктом 13-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено, що з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (крім осіб з інвалідністю 1 та 2 груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни 3 групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у період роботи на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом № 1697, виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 1058. Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1697, поновлюється.
01.09.2025 ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення пенсії, до якої долучила трудову книжку із записом про звільнення з посади 29.08.2025 за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію (п. 7 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697).
До заяви також долучила довідку Львівської обласної прокуратури від 06.05.2025 № 21-95 вих-25 про складові заробітної плати (з додатком), яка надавалась заявницею в травні 2025 року.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено ГУ ПФУ у Київській області.
Так, за результатами розгляду заяви позивач про призначення пенсії рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 10.09.2025 ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки не виконані вимоги ч. 2 ст. 86 Закону № 1697. Зазначено, що позивачка за даними трудової книжки звільнена з органів прокуратури 29.08.2025, то набула право на виплату пенсії у розмірі, визначеному відповідно до Закону № 1697.
Водночас, рішенням ГУ ПФУ у Львівській області №134650016718 від 11.09.2025 року позивачу призначено пенсію в розмірі 13113,92 грн.
Вважаючи прийняті рішення органами ПФУ незаконними та такими що підлягають скасуванню, тому з метою захисту своїх порушених прав позивач звернулася до суду.
При вирішенні спору, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення працівників прокуратури станом на час звернення позивача за призначенням пенсії врегульовано Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Згідно з ч. 2 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Частиною 3 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" визначено розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Згідно з ч. 4 вищевказаного статті середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.
Відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Частиною 8 ст. 86 Закону встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв'язку із скороченням кількості прокурорів, у зв'язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.
Згідно з ч. 13 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Київській області про відмову в перерахунку пенсії, то суд зазначає таке.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.09.2025 ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення пенсії, до якої долучила трудову книжку із записом про звільнення з посади 29.08.2025 за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію (п. 7 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697). До заяви також долучила довідку Львівської обласної прокуратури від 06.05.2025 № 21-95 вих-25 про складові заробітної плати (з додатком).
Так, за результатами розгляду заяви позивач про призначення пенсії, рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 10.09.2025 ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки не виконані вимоги ч. 2 ст. 86 Закону № 1697. Зазначено, що позивачка за даними трудової книжки звільнена з органів прокуратури 29.08.2025, то набула право на виплату пенсії у розмірі, визначеному відповідно до Закону № 1697.
Водночас, ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (ч. 2 ст. 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 76-VIII від 28.12.2014).
Згідно ч. 3 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Як зазначалося вище, 01.09.2025, звернувшись до органу пенсійного фонду України, позивачем було надано наказ керівника Львівської обласної прокуратури про звільнення та оригінал трудової книжки з записом про припинення трудових відносин з Львівською обласною прокуратурою. До матеріалів пенсійної справи долучено довідку про заробіток від 06.05.2025 та складові заробітної плати, що не суперечить вищевказаній нормі Закону України «Про прокуратуру». На момент звернення 01.09.2025 ні посадовий оклад, ні надбавка за вислугу років позивача не змінювалися.
Суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України володіють інформацією про доходи громадян враховуючи наявні у них дані в електронному виді в реєстрі застрахованих осіб, Довідка про заробіток за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд до 01.07.2000 обов'язково надається до органу Пенсійного фонду України у разі, якщо людина після 01.07.2000 набула менше п'яти років страхового стажу. У інших випадках довідка про заробітну плату надається за бажанням заявника, оскільки Пенсійний Фонд України володіє усією інформацією про доходи конкретного заявника.
Відповідно до п. 4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Згідно із п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); призначення (надає інформацію щодо умов та порядку перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу.
У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/ або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
При прийомі документів жодних зауважень від уповноваженого працівника не надходило.
На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з п. 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації. Зауважень з цього приводу також не висловлювалося.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів (п. 4.3 Порядку № 22-1).
Згідно п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Однак, при прийнятті відповідачем - 1 рішення від 10.09.2025 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 не враховано норми ч. 3 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", в якій визначено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), які включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на цій роботі та не взято до уваги довідку №21-95вих-25 від 06.05.2025 про складові заробітної плати/ грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Відтак, рішення ГУ ПФУ у Київській області від 10.09.2025 про відмову у перерахунку пенсії, оскільки прийняте з порушенням норм чинного законодавства, та не відповідає ч. 3 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" тому є таким, яке потрібно скасувати.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 01.09.2025 по 24.09.2025 пенсію за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки від 06.05.2025 та фактичних даних про заробітну плату, які містяться на електронному порталі ПФУ, то суд зазначає таке.
Законом України «Про прокуратуру» не визначено процедури призначення пенсії, суд при визначенні моменту настання у позивача права на призначення пенсії керується нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Так, відповідно до п. п. 4.1, 4.2, абз. 3 п. 4.3 і п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (далі - Порядок 22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів. Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо призначення та перерахунку пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи NR (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналіз норм КАС України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Таким чином, у випадку коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення, та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Таким чином, застосовуючи механізм захисту права позивача на пенсію, порушеного відповідачем - 1 як суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.09.2025 про призначення з 01.09.2025 по 24.09.2025 пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки від 06.05.2025 та фактичних даних про заробітну плату, які містяться на електронному порталі ПФУ, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18.07.2006).
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд робить висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Враховуючи те, що спір виник внаслідок протиправних рішень ГУ ПФУ у Київській області, судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 968,96 гривень, належать до стягнення саме за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Київській області відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Київській області на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, адреса місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) від 01.09.2025 про призначення з 01.09.2025 по 24.09.2025 пенсії за вислугу років, на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки від 06.05.2025 та фактичних даних про заробітну плату, які містяться на електронному порталі Пенсійного фонду України, з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, адреса місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 04.05.2026.
Суддя Потабенко В.А.