м. Львів
04 травня 2026 рокусправа № 380/24066/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.05.2025 року №357628-2412-1329- UA46120110000062257 про сплату орендної плати з фізичних осіб за 2025 рік в сумі 49275,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.07.2025 позивач отримав податкове повідомлення - рішення від 27.05.2025 №357628-2412-1329- UA46120110000062257 про сплату орендної плати з фізичних осіб за 2025 рік в сумі 49275,53 грн.
Враховуючи, що згідно договору оренди землі №040946101693 від 27.04.2009, укладеного між позивачем та Сокальською міською радою та додаткової угоди про поновлення терміну дії договору від 22.07.2019 в пункті 5 договору зазначено, що нова редакція даного пункту договору в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 222 219,24 гривень, яка станом на даний час не змінена, орендна плата з урахуванням індексації має становити: 2021 рік - 24441,16 грн. (коефіцієнт 1,1); 2022 рік - 28107,33 грн. (коефіцієнт 1,15); 2023 рік - 29540,81 грн. (коефіцієнт 1,051); 2024 рік - 33085,71 грн. (коефіцієнт 1,12).
За 2025 рік не визначено коефіцієнту зростання споживчих цін, отже немає і коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, а тому податкове повідомлення-рішення №357628-2412-1329- UA46120110000062257 про сплату орендної плати з фізичних осіб за 2025 рік в сумі 49275,53 грн. є передчасним, з безпідставно збільшеною сумою орендної плати, що суперечить податковому законодавству та договору оренди землі.
Окрім цього, в п.9 договору оренди землі встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем щомісячно на рахунок Сокальської міської ради, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації. Позивачем оплата проводилась у розмірі 3000 грн. в місяць.
Враховуючи наведене вище, зокрема той факт, що підставою для нарахування орендної плати є договір оренди такої земельної ділянки, а не інформаційні довідки та витяги з автоматизованої системи, вважає таке повідомлення - рішення від 27.05.2025 №357628-2412-1329- UA46120110000062257 про сплату орендної плати з фізичних осіб за 2025 рік в сумі 49275,53 грн незаконним, передчасним.
Ухвалою судді від 15.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
29.12.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що пунктом 289.1. ст. 288 ПК України закріплено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Позовні вимоги ґрунтуються на помилковому тлумаченні позивачем пункту 289.2 Податкового кодексу України, оскільки позивач ототожнює момент визначення індексу споживчих цін із моментом застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель. Натомість, відповідно до зазначеної норми, коефіцієнт індексації розраховується за індексом споживчих цін за попередній рік та застосовується з 1 січня поточного року. Таким чином, коефіцієнт індексації, розрахований за індексом споживчих цін за попередній рік, застосовується з 1 січня поточного року відповідно до пункту 289.2 статті 289 ПК України.
Звертає увагу на рішення Сокальської міської ради від 14.07.2023 року № 1096 "Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок на території Сокальської міської територіальної громади" та згідно витягу № HB-9915310662024 від 29.01.2024 технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка ділянки становила 439960,08 гривень.
Слід окремо зазначити, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, визначена у договорі оренди станом на дату його укладення, не є сталою величиною та не обмежує застосування нової нормативної грошової оцінки, затвердженої відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.
З моменту набрання чинності рішенням Сокальської міської ради від 14.07.2023 №1096 саме затверджена ним нормативна грошова оцінка є обов'язковою базою для нарахування орендної плати відповідно до статей 288, 289 Податкового кодексу України, незалежно від того, чи внесено відповідні зміни до тексту договору оренди.
Відповідно до п.п.288.1 ст.288 та пп. 287.10 ст. 287 Податкового кодексу України від-02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями податковим органом нараховано орендну плату за землю за 2025 рік №357628-2412-1329- UА46120110000062257 від 27.05.2025 на суму 49275,53 грн, що сформоване на підставі додаткової угоди від 22.07.2019 року (розрахунок: 439960,08 (НГО)* 1,12(індексація землі)* 10%( ставка податку).
За даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 ПКУ було опубліковано на сайті land.gov.ua, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,051 відповідно у 2025 році становить 1,12. Цей коефіцієнт застосовується до всіх категорій земель і видів земельних угідь (включно з сільськогосподарськими землями).
Доводи позивача про відсутність коефіцієнта індексації за 2025 рік ґрунтуються на неправильному розумінні механізму індексації. Податковим кодексом України не передбачено визначення окремого коефіцієнта індексації «за поточний рік». Натомість, відповідно до пункту 289.2 ПК України, для цілей оподаткування у 2025 році застосовується коефіцієнт, розрахований за індексом споживчих цін за 2024 рік, що і було правомірно здійснено контролюючим органом.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що 27.04.2009 між Орендодавцем - Територіальна громада в особі голови Сокальської міської ради ОСОБА_2 та орендарем ПП ОСОБА_1 укладено Договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (землі житлової та громадської забудови міста), яка знаходиться на території Сокальської міської ради по вул. Курбаса діл. № 1, загальною площею 0,0690 гектарів, кадастровий номер 4624810100:01:008:0260 (далі - орендована земельна ділянка) строком на 10 років (далі - Договір оренди землі).
22.04.2019 сторонами Договору оренди землі укладено Додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, якою домовились поновити термін дії договору оренди земельної ділянки (Державна реєстрація у Сокальському відділі ЦДЗК від 10.06.2009р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040946101693 на 10 (десять) років (далі - Додаткова угода).
Відповідно до Рішення Сокальської міської ради від 14.07.2023 року № 1096 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок на території Сокальської міської територіальної громади" та Витягу № HB-9915310662024 від 29.01.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становила 439 960,08 гривень.
Відповідач згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України прийняв податкове повідомлення - рішення від 27.05.2025 №357628-2412-1329- UA46120110000062257 про нарахування позивачу орендної плати з фізичних осіб за 2025 рік за орендовану земельну ділянку в сумі 49275,53 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом про його скасування.
Змістом спірних правовідносин є порядок та підстави нарахування орендної плати за земельні ділянки комунальної власності.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, звертаються до суду у випадках, передбачених законом.
Аналіз пп.14.1.136 п.14.1 ст.14, пп.14.1.147 п.14.1 ст.14, ст.269, пп.270.1.2 п.270.1 ст.270, п.288.1 ст.288 ПК України дає підстави стверджувати, що орендна плата за землю є формою плати за землю та входить до складу податку на майно. Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України, податок на майно відноситься до місцевих податків. Отже, зобов'язання позивача сплачувати орендну плату за землю є податковим зобов'язанням.
Відповідно до пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно із пунктами 1 та 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є Державна податкова служба України та її територіальні органи.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачає, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
За правилами п.269.1 ст.269 ПК України, платниками плати за землю є платники земельного податку та платники орендної плати, а згідно з пп.269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України платниками орендної плати є землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Також у підпункті 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.
Підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України передбачено, що об'єктами оподаткування орендною платою є, зокрема, земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Пункт 286.5 статті 286 ПК України встановлює, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Відповідно положень пункту 288.1 статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Розмір та умови внесення орендної плати відповідно до пункту 288.4 тієї самої статті встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
Згідно з пунктом 288.5 статті 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Податковий кодекс України у пункті 288.5 статті 288 визначає тільки обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди.
Інші елементи механізму справляння орендної плати за землю - податковий період, порядок обчислення орендної плати, строку сплати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлюються статтями 285-287 цього кодексу.
Крім того, статтею 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (далі Закон № 161-XIV) передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно із пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Пунктом 289.2 статті 289 ПК України унормовано, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Як встановлено судом, відповідно до п. 5 Договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 112587,34 грн.
Згідно з п. 2.2. Додаткової угоди пункт 5 в розділі договору «Об'єкт оренди» сторони домовились викласти в такій редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить: 4624810100:01:008:0260 222 219,24 гривень.
Також відповідно до п. 2.3. Додаткової угоди пункт 9 в розділі договору «Орендна плата» сторони домовились викласти у наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі в розмірі 10% нормативної грошової оцінки землі і оплачується щомісячно на рахунок Сокальської міської ради.
Згідно з умовами Додаткової угоди до Договору оренди землі пункт 13 в розділі договору «Орендна плата» викласти в такій редакції: Розмір орендної плати переглядається щорічно (періодичність) у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, суд виснує, що умовами Договору оренди землі, укладеному позивачем, передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно, зокрема, у разі: зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до Рішення Сокальської міської ради від 14.07.2023 року № 1096 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок на території Сокальської міської територіальної громади" та Витягу № HB-9915310662024 від 29.01.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становила 439 960,08 гривень.
Розрахунок орендної плати за орендовану позивачем земельну ділянку за 2025 рік, проведений відповідачем становить: 439 960,08 (нормативна грошова оцінка)* 1,12 (індексація землі)* 10% (ставка податку), що, відповідає, як законодавчим вимогам, так і умовам Договору оренди землі зі змінами, внесеними Додатковою угодою.
Також з огляду на нормативне регулювання спірних правовідносин, суд погоджується з доводами відповідача про те, що відповідно до пункту 289.2 ПК України, для цілей оподаткування у 2025 році застосовується коефіцієнт, розрахований за індексом споживчих цін за 2024 рік, що і було правомірно здійснено контролюючим органом.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що Верховний Суд у постанові від 07.08.2018 у справі № 814/2292/17 визнав правомірним здійснення контролюючим органом розрахунку грошового зобов'язання з орендної плати за землю на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
За висновком Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Він складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.
У постанові від 19.08.2022 у справі № 826/10853/16 Верховний Суд вказав на те, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель є належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або в силу норми статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», - відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату.
Перевірка правильності даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка зазначена у витягу, знаходиться поза межами предмету доказування, оскільки контролюючий орган такими повноваженнями при визначенні грошового зобов'язання з орендної плати за землю не наділений.
Статтею 1 Закону Закон № 161-XIV визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 161-XIV орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно зі статтею 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 15 Закону № 161-XIV визначені істотні умови договору оренди, серед яких є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Суд встановив, що у Договорі оренди землі з урахування Додаткової угоди, передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі в розмірі 10% нормативної грошової оцінки землі і оплачується щомісячно на рахунок Сокальської міської ради.
Частиною 2 статті 23 Закону № 161-XIV визначено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Згідно з п. 271.1. Стаття 271 ПК України «База оподаткування платою за землю»
Базою оподаткування є:
271.1.1. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
271.1.2. площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.
База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 цього пункту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 дійшла висновку про те, що з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах немає обов'язку сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
З урахуванням вищенаведених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, висновків Верховного Суду та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 27.05.2025 №357628-2412-1329- UA46120110000062257 про нарахування позивачу орендної плати з фізичних осіб за 2025 рік за орендовану земельну ділянку в сумі 49275,53 грн, та відсутність підстав для його скасування.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 27.05.2025 №357628-2412-1329- UA46120110000062257 про нарахування позивачу орендної плати з фізичних осіб за 2025 рік за орендовану земельну ділянку в сумі 49275,53 грн, відповідає критеріям, визначеним в частині 2 статті 2 КАС України.
Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (79003, вул. Стрийська, 35, м. Львів; код ЄДРПОУ 43968090).
Повне рішення суду складено 04.05.2026.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна