справа № 380/21892/23
про встановлення судового контролю
05 травня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа №380/21892/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 (набрало законної сили 23.12.2024) позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення, із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення грошового доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, відповідно до «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення, із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення грошового доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, відповідно до «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, з виплаченої суми грошової індексації, з врахування виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації-різниці з 01.03.2018 по 08.06.2021, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації-різниці з 01.03.2018 по 08.06.2021, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, з виплаченої суми грошової індексації, з врахування виплачених сум.
Позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, в якій просить зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати до Львівського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення суду у справі №380/21892/23.
В обґрунтування заяви вказав, що на виконання рішення суду від 20.05.2024 у справі №380/21892/23 відповідач здійснив розрахунок індексації-різниці з 01.03.2018 по 08.06.2021, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, однак за результатами такого розрахунку сума індексації склала 0 грн. Позивач вказує, що відповідачем здійснено розрахунок індексації-різниці без врахування фактичних обставин, встановлених у судовому рішенні.
Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зауважує, що 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1).
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частина 2).
Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 382-1 КАС України).
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).
З викладених норм права слід виснувати, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції щодо до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Водночас такі повноваження суду повинні реалізовуватися з урахуванням статті 129-1 Конституції України, і такі повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Таким чином, при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які спричинили невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Суд звертає увагу, що правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Суд встановив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №380/21892/24 Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено розрахунок індексації-різниці з 01.03.2018 по 08.06.2021, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.
Позивач вказав, що відповідач здійснив розрахунок індексації-різниці без врахування фактичних обставин, встановлених у судовому рішенні у зв'язку із чим сума індексації склала 0 грн. Позивач долучив до заяви розрахунок індексації грошового забезпечення №1280/486/200/191 від 19.01.2025 на підставі рішення суду №380/21892/23 від 20.05.2023 відповідно до якого розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року склав 2201,62 грн, у березні 2018 року розмір грошового забезпечення позивача склав 9052,34 грн, зростання грошового забезпечення - 6850,72 грн.
Однак слід звернути увагу, що під час розгляду справи суд дослідив інформацію про розмір грошового забезпечення з 01.12.2025 по 08.06.2021, яка надавалася позивачу у відповідь від 25.08.2023 на запит, та в мотивувальній частині рішення вказав: «Грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 13121,28 грн. Грошове забезпечення позивача у березні 2018 року становило 13552,34 грн. Отже, різниця грошового забезпечення між лютим та березнем 2018 складає 431,06 грн. (13552,34 грн. - 13121,28 грн.).
[…] підвищення доходу позивача в березні 2018 року відбулося на 431,06 грн., а сума можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року складає 4463,15 грн., сума можливої індексації грошового забезпечення перевищує розмір підвищення доходу.
Тому, починаючи з березня 2018 року сума індексації-різниці з урахуванням абзаців 4 - 6 пункту 5 Порядку №1078 мала виплачуватися позивачу у розмірі 4032,09 грн. (4463,15 - 431,06 грн.) до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини».
Таким чином, відповідач вчиняв дії на виконання рішення суду від 20.05.2024 у справі №380/21892/24. Здійснив розрахунок індексації-різниці з 01.03.2018 по 08.06.2021, однак такий розрахунок здійснено без врахування встановлених у рішення суду обстави та з суми грошового забезпечення відмінних від тих, які досліджувалися судом.
Суд звертає увагу, що рішенням суду від 20.05.2024 у справі №380/21892/24 встановлено наявність правових підстав для нарахування та виплати позивачу індексації-різниці з урахуванням абзаців 4 - 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з березня 2018 року у розмірі 4032,09 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.
Однак позивач вказує, що в порушення рішення суду відповідач здійснив розрахунок суми підвищення грошового забезпечення та індексації-різниці з суми грошового забезпечення відмінних від тих, які досліджувалися судом, у зв'язку із чим сума індексації склала 0 грн.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням вказаного судового рішення та в порядку частини 3 статті 382-1 КАС України зобов'язати відповідача (боржника) Військової частину НОМЕР_1 , подати у встановлений судом строк звіт про виконання цього судового рішення.
Окрім того, згідно з частиною 3 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
При цьому, суд зауважує, що така ухвала є різновидом виконавчого документа, а тому, звіт про виконання рішення суду має містити інформацію щодо керівника суб'єкта владних повноважень, зокрема, передбачену пунктом 2 частини 2 статті 382-2 КАС України.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заяву позивача про встановлення судового контролю слід задовольнити.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 294, 295, 370, 382-382-3 КАС України суд
1. Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - задовольнити.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №380/21892/23 у строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали суду, із обов'язковим зазначенням інформацію щодо керівника суб'єкта владних повноважень, відповідно до приписів частини 2 статті 382-2 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Кравців О.Р.