05 травня 2026 рокусправа № 380/3663/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ( 28008, Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний, 126А, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення №42545/03-16 від 20.10.2025 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, надання житлових субсидій та пільг) ( ЄДРПОУ 13814885), яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні із пенсії по віку на загальних підставах на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VIII та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 ХІІ у зв'язку з відсутністю законних підстав та необхідного стажу на посадах державної служби;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу роботи позивача, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну до службу» від 16.12.1993№3723 ХІІ , Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII стаж роботи- ОСОБА_1 на посадах спеціалістів у органах податкової служби (інспекції, адміністрації) ДПС, ДФС, Міндоходів України за період з 01.02.1993 по 13.10.2025, а саме з: 01.02.1993 на посаді старшого державного податкового інспектора в Державній податковій інспекції у Личаківському районі м. Львова; 01.10.1993 на посаді старшого державного податкового інспектора відділу зборів та стягнень податків з юридичних осіб; 03.01.1997 на посаді старшого державного податкового інспектора управління справляння податків з юридичних осіб; 22.06.1998 на посаді головного державного податкового інспектора управління прямих і непрямих податків; 05.06.2000 на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу примусового стягнення податків; 15.09.2000 на посаді головного державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб; 03.07.2001 на посаді головного державного податкового інспектора відділу навчання та консультацій платників податків - юридичних осіб; 2002 на посаді головного державного податкового інспектора відділу громадських зав'язків; 21.10.2005 на посаді головного державного податкового інспектора відділу масово роз'яснювальної роботи управління зав'язків з громадськістю, засобами масової інформації та масово-роз'яснювальної роботи; 30.01.2012 на посаді головного державного податкового інспектора відділу масово роз'яснювальної роботи управління взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю; 29.05.2013 на посаді головного державного інспектора відділу взаємодії з громадськістю та масово-роз'яснювальної роботи інформаційно-комунікаційного управління Головного управління Міндоходів у Львівській області; 23.12.2014 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій з громадськістю управління комунікацій Головного управління ДПС у Львівській області; 16.02.2016 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій управління організації роботи; 21.08.2018 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій з інститутами громадянського суспільства та бізнес середовищем управління комунікацій; 23.08.2019 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій із інститутами громадянського суспільства та бізнес-середовищем управління комунікацій ГУ ДПС у Львівській області; 03.09.2020 на посаді головного державного інспектора відділу прес-служби, інформаційної політики та адміністрування субсайту; 05.01.2021 на посаді головного державного інспектора відділу прес-служби, адміністрування субсайту та комунікацій з громадськістю організаційно розпорядчого управління; 07.04.2021 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Львівській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії по віку на загальних підставах на пенсію державного службовця за віком відповідно до п.10 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889 VIII та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 з 13.10.2025 - на підставі поданої заяви зареєстрованої за №6946 від 13.10.2025 та доданими до неї документами в тому числі і Довідками виданими мені ГУ ДПС у Львівській області;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань сплачені мною судові витрати , а саме суму судового збору, сплаченого мною при поданні позову.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (далі - позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримую пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 13.10.2025 позивач звернувся із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», подавши всі необхідні документи, у тому числі довідки про складові заробітної плати. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.10.2025 №42545/03-16 у такому переведенні відмовлено з підстав нібито відсутності необхідного стажу державної служби станом на 01.05.2016, оскільки періоди роботи в податкових органах не віднесено до відповідних категорій посад. Позивач вважаючи такі дії протиправними, відтак звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою судді від 4 березня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ( далі - відповідач 1) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що право на пенсію державного службовця після 01.05.2016 зберігається лише за умови наявності визначеного законом віку, страхового стажу та стажу державної служби, встановленого перехідними положеннями Закону №889. Водночас періоди роботи позивача в органах податкової служби не зараховуються до стажу державної служби, оскільки відповідні посади передбачають присвоєння спеціальних звань і не належать до категорій посад державної служби. За результатами розгляду документів позивача до стажу державної служби зараховано лише 1 рік 5 місяців 1 день, що є недостатнім для призначення відповідної пенсії. Станом на 01.05.2016 позивач не займав посади державної служби та не мав необхідного стажу. Отже, правові підстави для переведення позивача на пенсію за Законом №889 відсутні. Вимоги щодо врахування довідок про складові заробітної плати є похідними та передчасними, оскільки питання про право на відповідний вид пенсії не вирішено. Відтак, просить відмовити у задоволенні позову.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ( далі - відповідач 2) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що Постановою Пенсійного фонду України № 25-1 від 16.12.2020 внесено зміни до Порядку № 22-1, якими запроваджено принцип екстериторіальності при призначенні та перерахунку пенсій: заяви та документи опрацьовуються будь-яким визначеним органом Фонду незалежно від місця проживання особи, з формуванням електронної пенсійної справи, що зберігається в централізованій системі та після призначення передається за місцем виплати. За матеріалами справи позивачу призначено пенсію за віком з 14.09.2021. Заяву від 13.10.2025 про переведення на пенсію державного службовця розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області, яке рішенням від 20.10.2025 відмовило у перерахунку через відсутність необхідного стажу державної служби (менше 10 років станом на 01.05.2016). Законом України № 889-VIII та ст. 37 Закону України № 3723 передбачено, що право на пенсію державного службовця зберігається лише за наявності встановленого віку, страхового та спеціального стажу. При цьому періоди роботи в податкових органах із присвоєнням спеціальних звань не зараховуються до стажу державної служби, що унеможливлює переведення позивача на відповідний вид пенсії. Крім того, чинне законодавство не передбачає підстав і механізму перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку зі зміною заробітної плати, а питання обчислення стажу та призначення пенсії належать до виключної компетенції органів Пенсійного фонду. Відтак, оскаржуване рішення є правомірним, а ГУ ПФУ у Львівській області не є належним відповідачем, оскільки рішення прийнято іншим територіальним органом за принципом екстериторіальності.
Позивач подав до суду відповідь на відзив у якому зазначає про таке. У відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначає, що періоди роботи позивача в органах податкової служби не підлягають зарахуванню до стажу державної служби, оскільки на відповідних посадах присвоювалися спеціальні звання, що, на думку відповідача, виключає їх належність до посад державної служби. Позивач із таким висновком не погоджується та вважає його помилковим, оскільки законодавством прямо передбачено зарахування відповідних періодів до стажу державної служби. Зокрема, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, стаж до 01.05.2016 обчислюється за раніше чинним законодавством, зокрема Порядком №283, який передбачає зарахування роботи в органах державної податкової служби, у тому числі на посадах, де присвоювалися персональні або спеціальні звання. Крім того, статтею 37 Закону №3723-ХІІ та нормами Податкового кодексу України встановлено, що періоди служби в податкових органах зараховуються до стажу державної служби, а посадові особи таких органів є державними службовцями. Аналогічна правова позиція підтверджена практикою Верховного Суду України, який визнав, що особи з спеціальними званнями в податкових органах мають статус державних службовців, а відповідні періоди служби підлягають зарахуванню до стажу. Відтак, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ».
13.10.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області із заявою про переведення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV(Закон №1058-IV) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 06.08.2020 № 889-VІІІ (Закон №889-VІІІ).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності органом, що призначає пенсію визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 20.10.2025 №42545/03-16 яким відмовлено у задоволенні заяви від 13.10.2025. Зазначено про те, що до стажу роботи на посадах, віднесених відповідних категорій посад державних службовців, зараховано період з 01.02.1993 по 01.07.1994 (1 рік 5 місяців 1 день), що не достатньо для призначення пенсії відповідно до Закону № 889. До стажу на посадах державної служби не враховано періоди роботи у Державній податковій інспекції з 02.07.1994 по 30.09.2025 (згідно запису в трудовій книжці з 01.07.1994 присвоєно персональне звання «Інспектор податкової служби II»). Враховуючи вищевикладене прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону №889 згідно заяви від 13.10.2025 № 6946, оскільки станом на 01.05.2016 заявник має менше як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Позивач вважає таку відмову протиправною, відтак звернувся із вказаним позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
До 1.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-VIII).
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 1.05.2016 набрав чинності новий Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Статтею 90 Закону № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII з 1.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також згідно з пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 1.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених чинним на той час законодавством.
Щодо періодів роботи на посадах державної податкової інспекції, суд зазначає про таке.
У спірному випадку необхідно керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.
Пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3.05.1994 №283 (у первинній редакції та чинності на час проходження позивачем служби в Податкових органах) визначено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, інших органів управління військових формувань, державної податкової та контрольно-ревізійної служби.
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-XII) чинного до 19.11.2012, правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначався Конституцією України, згаданим Законом, а в частині, що не регулюється ним, Законом України «Про державну службу».
Частина сьома статті 15 Закону №509-XII визначає, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до частини восьмої статті 15 Закону №509-XII посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Частина шоста статті 15 Закону №509-XII передбачала, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).
Тобто такою нормою встановлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Також згідно з положеннями статті 6 Закону №509-XII видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової інспекції), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, справді перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності згаданим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно -ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів
Суд зазначає, що зважаючи на те, що як Законом №889-VIII, так і нормами раніше чинних Законів №3723-XII, №509-XII та Порядку №283 передбачено зарахування до стажу державної служби роботу (службу) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів, враховуючи те, що позивач безперервно працював в органах державної податкової служби, обіймав відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової інспекції), а також те, що одержувала заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, то всі періоди роботи (служби) позивача на посадах податкової служби підлягають до зарахування до стажу державної служби.
Крім того, згідно з пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» при цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Відповідно до пунктів 343.1, 343.2 статті 343 Податкового кодексу України посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій присвоюються спеціальні звання.
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати, визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №839, що був чинним до 16.10.2020 (далі - Порядок №839).
Згідно з пунктом 9 Порядку №839 посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
Згідно з положеннями пункту 4 Порядку №839 до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
З аналізу згаданих правових норм вбачається, що посадові особи контролюючих органів, в цьому випадку податкової інспекції, віднесені до державних службовців з певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
Тобто спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової інспекції прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою №306.
Отже, посадові особи податкової інспекції, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
У постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі №539/1855/17 зазначено, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями статті 344 Податкового кодексу України та Порядку №283.
Відповідно до трудової книжки від БТ-1 №2958424 позивач працював в органах державної податкової служби. А саме :
- з 01.02.1993 прийнятий на посаду старшого державного податкового інспектора в Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова;
- з 01.10.1993 переведений на посаду старшого державного податкового інспектора відділу зборів та стягнень податків з юридичних осіб;
- з 10.06.1994 прийняв присягу державного службовця ;
- з 01.07.1994 присвоєно звання інспектора податкової служби II рангу;
- з 26.11.1996 переведений в Державну податкову адміністрацію у Личаківському районі м. Львова;
- з 03.01.1997 переведений в управління справляння податків з юридичних осіб на посаду старшого державного податкового інспектора;
- з 22.06.1998 переведений на конкурсній основі на посаду головного державного податкового інспектора управління прямих і непрямих податків;
- з 05.06.2000 переведений на посаду головного державного податкового ревізора інспектора відділу примусового стягнення податків;
- з 15.09.2000 переведений на конкурсній основі на посаду головного державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб;
- з 02.10.2000 присвоєно чергове спеціальне звання інспектора податкової служби 1 рангу;
- з 02.07.2001 звільнений з займаної посади по переводу в Державну податкову адміністрацію у Львівській області;
- з 03.07.2001 зарахований в порядку переведення на посаду головного державного податкового інспектора відділу навчання та консультацій платників податків юридичних осіб, як такий, що пройшов за конкурсом;
- з 01.08.2002 переведений на посаду головного державного податкового інспектора відділу громадських звязків;
- з 01.11.2004 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби III рангу»;
- з 21.10.2005 переведений на посаду головного державного податкового інспектора відділу масово-розяснювальної роботи управління зав'язків з громадськістю, засобами масової інформації та масово-роз'яснювальної роботи;
- з 30.01.2012 переведений в Державну податкову службу у Львівській області на посаду головного державного податкового інспектора відділу масово-розяснювальної роботи управління взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю;
- з 29.05.2013 переведений на посаду головного державного інспектора відділу взаємодії з громадськістю та масово-розяснювальної роботи інформаційно комунікаційного управління Головного управління Міндоходів у Львівській області;
- з 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної служби III рангу»;
- 23.12.2014 переведений на посаду головного державного інспектора відділу комунікацій з громадськістю управління комунікацій Головного управління ДПС у Львівській області;
- 16.02.2016 переведений на посаду головного державного інспектора відділу комунікацій управління організації роботи;
- 21.08.2018 переведений на посаду головного державного інспектора відділу комунікацій з інститутами громадянського суспільства та бізнес середовищем управління комунікацій;
- 23.08.2019 прийнятий у порядку переведення на посаду головного державного інспектора відділу комунікацій із інститутами громадянського суспільства та бізнес середовищем управління комунікацій ГУ ДПС у Львівській області. Присвоєно 6 ранг державного службовця;
- 03.09.2020 переведений на посаду головного державного інспектора відділу пресслужби, інформаційної політики та адміністрування субсайту;
- з 05.01.2021 призначений на посаду головного державного інспектора відділу пресслужби, адміністрування субсайту та комунікацій з громадськістю організаційно розпорядчого управління;
- 07.04.2021 переведений на посаду головного державного інспектора відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Львівській області.
Враховуючи викладене, спірний період роботи позивача повинен бути зарахованим до стажу державної служби для призначення пенсії за Законом №3723-ХІІ.
Згідно з рішенням від 20.10.2025 №42545/03-16 позивачу до стажу роботи на посадах, віднесених відповідних категорій посад державних службовців, зараховано період з 01.02.1993 по 01.07.1994 (1 рік 5 місяців 1 день).
Тобто період з 2.07.1994 по 07.04.2021 повинен бути зарахований о стажу роботи на посадах, віднесених відповідних категорій посад державних службовців
З огляду на викладене, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону 889-VIII є неправомірною.
Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №42545/03-16 від 20.10.2025 про відмову у переведенні на пенсію за віком державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» є протиправним та підлягає скасуванню.
Оскільки оскаржене рішення є необґрунтованим, в тому числі, в частині визначення стажу державної служби позивача, який не був зарахований згідно з записів трудової книжки, тому вимоги щодо здійснення переведення з 13.10.2025 позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця за віком відповідно до п.10 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889 VIII та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 з 13.10.2025 є передчасною.
Суд зазначає про те, що спір між сторонами у цій частині ще не виник, а тому такі вимоги задоволенню не підлягають.
Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі 826/4418/14).
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відтак суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №42545/03-16 від 20.10.2025 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи з 02.07.1994 на посаді старшого державного податкового інспектора відділу зборів та стягнень податків з юридичних осіб; з 03.01.1997 на посаді старшого державного податкового інспектора управління справляння податків з юридичних осіб; з 22.06.1998 на посаді головного державного податкового інспектора управління прямих і непрямих податків; з 05.06.2000 на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу примусового стягнення податків; з 15.09.2000 на посаді головного державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб; 03.07.2001 на посаді головного державного податкового інспектора відділу навчання та консультацій платників податків - юридичних осіб; з 2002 на посаді головного державного податкового інспектора відділу громадських зав'язків; з 21.10.2005 на посаді головного державного податкового інспектора відділу масово роз'яснювальної роботи управління зав'язків з громадськістю, засобами масової інформації та масово-роз'яснювальної роботи; з 30.01.2012 на посаді головного державного податкового інспектора відділу масово роз'яснювальної роботи управління взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю; з 29.05.2013 на посаді головного державного інспектора відділу взаємодії з громадськістю та масово-роз'яснювальної роботи інформаційно-комунікаційного управління Головного управління Міндоходів у Львівській області; з 23.12.2014 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій з громадськістю управління комунікацій Головного управління ДПС у Львівській області; з 16.02.2016 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій управління організації роботи; з 21.08.2018 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій з інститутами громадянського суспільства та бізнес середовищем управління комунікацій; з 23.08.2019 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій із інститутами громадянського суспільства та бізнес-середовищем управління комунікацій ГУ ДПС у Львівській області; з 03.09.2020 на посаді головного державного інспектора відділу прес-служби, інформаційної політики та адміністрування субсайту; з 05.01.2021 на посаді головного державного інспектора відділу прес-служби, адміністрування субсайту та комунікацій з громадськістю організаційно розпорядчого управління; з 07.04.2021 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Львівській області та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.10.2025.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ( 28008, Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний, 126А, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №42545/03-16 від 20.10.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи з 02.07.1994 на посаді старшого державного податкового інспектора відділу зборів та стягнень податків з юридичних осіб; з 03.01.1997 на посаді старшого державного податкового інспектора управління справляння податків з юридичних осіб; з 22.06.1998 на посаді головного державного податкового інспектора управління прямих і непрямих податків; з 05.06.2000 на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу примусового стягнення податків; з 15.09.2000 на посаді головного державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб; з 03.07.2001 на посаді головного державного податкового інспектора відділу навчання та консультацій платників податків - юридичних осіб; з 2002 на посаді головного державного податкового інспектора відділу громадських зав'язків; з 21.10.2005 на посаді головного державного податкового інспектора відділу масово роз'яснювальної роботи управління зав'язків з громадськістю, засобами масової інформації та масово-роз'яснювальної роботи; з 30.01.2012 на посаді головного державного податкового інспектора відділу масово роз'яснювальної роботи управління взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю; з 29.05.2013 на посаді головного державного інспектора відділу взаємодії з громадськістю та масово-роз'яснювальної роботи інформаційно-комунікаційного управління Головного управління Міндоходів у Львівській області; з 23.12.2014 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій з громадськістю управління комунікацій Головного управління ДПС у Львівській області; з 16.02.2016 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій управління організації роботи; з 21.08.2018 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій з інститутами громадянського суспільства та бізнес середовищем управління комунікацій; з 23.08.2019 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій із інститутами громадянського суспільства та бізнес-середовищем управління комунікацій ГУ ДПС у Львівській області; з 03.09.2020 на посаді головного державного інспектора відділу прес-служби, інформаційної політики та адміністрування субсайту; з 05.01.2021 на посаді головного державного інспектора відділу прес-служби, адміністрування субсайту та комунікацій з громадськістю організаційно розпорядчого управління; з 07.04.2021 на посаді головного державного інспектора відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Львівській області та
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.10.2025 про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV(Закон №1058-IV) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 06.08.2020 № 889-VІІІ (Закон №889-VІІІ).
У решті позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ( 28008, Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний, 126А, ЄДРПОУ 13814885) 1331 грн 20 коп сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович