05 травня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/765/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Баранової Яни Олександрівни про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/765/25 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла вищевказана заява головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Баранової Яни Олександрівни про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/765/25, в якій заявник просив суд:
- вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 360/765/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену пенсію за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 у сумі 17781,96 грн.
В обґрунтування заяви зазначено таке.
На примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 80280292 по виконанню виконавчого листа № 360/765/24 виданого 11.12.2025 Луганським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.03.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між фактично отриманою і належною до сплати сумою пенсії з 01.03.2023.
17.02.2026 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
17.02.2026 керуючись ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
17.02.2026 керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
До Відділу надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 25.02.2026, яким повідомлено: «… ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, суму невиплаченої пенсії за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 у сумі 17781,96 грн., обліковано в Головному управлінні та буде виплачено на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території» (далі - Порядок № 1165), в порядку черговості....».
Як стверджує представник заявника, з тексту листа боржника вбачається факт невиконання рішення у повному обсязі та наявності обставин, що істотно ускладнюють своєчасне виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
28.04.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував щодо задоволення заяви у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю, виходячи з такого.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні як внутрішньо переміщена особа та отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 по лінії Міністерства внутрішніх справ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 360/765/24, що набрало законної сили 16.01.2025, зобов'язано Головне управління здійснити з 01.03.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між фактично отриманою і належною до сплати сумою пенсії з 01.03.2024.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 360/765/24 Головним управлінням у лютому 2025 року здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2023 ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром (протокол перерахунку та розрахунок на доплату долучені заявником до матеріалів справи).
Пенсією в новому розмірі забезпечено ОСОБА_1 з березня 2025 року.
17.01.2025 рішення у справі № 360/765/24 внесено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (далі - ІКІС ПФУ РСР), реєстраційний номер 2486042.
Виділення коштів на виплату стягувачу пенсії минулих періодів за рішенням суду здійснюється з Державного бюджету України на відповідний рік та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 затверджено «Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території» (далі - Порядок 1165).
Порядком визначено механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, в тому числі недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали сили, проводяться отримувачам за окремою бюджетною програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій, та у сформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період.
Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.
У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області зазначає, оскільки ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, суму невиплаченої пенсії за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 у розмірі 17781,96 грн облікована в Головному управлінні та включена до Переліку боргів відповідно до Постанови № 1165.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік» передбачаються видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
З огляду на дату набрання законної сили виплата заборгованість, нарахована на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 360/765/24 не розпочата. Залишок заборгованості на день подання цього відзиву складає 17781,96 грн.
Представник відповідача стверджує, що головне управління вчиняє усі, передбаченні чинним законодавством, залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 360/765/24, вини або умислу Головного управління на навмисне невиконання в повному обсязі рішення суду немає.
Ухвалою суду від 20.04.2026 заяву призначено до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд встановив таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Отже, зазначена норма вказує, що тільки у випадках, встановлених законом виконавець завертається до суду з заявою про встановлення чи зміни способу або порядку виконання рішення суду.
Так, стаття 33 Закону України "Про виконавче провадження" регулює питання відстрочення або розстрочення виконання, встановлення чи зміни способу і порядку виконання рішення.
Частина 4 зазначеної статті визначає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Аналіз зазначеної норми вказує на різні суб'єкти звернення до суду із заявами та визначає підстави.
Так, сторони мають право звертатися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення - наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
А виконавець має право звертатися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення:
- за заявою сторони виконавчого провадження;
- за власною ініціативою - у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Стаття 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначає, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, зазначена норма чітко вказує подію, з якої починається обрахунок строку звернення державного виконавця до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Судом встановлено, що 17.02.2026 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Барановою Яною було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 80280292 про примусове виконання виконавчого листа № 360/765/24, виданого 11.12.2025. Боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (негайно у межах суми стягнення за один місяць), про що письмово повідомити державного виконавця, надавши засвідчені копії документів, які підтверджують виконання зазначеного виконавчого документа (пункт 2 вказаної постанови).
Отже, ураховуючи вимоги ст. 378 КАС України, ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у державного виконавця право звернення за власною ініціативою із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення виникне по закінченню двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Станом на день звернення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про заміну способу і порядку виконання рішення суду строк, встановлений ст. 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не сплив, а тому заявник звернувся до суду з даною заявою передчасно.
Державним виконавцем до заяви про заміну способу і порядку виконання рішення суду не надав докази звернення стягувача ОСОБА_1 з відповідною заявою.
Суд наголошує, що застосування ч. 4 ст. 378 КАС України підлягає після з'ясування судом права особи, зазначеної у ч. 1 ст. 378 КАС України, на звернення з відповідною заявою.
Наведені судом докази та визначені норми законодавства вказують на законні підстави для відмови у задоволенні заяви державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Баранової Яни Олександрівни про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/765/25 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 378 КАС України, суд
У задоволенні заяви державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Баранової Яни Олександрівни про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/765/25 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскарження до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Суддя Є.О. Кисельова