06 травня 2026 року Київ № 320/18938/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за заявою Головного управління ДПС у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Злаки Трейд Логістік» та директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Злаки Трейд Логістік» Небесної Інни Миколаївни
про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України
І. Зміст позовних вимог.
До Київського окружного адміністративного суду 05.05.2026 о 15 год. 07 хв. звернулось Головне управління ДПС у м. Києві (далі - заявник, податковий орган) із заявою (зареєстрована 05.05.2026 о 15 год. 25 хв.) в порядку статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Злаки Трейд Логістік» (далі - платник податків, відповідач) та директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Злаки Трейд Логістік» Небесної Інни Миколаївни (далі - керівник юридичної особи), у якій просили суд:
- встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника ТОВ «Злаки Трейд Логістік» (код ЄДРПОУ: 44004224) Небесної Інни Миколаївни (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за межі України до повного погашення податкового боргу у сумі 55 813 127,52 грн.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування заяви податковий орган зазначив, що за платником податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Злаки Трейд Логістік» рахується податковий борг, що утворився внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов'язань.
Керуючись пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України, статтею 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою недопущення безпідставних втрат бюджету та об'єктивного розгляду справи, заявник просив встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівнику ТОВ «Злаки Трейд Логістік» ОСОБА_1 за межі України до погашення податкового боргу в сумі 55 813 127,52 грн.
Платник податків своїм правом на подання відзиву на заяву не скористався.
Від керівника юридичної особи будь-яких пояснень, заяви чи клопотань до суду не надходило.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 05.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, із урахуванням особливостей, передбачених статтею 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Призначено судове засідання на 06.05.2026 о 15 год. 00 хв.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Секретарем судового засідання 05.05.2026 у проміжок часу з 17:06 год. до 17:36 год. було здійснено спробу повідомити платника податків та його керівника за допомогою телефонного зв'язку по номеру, який зазначений у заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про дату судового засідання.
Проте, як видно з акта Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2026, абонент не відповідав у зв'язку з недійсністю номера.
Крім того, 05.05.2026 судом було направлено на електронну адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, ухвалу суду про відкриття провадження та повістки про виклик, про що свідчить звіт про успішну доставку.
Заявник повідомлений про дату, час і місце розгляду заяви, про що свідчать наявні письмові докази.
У судове засідання 06.05.2026 керівник юридичної особи ТОВ «Злаки Трейд Логістік» та представник платника податків не з'явилися, про причини неприбуття суду не повідомили, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань не надали.
До суду з'явилася представник податкового органу, заяву підтримала та просила суд її задовольнити, розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження.
Відповідно до протоколу судового засідання від 06.05.2026, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Товариства з обмеженою відповідальністю «Злаки Трейд Логістік» перебуває на обліку в органах державної податкової служби, та з 11.02.2021 зареєстроване в якості юридичної особи, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ: 44004224, вчинено відповідний запис.
Місцезнаходженням юридичної особи є адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2.
Керівником юридичної особи ТОВ «Злаки Трейд Логістік» значиться ОСОБА_1 .
Щодо виникнення узгоджених сум грошових зобов'язань у ТОВ «Злаки Трейд Логістік», суд зазначає таке.
Згідно з Інформацією про розмір та структуру податкового боргу, який підлягає стягненню, станом на 07.04.2026, Інтегрованою карткою платника податків за 2025 рік, даних ІКС «Податковий блок» станом на 07.04.2026 та податковою вимогою від 14.07.2025 № 0015127-1302-2615, на момент звернення до суду, відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 55 813 127,52 грн.
Названа заборгованість виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, у встановлені законодавством строки, що підтверджується інформацією про податковий борг та інтегрованою карткою платника податків.
З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у м. Києві сформовано податкову вимогу від 14.07.2025 № 0015127-1302-2615 на суму 55 813 127,52 грн, яку було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення (штриховий кодовий ідентифікатор 0601170166535), проте до податкового органу 31.07.2025 повернулося назване поштове відправлення у зв'язку з неврученням з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
З'ясовано, що Головне управління ДПС у м. Києві зверталось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ТОВ «Злаки Трейд Логістік» коштів платника податків з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 55 813 127,52 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі № 320/51778/25, адміністративний позов задоволено.
Стягнуто на користь Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби з ТОВ «Злаки Трейд Логістік» (код ЄДРПОУ: 44004224) податковий борг у розмірі 55 813 127,52 грн.
Назване рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, тож набрало законної сили 29.01.2026.
Відповідачем податкову заборгованість протягом 240 календарних днів із дати вручення платнику податків вимоги про сплату податкового боргу у добровільному порядку не сплачено.
У зв'язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу, заявник звернувся до суду із заявою в порядку статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
V. Норми права, які застосував суд
За приписами статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.
Положеннями статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Верховною Радою України прийнято Закон України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», відповідно до якого, з 01.01.2022 набрали чинності положення Закону у частині встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.
Згідно з підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючому органу надано право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
За правилами пункту 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
У разі запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду: інформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону; розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.
Не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу в сумі, зазначеній у рішенні суду станом на дату прийняття такого рішення суду, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника контролюючий орган: інформує про зазначене центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону, що є підставою для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України; розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України від 21.01.1994 № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (далі - Закон № 3857-XII).
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 6 Закону Закон № 3857-XII, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв'язку з яким таке обмеження встановлюється.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону Закон № 3857-XII, тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Пунктом 87.14 статті 87 ПК України передбачено, що закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Системний аналіз названих норм права дає підстави для висновку, що у разі несплати податкового боргу у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України визначені у статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною першою якої установлено, що у разі невиконання у встановлені ПК України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Верховний Суд у постанові від 09.11.2023 у справі № 160/5655/22 зазначив, що системний аналіз положень пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини першої статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.
VI. Оцінка суду
Із наявних у матеріалах справи доказів установлено, за відповідачем обліковується податковий борг в загальному розмірі 55 813 127,52 грн.
Названий податковий борг підтверджується, зокрема: Інформацією про розмір та структуру податкового боргу, який підлягає стягненню, станом на 07.04.2026, Інтегрованою карткою платника податків за 2025 рік, даними ІКС «Податковий блок» станом на 07.04.2026 та податковою вимогою від 14.07.2025 № 0015127-1302-2615.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За змістом пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 14.07.2025 № 0015127-1302-2615 на суму 55 813 127,52 грн, яку надіслано за податковою адресою відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (штриховий кодовий ідентифікатор 0601170166535), проте до податкового органу 31.07.2025 повернулося назване поштове відправлення у зв'язку з неврученням з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Суд ураховує, що згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за № 902/30770 затверджено Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків (далі - Порядок № 610).
Відповідно до пункту 6 розділу ІV Порядку № 610, податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Отже, відповідно до норм статті 42 ПК України, вимога вважається врученою відповідачу. Податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 у справі № 826/11455/15 виснував, що невиконання платником податків обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв'язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми пункту 42.2 статті 42 ПК України. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.
Суд зазначає, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою проживання/перебування. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 10.02.2023 року у справі № 160/5278/19.
Із урахуванням наведених положень законодавства, податкова вимога форми «Ю» від 14.07.2025 № 0015127-1302-2615 на суму 55 813 127,52 грн уважається врученою платнику податків, ТОВ «Злаки Трейд Логістік», у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення, а саме - 31.07.2025.
Відповідно, 240 календарних днів для сплати податкового боргу сплинули 28.03.2026.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Як уже зазначалось судом, приписами пункту 87.13 статті 87 ПК України унормовано, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Згідно з пунктом 87.14 статті 87 ПК України, закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Аналіз названих норм права дає змогу дійти висновку, що підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є:
наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;
несплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що у відповідача наявний податковий борг на суму 55 813 127,52 грн.
Також, суд зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2025, що набрало законної сили 29.01.2026 у справі № 320/51778/25, адміністративний позов задоволено.
Стягнуто на користь Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби з ТОВ «Злаки Трейд Логістік» (код ЄДРПОУ: 44004224) податковий борг у розмірі 55 813 127,52 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, зі змісту заяви слідує, що на підставі рішення керівника ГУ ДПС у м. Києві від 24.09.2025 № 1215/4-2615, контролюючим органом до банківських установ направлено платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів, проте останні повернулися без виконання через відсутність коштів на рахунках.
Отже, на момент звернення контролюючого органу до суду, податковий борг відповідачем не сплачено.
Докази вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на погашення податкового боргу з боку відповідача в матеріалах справи відсутні.
Натомість, матеріалами справи підтверджується, що такий податковий борг, що перевищує 1 мільйон гривень, обліковувався за відповідачем і станом на день вручення податкової вимоги не був сплачений протягом 240 календарних днів із дня вручення податкової вимоги.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «Злаки Трейд Логістік» є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Із урахуванням фактичних обставин справи, за яких протягом 240 календарних днів з моменту вручення податкової вимоги податковий борг, розмір якого перевищує 1 млн. грн, ТОВ «Злаки Трейд Логістік» не було погашено в повному обсязі, суд дійшов висновку про наявність підстав для тимчасового обмеження керівника ТОВ «Злаки Трейд Логістік» у праві виїзду за межі території України, що слугуватиме забезпечувальним заходом для погашення податкового боргу.
Ухвалюючи рішення про запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи-боржника за межі України, суд ураховує, що таке обмеження у праві виїзду за межі території України є забезпечувальним заходом, який має тимчасовий характер і відповідно до пункту 87.14 статті 87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, за результатами розгляду справи, із урахуванням наявних матеріалів, судом установлена наявність правових та фактичних підстав для задоволення заяви Головного управління ДПС у м. Києві шляхом встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ТОВ «Злаки Трейд Логістік» (код ЄДРПОУ: 44004224) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за межі України до повного погашення податкового боргу у сумі 55 813 127,52 грн або настання інших обставин, зазначених у пункті 87.14 статті 87 ПК України.
VII. Висновок суду
Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Головного управління ДПС у м. Києві-задовольнити.
Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Злаки Трейд Логістік» (код ЄДРПОУ: 44004224; місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за межі України до повного погашення податкового боргу у сумі 55 813 127,52 грн або настання інших обставин, зазначених у пункті 87.14 статті 87 Податкового кодексу України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Леонтович А.М.