06 травня 2026 року м. Київ справа №320/64462/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОДРАЙВ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОДРАЙВ" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення - рішення від 21.03.2025р. №252240405 про застосування до ТОВ «КОДРАЙВ» штрафу у сумі 56986,12 грн.
Позивач обґрунтовує свою правову позицію тим, що податкове повідомлення-рішення від 21.03.2025 №252240405 є протиправним, оскільки прийняте без урахування спеціальних норм Податкового кодексу України, що діяли у період воєнного стану. Позивач зазначає, що у спірний період перебував на спрощеній системі оподаткування зі ставкою 2% (з 08.07.2022), а з 01.08.2023 повернувся на загальну систему, у зв'язку з чим до нього підлягала застосуванню норма пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України щодо 60-денного строку для виконання податкових обов'язків. Позивач наголошує, що всі податкові накладні за період до переходу на спецрежим були зареєстровані у межах цього 60-денного строку, а саме у вересні 2023 року, до 02.10.2023 включно. Також позивач вказує, що відповідач неправомірно застосував загальні строки реєстрації податкових накладних замість спеціального правового регулювання, що призвело до безпідставного нарахування штрафних санкцій. Крім того, позивач посилається на те, що не був належним чином повідомлений про результати перевірки та позбавлений можливості подати заперечення, що також свідчить про порушення його прав.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/64462/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду.
На виконання ухвали суду від 12.01.2026 надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 адміністративну справу №320/64462/25 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОДРАЙВ" про поновлення строку звернення до суду; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "КОДРАЙВ" строк звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення; прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОДРАЙВ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що камеральною перевіркою, проведеною на підставі даних ЄРПН та податкової звітності, встановлено факт несвоєчасної реєстрації позивачем значної кількості податкових накладних та розрахунків коригування. На підставі акта камеральної перевірки від 12.02.2025 №12137/Ж5/26-15-04-05-01 контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем граничних строків, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, що стало підставою для застосування штрафних санкцій за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Відповідач наголошує, що для податкових накладних, складених у період з лютого по травень 2022 року, граничний строк їх реєстрації було визначено як 15.07.2022, а для наступних періодів - відповідно до загальних правил або спеціальних строків, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Податковий орган вважає, що позивач мав можливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок, однак цього не зробив, у зв'язку з чим відсутні підстави для звільнення його від відповідальності.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, у порядку, визначеному статтею 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КОДРАЙВ» (код ЄДРПОУ 40234814) з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.02.2025 №12137/Ж5/26-15-04-05-01, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що полягає у несвоєчасній реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за відповідні податкові періоди.
Згідно з даними, відображеними в акті перевірки, встановлено, що податкові накладні, складені позивачем у період з 28.02.2022 по 30.06.2024, були зареєстровані з порушенням граничних строків, визначених податковим законодавством, зокрема, значна їх частина була зареєстрована 25.09.2023 та 26.09.2023, тоді як окрема податкова накладна №97 від 30.06.2024 була зареєстрована 24.07.2024.
На підставі зазначеного акта перевірки та висновків контролюючого органу, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2025 №252240405, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОДРАЙВ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 56 986,12 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що порушує його права та законні інтереси, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час виникнення спірних відносин).
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень підпунктів 19-1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
За змістом підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.
Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Стаття 120-1 ПК України визначає відповідальність платників податку на додану вартість за порушення, зокрема, строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, відповідно пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що законодавцем визначено обов'язок платника податку (продавця) в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу у розмірі, визначеному пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України.
При цьому, податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
Відповідний правовий висновок неодноразово виснувався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 12.03.2024 у справі №160/13661/23 та від 11.04.2024 у справі №380/14133/23.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Цим Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпунктами 69.1, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України було визначено, що в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У подальшому, Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» було внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
Цими змінами в законодавство не була зупинена дія положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Наведене вказує на те, що з 07 березня 2022 року фактично діяли дві норми, які визначали критерії звільнення від відповідальності за порушення, вчинені на час воєнного стану.
Так, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачав безумовне звільнення від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за вчинення порушень протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, крім конкретно визначених порушень. До таких винятків належали порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального, спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Натомість підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України на той час звільняв від відповідальності за недотримання фактично всіх передбачених податковим законодавством обов'язків тих платників податків, які не мають можливості виконувати свої обов'язки у сфері оподаткування, але виконали їх до спливу шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
Відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" ПК України тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
- п.п.9.2: платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи підприємці та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно правової форми;
- п.9.5: платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов'язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою;
- п.9.8: для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими цим пунктом, суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Суб'єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими цим пунктом:
з 1 квітня 2022 року - у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року;
з наступного робочого дня після подання заяви - у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації;
- п.9-1.1: платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, та не відмовилися від їх використання самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 цього підрозділу.
Новостворені суб'єкти господарювання, які з дня державної реєстрації обрали спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, автоматично вважаються платниками єдиного податку третьої групи із ставкою єдиного податку у розмірі, визначеному підпунктом 2 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки, за умови виконання ними податкових обов'язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «КОДРАЙВ», за результатами якої складено акт від 12.02.2025 №12137/Ж5/26-15-04-05-01, у якому зафіксовано порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, складених у період з 28.02.2022 по 30.06.2024.
На підставі цього акта прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2025 №252240405, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 56 986,12 грн.
З аналізу таблиць, наведених в акті перевірки, судом встановлено, що основна частина податкових накладних, складених у 2022 році, була зареєстрована позивачем 25.09.2023 та 26.09.2023, тобто після тривалого строку з дати їх складання, однак до 02.10.2023.
Разом з тим окрема накладна: №97 від 30.06.2024, була зареєстрована 24.07.2024, що свідчить про порушення строків її реєстрації вже у період, який не пов'язаний із переходом на спеціальний режим оподаткування.
Оцінюючи спірні правовідносини по суті, суд виходить з того, що правове регулювання відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у період дії воєнного стану є спеціальним та містить відступ від загальних правил, передбачених статтями 201 та 120-1 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платники податків, які застосовували особливості оподаткування зі ставкою 2%, після повернення на попередню систему оподаткування звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків за умови їх виконання протягом 60 календарних днів.
Судом встановлено, що позивач перейшов на спрощену систему зі ставкою 2% з 08.07.2022 та повернувся на загальну систему з 01.08.2023, у зв'язку з чим 60-денний строк для реєстрації податкових накладних спливав 30.09.2023, а з урахуванням правил обчислення строків - 02.10.2023.
Фактичні обставини справи свідчать, що переважна більшість податкових накладних (всі, окрім однієї), які стали підставою для нарахування штрафу, були зареєстровані позивачем саме 25- 26.09.2023, тобто у межах встановленого спеціальною нормою строку.
Таким чином, позивач виконав свій податковий обов'язок у спосіб та строки, передбачені спеціальним законодавчим регулюванням, що виключає застосування до нього відповідальності.
Водночас суд критично оцінює доводи відповідача про необхідність застосування загальних строків реєстрації податкових накладних, оскільки такі доводи не враховують особливості правового режиму, запровадженого у зв'язку з воєнним станом, а також спеціальні правила для платників, які перебували на спрощеній системі зі ставкою 2%. Фактично відповідач, застосовуючи штрафні санкції, не врахував положення пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, що призвело до неправильного визначення моменту виникнення обов'язку та строків його виконання. Посилання відповідача на те, що податкові накладні за лютий-травень 2022 року повинні були бути зареєстровані до 15.07.2022, не може бути прийнято судом, оскільки не враховує подальші зміни правового статусу позивача як платника податку та його перехід на спеціальний режим оподаткування.
Разом з тим судом встановлено, що податкова накладна №97 від 30.06.2024, зареєстрована 24.07.2024, не стосується періоду до переходу позивача на спрощену систему зі ставкою 2% та не підпадає під дію 60-денного строку, передбаченого пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. У цій частині висновки контролюючого органу щодо наявності порушення строків реєстрації є обґрунтованими, а застосований штраф у розмірі 0,33 грн відповідає вимогам законодавства.
Водночас, з огляду на те, що податкове повідомлення-рішення від 21.03.2025 №252240405 є єдиним індивідуальним актом, який містить узагальнений розрахунок штрафних санкцій, сформований з порушенням вимог законодавства у переважній частині, його часткове коригування судом потребувало б самостійного визначення розміру грошового зобов'язання, що виходить за межі повноважень суду та становить втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу.
За усталеною практикою Верховного Суду суд не наділений повноваженнями здійснювати перерахунок сум податкових зобов'язань замість податкового органу у разі коли це потребує перерахунку податкового зобов'язання судом.
Резюмуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення не врахував спеціальні норми податкового законодавства, неправильно визначив строки виконання податкового обов'язку та безпідставно застосував до позивача штрафні санкції, у зв'язку з чим таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі.
При цьому суд зазначає, що скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у повному обсязі не позбавляє контролюючий орган права, у разі наявності передбачених законом підстав, визначити суму грошового зобов'язання з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, шляхом прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення у порядку та спосіб, визначені Податковим кодексом України.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не змінюють.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 2422,40 грн. (платіжна інструкція №8432 від 25.12.2025).
З огляду на те, що адміністративний позов задоволено, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 4334,17 грн.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОДРАЙВ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.03.2025р. №252240405 про застосування до ТОВ «КОДРАЙВ» штрафу у сумі 56986,12 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОДРАЙВ" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.