06 травня 2026 року м. Київ справа №320/14693/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненадання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) довідки про обставини травми (поранення контузії, каліцтва);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно додатку № 5 до наказу Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», де вказати, що поранення отримане 02.11.2022 за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини.
В обґрунтування вимог позову зазначено, що позивач був призваний на військову службу 29 березня 2022 року на підставі Наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 лютого 2022 року та Указу Президента України №69/2022 у військову частину НОМЕР_1 . 02.11.2022 під час виконання бойового завдання в населеному пункті Майорське Донецької області внаслідок ворожого обстрілу та невдалого падіння позивач отримав травму лівого колінного суглобу. В наступному позивачу виконано три операції. Позивач зазначив, що довідкою Військово-лікарської комісії від 23 березня 2023 року №5515 Головного військового клінічного госпіталю встановлено, що діагнози позивача пов'язані із проходженням військової служби, у зв'язку з чим останнього визнано обмежено придатним до військової служби. А з 20 листопада 2023 року позивач визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи. З метою отримання всіх належних позивачу соціальних гарантій, він звертався як особисто до відповідача з порушенням питання видачі йому довідки про обставини поранення, так і з допомогою адвоката шляхом направлення відповідачу адвокатського запиту. Позивач наголошує, що, враховуючи, що причинний зв'язок поранення встановлено рішенням МСЕК, то у відповідача не існує перешкод для надання довідки про обставини поранення. Таким чином, на думку позивача, відповідач протиправно бездіяв, не надавши відповідну довідку під час перебування позивача на лікуванні, у зв'язку з чим він змушений звернутися до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/14693/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Позивачем на виконання ухвали від 02.04.2025 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Таким чином, недоліки позову були усунуті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №320/14693/25, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами суддею Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. одноособово.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі та вважає, що позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Свою правову позицію обґрунтовує тим, що твердження позивача, що він 02.11.2022 під час виконання бойового завдання в населеному пункті Майорське Донецької області внаслідок ворожого обстрілу та невдалого падіння отримав травму лівого колінного суглобу є необґрунтованим та не підтверджується жодними доказами. Крім того, згідно Журналу ведення бойових дій зведеного розвідувального загону військової частини НОМЕР_1 (інв. №271) 02.11.2022 позивач травм та поранень не отримував та взагалі не приймав участь у бойових діях. Відповідач наголошує, що обставини травмування в первинній медичній картці від 02.11.2022 викладені зі слів позивача. 07.11.2022, згідно Журналу ведення бойових дій зведеного розвідувального загону військової частини НОМЕР_1 (інв. №271ДСК), позивач відмовився виконувати завдання з проведення операції з деблокування військовослужбовців на КСП «Фортуна» та в той же день звернувся до сан. інструктора військової частини НОМЕР_1 зі скаргами на біль в колінних суглобах. Таким чином, на думку відповідача, відсутня інформація про отримання позивачем поранень та, відповідно, відсутній зв'язок захворювань позивача з отриманням поранень, пов'язаних із захистом Батьківщини. У зв'язку з чим, також відсутні підстави для надання позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно додатку № 5 до наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», з вказанням, що поранення отримане 02.11.2022 за обставин участі у бойових діях під час захисту Батьківщини.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 23.08.2025, ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Згідно адвокатського запиту від 04.01.2025, позивач звернувся до відповідача та Міністерства оборони України щодо надання позивачу Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відповідь на зазначений запит в матеріалах справи відсутня.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.07.2024 №13/8192/с (реєстраційний індекс документа №586 13/9726 від 08.08.2024) на адресу директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України та на адресу позивача, останніх повідомлено: « …подається висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , який з 20.11.2023 визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи, до якого додаються документи. Командування вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання зазначеної грошової допомоги в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2023».
Згідно первинної медичної картки №4010/06/1569 (Форма 100), ст. солдат ОСОБА_1 02.11.2022 звернувся за медичною допомогою до санітарного інструктора в/ч НОМЕР_1 ; встановлено поранення - вибухова травма 01.11.2022.
Згідно первинної медичної картки №19600 (Форма 100), ст. солдат ОСОБА_1 07.11.2022 звернувся за медичною допомогою до санітарного інструктора в/ч НОМЕР_1 зі скаргами на біль у колінних суглобах.
Відповідно до витягу з журналу бойових дій зведеного розвідувального загону в/ч НОМЕР_1 інв. №271 від 12.10.2022, протягом періоду з 21.10.2022 - 12.11.2022 відповідно до БР командира 120 орб №118 дск/оч від 10.10.2022 безпосередньо приймав участь у бойових діях та виконував бойові (службові) завдання в районах населених пунктів Бахмут, Часів Яр, Костянтинівка, Дружківка Донецької області: старший солдат ОСОБА_1 , командир кулеметного відділення взводу бойового забезпечення і розвідувальної роти.
Згідно витягу з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №301 від 12.11.2022 старшого солдата ОСОБА_1 , командира кулеметного відділення взводу бойового забезпечення 1 розвідувальної роти виведено з ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в зв'язку з госпіталізацією та переведенням до іншого закладу охорони здоров'я для подальшого лікування.
Відповідно до довідки №908 від 13.04.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виданої ОСОБА_1 про те, що він дійсно в період з 25.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 30.06.2022; з 01.07.2022 по 22.07.2022; з 03.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 20.10.2022; з 21.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 08.11.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районах населених пунктів Чернігівської, Сумської та Донецької області.
23.03.2023 позивачу проведено медичний огляд у гарнізонній військово-лікарській комісії, за результатами якого солдату ОСОБА_1 видано Довідку ВЛК №5515 від 23.03.2023, у якій зазначено: «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби. Наслідки застарілого пошкодження (02.11.2022) медіального меніску лівого колінного суглобу, лікованого артроскопічною парціальною резекцією (01.12.2022) у вигляді вторинного (посттравматичний, подагричний) деформуючого остеоартрозу ІІ ст. зі стійкою комбінованою розгинальною контрактурою, больовим синдромом, при помірному порушенні функції. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. (Довідка про обставини травми не надана). На підставі статей 39-б, 40-в, 10-в, 61-б графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ - Обмежено придатний до військової служби».
Відповідно до свідоцтва про хворобу №19144 (вх.№5920 від 16.10.2023; вих. №5920/15 від 16.10.2023), постанова військово-лікарської комісії затверджена ЦВЛК Збройних Сил України 16.10.2023. У зазначеному свідоцтві вказано: « 11.10.2023 гарнізонною військово-лікарською комісією НВМКЦ «ГВКГ» за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_5 від 30.08.2023 №2020/47 проведено огляд позивача.
9. ОСОБА_1 перебував на обстеженні і лікуванні: ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» з 30.11.2022 по 09.12.2022; КП «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфасовського» з 22.05.2023 по 27.05.2023; МЦ «Реабілітація» з 25.07.2023 по 28.07.2023.
12. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва. Стан після операції (25.07.2023): артроскопічної резекції пошкодженої частини медіального меніска, дебридменту ділянок пошкодження хряща лівого колінного суглоба; високої вальгізуючої корегуючої остеотомії лівої великогомілкової кістки з приводу посттравматичного деформуючого варусного остеоартрозу ІІ ст. лівого колінного суглоба внаслідок застарілого пошкодження (02.11.2022) медіального меніска, лікованого оперативно (01.12.2022 - артроскопічна ревізія, парціальна резекція медіального меніску лівого колінного суглоба; артроскопічний дебридмент, синовектомія), з наявністю металоконструкції, нестійкою комбінованою розгинальною контрактурою, больовим синдромом при тимчасовому порушенні функції. Травма легка.
Трама, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби.
Гіпертонічна хвороба ІІ ст. ІХС: Дифузний кардіосклероз. СН0. Вертеброгенна дорсалгія у фазі ремісії. Поліп жовчного міхура без порушення функції.
Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби з переоглядом через 6 місяців».
Відповідно до листа-відповіді №592 від 09.03.2024 на звернення позивача на гарячу лінію Міністерства оборони України щодо надання довідки про обставини травми, відповідач надав відповідь: «У військовій частині НОМЕР_1 , відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.12.2017 №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 службові розслідування щодо вчинення особою злочину чи адміністративного правопорушення або вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження та визначення причинно-наслідкового зв'язку поранення (контузії, травми, каліцтва) не проводились.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги відсутність першочергового рапорту безпосереднього командира, на підставі якого приймається рішення про проведення службового розслідування та відповідно наказу командира частини про отримання військовослужбовцем поранення, надати довідку про обставини травми не має можливості, у зв'язку з її відсутністю в медичній службі військової частини НОМЕР_1 ».
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
За приписами статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 12.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
За змістом частини першої, третьої та дев'ятої статті 1 цього Закону Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону №2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 за № 548-XIV (далі - Статут).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Так, частина 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлює, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
В свою чергу, сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний Статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 за № 551-XIV.
Відповідно до ст.110 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі:
прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод.
Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачено, що військово- лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців і військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).
Пунктом 1.1 глави 1 розділу I Положення № 402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 21.1 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Згідно пункту 21.2. глави 21 розділу II Положення № 402, причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Відповідно до підпункту «а» пункту 21.5 Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України.
Відповідно до підпункту «ґ» пункту 21.5 Положення № 402 "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
Згідно п. 21.7 глави 21 розділу II Положення № 402 Постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України). Відповідно до пункту 22.5 Положення № 402 свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Пункт 21.24. глави 21 розділу II Положення № 402 вказує, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що видається військовослужбовцю або призваному на збори військовозобов'язаному, резервісту (Акт про нещасний випадок, зберігається в історії хвороби або у справах ВЛК, яка прийняла постанову про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва).
21.25. При вирішенні питання про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики, витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідку архівної установи. У воєнний час постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.
21.29. Постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (поранення) поряд з іншими постановами записується в історію хвороби, Книгу протоколів засідань військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або довідку, медичну книжку військовослужбовця з обов'язковим посиланням на документ, який підтверджує обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Отже, Додатком 5 до Положення № 402 визначена форма довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та, зі змісту якої видно, що саме на підставі наказу командира (начальника) військової частини та за його підписом така довідка видається.
У межах спірних правовідносинах позивач наполягає, що відповідачем протиправно відмовлено у видачі такої довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). А надані позивачем медичні документи, які були в наявності у відповідача, не були досліджені та не надано їм належної оцінки, у зв'язку з чим Військова частина НОМЕР_1 протиправно відмовила у видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Так, діагноз позивача був підтверджений довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 23.03.2023 № 5515 та свідоцтвом про хворобу №19144 від 16.10.2023. У зазначених документах також вказано, що «ТАК», травма є пов'язаною з проходженням військової служби позивачем.
Разом з тим, суд зазначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Водночас, судом не встановлено, а відповідачем не надано суду належних доказів того, що травма позивача була спричинена внаслідок нещасного випадку, порушення позивачем військової дисципліни, навмисного заподіяння собі тілесних ушкоджень, перебування позивача у період 01.11.2022-02.11.2022 у відпустці чи за будь-яких інших обставин, які б свідчили, що травма позивача не пов'язана з проходженням військової служби.
Суд критично оцінює суперечливі твердження відповідача про те, що згідно Журналу ведення бойових дій зведеного розвідувального загону військової частини НОМЕР_1 (інв. №271) 02.11.2022 позивач взагалі не приймав участь у бойових діях, а відтак позивач травм та поранень не отримував, як і не отримував будь-яких травм 01.11.2022. Проте, згідно витягу із вказаного журналу, виданого за підписом працівника та печаткою відповідача - начальником штабу - заступником командира військової частини НОМЕР_1 , позивач у період з 21.10.2022 - 12.11.2022 безпосередньо приймав участь у бойових діях та виконував бойові (службові) завдання в районах населених пунктів Бахмут, Часів Яр, Костянтинівка, Дружківка Донецької області.
Щодо тверджень відповідача, що обставини травмування в первинній медичній картці від 02.11.2022, викладені зі слів позивача та у останнього діагностовано лише цефалічний та астено-невротичний синдром та він був звільнений від виконання службових обов'язків на три доби, суд зазначає, що медичним працівником військової частини НОМЕР_1 у первинній медичній картці 02.11.2022 також було встановлено ознаки отримання позивачем саме вибухової травми та здійснено відповідну фіксацію даного факту при зверненні позивача за медичною допомогою. Будь-яких доказів на підтвердження своєї правової позиції, зазначеної у відзиві на адміністративний позов, відповідачем до суду не надано.
Навпаки, надані позивачем медичні документи, в тому числі первинна медична картка №4010/06/1569 (Форма 100) від 02.11.2022 із фіксацією факту отримання позивачем вибухової травми, а також довідка №908 від 13.04.2023 про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України та витягу з журналу бойових дій зведеного розвідувального загону в/ч НОМЕР_1 інв. №271 від 12.10.2022, свідчать, що протягом періоду з 21.10.2022 - 12.11.2022 позивач безпосередньо приймав участь у бойових діях та виконував бойові (службові) завдання.
Крім того, у свідоцтві про хворобу позивача № НОМЕР_6 зазначено, що останній неодноразово був прооперований у різних медичних закладах саме з приводу травми колінного суглобу, у зв'язку з чим був направлений командиром військової частини НОМЕР_5 на медичний огляд ВЛК для визначення придатності для військової служби. В наступному позивач був визнаний непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб.
З огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд вважає, що у цій справі, відповідачем не розглянуто звернення позивача по суті, не вирішено питання щодо надання позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і не надано обґрунтованої відповіді щодо причин такої відмови.
Суд дійшов висновку, що при розгляді заяви, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Відповідь відповідача на звернення позивача має формальний характер, що свідчить про ухилення відповідача від виконання покладених на нього, як суб'єкта владних повноважень, завдань та функцій.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненадання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) довідки про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно додатку № 5 до наказу Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», де вказати, що поранення отримане 02.11.2022 за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини.
Інших доводів та доказів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За наведених обставин у сукупності, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити;
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненадання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) довідки про обставини травми (поранення контузії, каліцтва);
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно додатку № 5 до наказу Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», де вказати, що поранення отримане 02.11.2022 за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.