про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
06 травня 2026 року м. Київ № 320/6254/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Міністерства юстиції України в якому просить суд:
1. Визнати протиправною системну бездіяльність Міністерства юстиції України як суб'єкта владних повноважень щодо здійснення контролю за діяльністю органів державної виконавчої служби у виконавчих провадженнях позивача.
2. Стягнути з Міністерства юстиції України на користь позивача моральну шкоду у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.
3. Стягнути з Міністерства юстиції України компенсацію, передбачену Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», завдану протиправною бездіяльністю у розмірі, визначеному відповідно до вимог зазначеного Закону виходячи із сум, фактично виплачених боржниками з порушенням строків виконання судових рішень.
4. Зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії контрольного та організаційного характеру, зокрема шляхом проведення перевірки відповідних виконавчих проваджень, надання позивачу письмового мотивованого висновку за її результатами та вжиття передбачених законом заходів реагування.
Ухвалою суду від 19.02.2026 року позовну заяву залишено без руху, а позивачеві наданий строк на усунення виявлених недоліків.
Заявою, зареєстрованою канцелярією суду 02.03.2026 року з використанням підсистеми "Електронний Суд", позивачем долучено уточнену позовну заяву.
Відповідно до положень ст.170 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї письмових доказів вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із частковим або повним невиконанням рішень Донецького окружного адміністративного суду у справах №200/3794/25, №200/8420/24, №200/2508/25 та №200/7399/24.
Разом з цим, суд звертає увагу позивача на те, що нормами ст. 383 КАС України встановлено особливий порядок розгляду заяв позивача щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Частиною 1 вказаної статті встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З аналізу норм статті 383 КАС України, вбачається виокремлення таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
З огляду на вищеозначене, суд зазначає, що вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому зокрема ст. 383 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Дослідивши предмет позову у цій справі, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на належне виконання інших судових рішень, що набрали законної сили, тобто подання позовної заяви, що розглядається фактично способом примусового виконання вищеозначених рішень.
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №686/23317/13-а.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (у порядку ст.383 КАС України).
Такий порядок оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення ч.5 ст. 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити ст. 129-1 Конституції України
З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі №355/1648/15-а, від 21.11.2019 року у справі № 802/1933/18-а.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі, що розглядається.
Керуючись ст.170, 243, 248 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 , .
2. Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.
3. Продовжити зберігання справи №320/6254/26 в електронному вигляді.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Марич Є.В.