про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2026 року м. Київ № 758/3874/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві в особі Подільського управління поліції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Подільського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві в особі Подільського управління поліції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії в якому просить:
- визнати протиправними дії Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві щодо ненадання відповіді на інформаційний запити від 25.02.2026 в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
- зобов'язати Подільське управління поліції ГУНП у м. Києві надати належну відповідь на запит на інформацію від 25.02.2026 відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Подільського УП ГУНП у м. Києва, про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання надати інформацію, передано на розгляд Київському окружному адміністративному суду.
Відповідно до листа Подільського районного суду міста Києва від 09.04.2026 (вх. від 27.04.2026 №17999), матеріали адміністративної справи надійшли до Київського окружного адміністративного суду та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до розгляду судді Перепелиці А.М.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У тексті позовної заяви позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з тим, що позов подано проти органу державної влади щодо визнання його бездіяльності протиправною.
Розглянувши подане клопотання суд зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Статтею 5 Закону України Про судовий збір встановлені пільги щодо сплати судового збору.
При цьому, предмет заявленого спору відповідно до положень статті 5 Закону України «Про судовий збір» не дає підстав для встановлення відповідної пільги.
Суд звертає увагу, що частина перша статті 5 Закону України «Про судовий збір» містить виключний перелік таких підстав.
Окрім того, згідно статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю;
або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Суд вказує на відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір». Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили протилежне.
Таким чином, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Частиною першою статті 4 ЗаконуУкраїни «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 ЗаконуУкраїни «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3328,00 гривні.
Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивачем у даному позові заявлено вимогу немайнового характеру.
З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення до суду з вказаним адміністративним позовомстановить 1331,20 грн.
Таким чином, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору у розмірі 1331,20 грн, за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; або надати належні докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У рядку призначення платежу платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Разом з тим, відповідно до положень статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, затвердженим наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 №144 з 2021-09-01.
Відповідно до п.5.26 зазначених Вимог, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом», а також інших обов'язкових реквізитів, зазначених вище, дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
З наданих позивачем до позовної заяви документів судом було встановлено, що адміністративний позов з додатками не засвідчений належним чином у визначеному законодавством порядку.
Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені, у п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- оригіналу документу про оплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру у розмірі 1331,20 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
- засвідчених належним чином копій усіх документів, доданих до позовної заяви у відповідній кількості до учасників справи.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Перепелиця А.М.