про повернення позовної заяви
04 травня 2026 року м. Київ № 320/17463/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора України
про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора України про зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суд зазначає про таке.
За приписами частини десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
За правилами абзацу 2 частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
За визначенням, що міститься в Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», автентифікація - електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання електронних даних за участю третіх осіб, може здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без їх використання.
Абзацом 1 частини першої статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та включає: надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки; надання підписувачам та/або створювачам електронної печатки права використання засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, розміщених у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, який здійснює генерацію та/або управління парою ключів від імені підписувача чи створювача електронної печатки; технічну підтримку та обслуговування наданих засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Отже, допускається подання фізичною особою (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи осіб) нарівні з паперовою формою, зокрема позовних заяв в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документа через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється з безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватись саме як безпосереднє звернення до суду.
Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22, яка у силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України врахована судом у спірних відносинах.
Розглядаючи можливість прийняття позовної заяви до розгляду, суд застосовує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 01.07.2021 у справі № 9901/76/21, ухваленої за результатами розгляду апеляційної скарги фізичної особи на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.03.2021 у цій самій справі.
Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 18.03.2021 постановив у справі № 9901/76/21 ухвалу про повернення позовної заяви, що надійшла до суду електронною поштою з накладенням кваліфікованого електронного підпису, та зазначив таке:
«… надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронній формі передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за покликанням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.
Тобто альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд".
Судом з'ясовано, що позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України подано не за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, зокрема підсистеми «Електронний суд», а шляхом направлення на офіційну електронну адресу Київського окружного адміністративного суду, до якої додано вкладення «pb_3431914722.jks (1).txt».
Суд звертає увагу позивача, що додавання названого файлу, ймовірно електронного ключа (КЕП/ЕЦП) - це лише етап ідентифікації користувача, а не процес підписання документа. Процес підписання включає вибір файлу, введення пароля та натискання кнопки «Підписати», що створює унікальний криптографічний підпис, а не просто додає файл.
Натомість, як видно з акта відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2026, о 16 год. 34 хв. на офіційну електронну пошту Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 .
Під час реєстрації та опрацювання зазначеної заяви встановлено, що поданий електронний документ містить відомості про накладення електронного цифрового підпису, однак перевірити його верифікацію наявним програмним забезпеченням не вбачається можливим.
Інших документів на підтвердження накладення на позовну заяву кваліфікованого електронного підпису, позивачем не надано. Зокрема, відсутній протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Отже, у суду відсутня можливість установити, що позовна заява ОСОБА_1 підписана електронним підписом позивача (її уповноваженого представника), що позбавляє суд можливості встановити дотримання вимог щодо обов'язкового підписання позовної заяви особою, яка її подає. Засобами поштового зв'язку оригінальний примірник позовної заяви до суду не надходив.
Відповідно до частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Із урахуванням наведеного, оскільки позовна заява ОСОБА_1 не підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) заявника, тобто, не підписана у встановлений законом спосіб, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позову.
При цьому, позивач не позбавлена можливості повторно звернутися з таким позовом до суду у будь-який зручний для неї спосіб, зокрема засобами електронної пошти з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) заявника, через підсистему «Електронний суд», засобами поштового зв'язку або подати його нарочно через канцелярію суду.
За таких обставин суд дійшов висновку, що подана позовна заява не може вважатися належним чином підписаною, що свідчить про недотримання вимог процесуального законодавства щодо форми подання процесуальних документів.
Згідно пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню з підстав, визначених пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України про зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Панова Г. В.