про відмову у призначення судово - медичної експертизи
05 травня 2026 року Київ № 320/16428/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянув в порядку письмового провадження клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи в адміністративній справі ОСОБА_1 до Військово - лікарської комісії, третя особа Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування індивідуального акта та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військово - лікарської комісії, третя особа Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2023, що оформлена довідкою №4115 щодо солдата ОСОБА_1 , військовослужбовця Військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов'язати військово - лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 провести військово - лікарську експертизу стану здоров'я ОСОБА_1 , військовослужбовця Військової частини НОМЕР_2 з метою визнання ступеня його придатності до військової служби.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання.
Позивачем подано клопотання про призначення у справі судово - медичної експертизи на розгляд якої просить поставити такі питання:
1. Чи відповідав стан здоров'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця В/ч НОМЕР_2 висновку військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 щодо ступеня придатності (придатний) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця В/ч НОМЕР_2 до військової служби, викладеної у постанові ВЛК №4115 від 12.11.2023, В/ч НОМЕР_1 ?
2. Чи застосовувався метод індивідуальної оцінки придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця В/ч НОМЕР_2 до військової служби при складенні висновку військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 щодо ступеня придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до військової служби, викладеного у постанові ВЛК №4115 від 12.11.2023, В/ч НОМЕР_1 ?
3. Чи були у військово - лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 в наявності станом на 12.11.2023, незаперечні дані, що здатність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться у найближчі два місяці?
4. Чи були у військово - лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 наявності станом на 12.11.2023 підстави для надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відпустки за станом здоров'я або відпустки для реабілітації?
Розглянувши подане клопотання та матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами, зокрема, висновками експертів.
За приписами ст. 101 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 3 ст. 102 КАС України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Частиною 4 статті 102 КАС України визначено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Згідно з ч. 5 ст. 102 КАС України, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта.
Отже, експертиза призначається у разі необхідності з'ясування судом обставин, які стосуються предмету доказування, у спірному випадку обставин, які підтверджують заявлені позовні вимоги.
Статтею 1 Закону України Про судову експертизу від 25.02.1994 №4038-ХІІ визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Тобто експертиза передбачає дослідження певних об'єктів, яке провадиться експертами на базі спеціальних знань і на науковій основі з метою одержання даних про факти, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, що виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.
Так, відповідно до частини 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі - Положення №402).
Згідно із пунктами 1.1-1.3 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Основними завданнями військово-лікарської експертизи є добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров'я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, лікувальним закладам Міністерства оборони України; визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров'я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.
Згідно із пунктом 2.1 Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 Положення №402 визначено, що Центральна військово- лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно із підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Зі змісту клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи вбачається, що позивач просить призначити судово-медичну експертизу, оскільки не погоджується з висновком відповідача стосовно придатності його до військової служби, разом з тим, суд зазначає, що визначення ступеня придатності до військової служби належить виключно до повноважень військово-лікарським комісії, а не судово-медичної експертизи.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18 зазначив, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської комісії щодо придатності до військової служби, позивач мав право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку.
Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про призначення у справі судово-медичної експертизи з підстав заявлених в ньому.
Керуючись ст. ст. 102, 103, 248, 293-295, суд, -
У задоволенні клопотання позивача про призначення судово - медичної експертизи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя Я.В. Горобцова