ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" травня 2026 р. справа № 300/900/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дій, які полягають в проведенні перерахунку пенсії з 01.09.2025 без урахування пенсії за особливі заслуги перед Україною встановленої з 06.03.2025 відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», зобов'язання поновити виплату з одночасним проведенням перерахунку з 01.09.2025 пенсії за особливі заслуги перед Україною, встановленої з 06.03.2025 відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», як особі, яку відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті» визнано борцем за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» реабілітовано, із числа тих, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі документів, виданих Національною (Регіональною) комісією з реабілітації, ОСОБА_1 була встановлена пенсія за особливі заслуги перед Україною відповідно до пункту 7 ст. 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною». Листом від 28.08.2025 відповідач повідомив позивача про те, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу та в матеріалах електронної пенсійної справи такі документи відсутні, відповідно відсутні підстави для встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною згідно з пунктом 7 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною». Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки орган пенсійного фонду не уповноважений змінювати статус реабілітованої особи, або приймати рішення стосовно такого статусу. Стверджує, що оскільки саме регіональною комісією з реабілітації, яка уповноважена визнавати осіб реабілітованими видала довідку та визнала позивача такою, що відноситься до числа реабілітованих осіб і має право на пенсію відповідно до п.7 ст. 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною». З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 14.05.2026. Щодо заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що у позивача відсутнє право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною згідно з пунктом 7 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», оскільки позивач не відноситься до осіб, визначених пунктом 7 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною». З огляду на викладене, представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до посвідчення реабілітованого серії НОМЕР_1 від 07.05.2012, позивач має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» (а.с.10).
Згідно з довідкою Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 06.03.2025 за №29-Д, ОСОБА_1 є борцем за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» є реабілітованою, із числа осіб, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу (а.с.20).
На підставі наведеної довідки, відповідачем з 06.03.2025 встановлено ОСОБА_1 пенсію за особливі заслуги перед Україною (в розмірі 5 055,77 грн) як особі, яку відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті» визнано борцем за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» реабілітовано, із числа тих, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу (а.с.21).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 28.08.2025 №0900-0306-8/42890 повідомило позивача про те, що з 01.09.2025 проведено перерахунок пенсії без врахування пенсії за особливі заслуги перед Україною. Зазначено, що відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пенсія за особливі заслуги перед Україною встановлюється особам, яких відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті» визнано борцями за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України від 17.04.1991 №962-ХІІ «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» (далі - Закон №962) реабілітовано, із числа тих, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу. Категорії осіб, які визнаються реабілітованими, визначено статтею 1-2 Закону №962 (а.с.14).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, Законом України «Про внесення змін до законів України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» та «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» стосовно борців за незалежність України у XX столітті та деяких інших осіб» №3113 від 29.05.2023 внесено зміни до ст. 1 Закону України від 01.06.2000 №1767 «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», згідно яких пенсія за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсія за особливі заслуги) встановлюється таким громадянам України:
1) Героям України, особам, нагородженим орденом Героїв Небесної Сотні, чотирма і більше орденами України після проголошення незалежності України, особам, відзначеним почесним званням України «народний» після проголошення незалежності України;
2) ветеранам війни, які після проголошення незалежності України нагороджені орденом за особисту мужність (особистий внесок), виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України;
3) видатним спортсменам - переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи;
4) космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;
5) особам, відзначеним почесним званням України «заслужений», державною премією України, нагородженим одним із орденів України;
6) матерям, які народили п'ять і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснювалося батьком, право на пенсію за особливі заслуги надається батьку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку;
7) особам, яких відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті» визнано борцями за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» реабілітовано, із числа тих, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
Як встановлено судом, згідно з довідкою Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 06.03.2025 за №29-Д, ОСОБА_1 є борцем за незалежність України у ХХ столітті та відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» є реабілітованою особою, із числа осіб, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу (а.с.20).
Відтак, саме зазначена довідка підтверджує право позивача на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною.
Водночас, суд зазначає, що за умови чинної та не скасованої довідки, відповідач не вправі надавати оцінку зазначеним у ній відомостям, а також здійснювати переоцінку підстав для її видачі, позаяк не є суб'єктом наділеним такими повноваженнями.
Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Доказів наявності обставини щодо нечинності довідки Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 06.03.2025 №29-Д відповідач суду не надав.
При цьому, відповідач жодними доказами не довів вчинення ним приписів частини 3 статті 44 Закону №1058-IV з вимоги відповідних документів у Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації для перевірки обґрунтованості видачі довідки від 06.03.2025 №29-Д та достовірності відомостей вказаної довідки.
З огляду на вищенаведене, оскільки відповідач не довів нечинність довідки Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 06.03.2025 № 46-Д та не довів вчинення ним приписів частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV з вимоги відповідних документів для перевірки обґрунтованості видачі вказаної довідки та достовірності її відомостей, відповідачем необґрунтовано за результатами перегляду матеріалів електронної пенсійної справи позивачці з 01.09.2025 було проведено перерахунок пенсії без врахування пенсії за особливі заслуги перед Україною.
За таких обставин, слід визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, які полягають в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 без урахування пенсії за особливі заслуги перед Україною встановленої з 06.03.2025 відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області поновити виплату з одночасним проведенням перерахунку з 01.09.2025 ОСОБА_1 пенсії за особливі заслуги перед Україною, встановленої з 06.03.2025 відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», як особі, яку відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті» визнано борцем за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» реабілітовано, із числа тих, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
В рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №1-29/2007 зазначено, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, які є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейської соціальної хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та рішеннях Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Щодо здійснення розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, враховуючи, що позивач згідно з квитанцією №1690-4246-9771-1402 від 29.02.2026 підтвердила сплату судового збору на суму 1 331,20 грн за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області вказаного сплаченого судового збору в розмірі 1 331,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, які полягають в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 без урахування пенсії за особливі заслуги перед Україною встановленої з 06.03.2025 відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області поновити виплату з одночасним проведенням перерахунку з 01.09.2025 ОСОБА_1 пенсії за особливі заслуги перед Україною, встановленої з 06.03.2025 відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», як особі, яку відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті» визнано борцем за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» реабілітовано, із числа тих, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Микитин Н.М.