ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"06" травня 2026 р. Справа № 300/2787/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №020867/0706 від 30.07.2025, №020868/0706 від 30.07.2025, податкової вимоги (форма Ф) від 18.09.2025, рішення про опис майна у податкову заставу від 19.09.2025.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У сфері оподаткування права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі також - ПК України).
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
В адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24, у постановах Верховного Суду від 10.02.2026 в справі №160/16514/25, від 18.03.2026 в справі № 320/3656/25.
Відповідно до положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зі змісту позовної заяви видно, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №020867/0706 від 30.07.2025, №020868/0706 від 30.07.2025, податкову вимогу (форма Ф) від 18.09.2025 та рішення про опис майна у податкову заставу від 19.09.2025.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 15.07.2025 ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1 . Відповідачем протиправно винесено податкове повідомлення-рішення №020867/0706 від 30.07.2025 на суму 24000 грн, податкове повідомлення-рішення №020868/0706 від 30.07.2025 на суму 5100 грн, у подальшому сформовано податкову вимогу (форма Ф) від 18.09.2025 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 19.09.2025.
За даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» у провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №300/2563/26 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 29 100 грн.
Згідно з доданими до зазначеного позову документами, податкові повідомлення-рішення від 30.07.2025 №020867/0706, №020868/0706 одержано позивачем 10.08.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Податкова вимога від 18.09.2025 № 0010154-1306-0919 доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 18.09.2025 о 10:59 год.
До суду за захистом свої прав позивач звернувся 29.04.2026.
У позовній заяві позивач не зазначив, коли саме та за яких обставин йому стало відомо про рішення про опис майна в податкову заставу від 19.09.2025 № 2679/09-19-13-15/13-06-23.
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом. Позивачем не зазначено обставин та не надано доказів, що об'єктивно унеможливили б своєчасне звернення до суду у строк встановлений КАС України.
Частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім наведеного, відповідно до частини 4 статі 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак позивачем, у порушення частини 4 статті 161 КАС України, не додано до позовної заяви оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №020867/0706 та №020868/0706 від 30.07.2025, а також податкової вимоги від 18.09.2025.
Також, позивачем не надано доказів сплати судового збору в повному обсязі.
Так, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", який вступив в дію з 01.01.2026 передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року складає 3028,00 грн.
Із змісту прохальної частини позову видно, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.07.2025 №020867/0706 та №020868/0706, податкову вимогу (форма Ф) від 18.09.2025, рішення про опис майна у податкову заставу від 19.09.2025.
Таким чином, оскільки прийняття контролюючим органом вказаних податкових повідомлень-рішень безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача, то позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №020867/0706 та №020868/0706 від 30.07.2025 є вимогами майнового характеру.
Отже, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В цьому випадку 1 відсоток розміру майнової вимоги складає 291,00 грн (29100 грн х 0,01). Однак, з урахуванням вищезазначених приписів ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" суму належного до оплати судового збору слід визначити в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2026 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік".
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленою позивачем вимогою майнового характеру складає 1064,96 грн (3328,00 грн х 0,4 х 0,8), а із заявленою вимогою немайнового характеру - 1064,96 грн (3328 х 0,4 х 0,8).
Таким чином, розмір судового збору за подання вказаної позовної заяви з позовними вимогами майнового та немайнового характеру становить 2129,92 грн.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 28.04.2026 №5344-4829-2757-5082.
Відтак, позивачу слід доплатити 798,72 грн. (2129,92 - 1331,20).
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу,- залишити без руху.
Надати позивачу з дня отримання цієї ухвали десятиденний строк для усунення вищевказаних недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, документа про сплату судового збору в розмірі 798,72 грн, належним чином засвідчених копій податкових повідомлень-рішень від 30.07.2025 №020867/0706 та №020868/0706, податкової вимоги від 18.09.2025.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.