ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" травня 2026 р. справа № 300/1358/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ), 10.03.2026 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області), Державної податкової служби України (далі також - відповідач, ДПС України), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 02.02.2026 №13597464/2357622622 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 29.12.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 29.12.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що нею направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №1 від 29.12.2025. Згідно із отриманою квитанцією позивачу було повідомлено, що реєстрація вищевказаної податкової накладної в ЄРПН зупинена, оскільки позивач відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Позивачем направлено до податкового органу копії відповідних документів, необхідних для проведення реєстрації податкової накладної №1 від 29.12.2025. Однак, Комісією ГУ ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення від 02.02.2026 №13597464/2357622622 про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної. Зазначене рішення позивач вважає необґрунтованим та таким, що порушує норми податкового законодавства, а також права та охоронювані законом інтереси її як платника податків, оскільки ФОП ОСОБА_1 подані податковому органу всі необхідні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. З огляду на вказане, оскаржене рішення, на думку позивача, підлягає скасуванню та, як наслідок, суду необхідно зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 29.12.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Від представника відповідачів на адресу суду 27.03.2026 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник, висловивши спільну позицію Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та Державної податкової служби України, позову не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав правомірності спірного рішення, прийнятого в спосіб та в межах наданих повноважень. Зокрема, зазначено, що позивачем сформовано податкову накладну №1 від 29.12.2025, проте відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена, оскільки ФОП ОСОБА_1 відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв'язку із чим позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію в реєстрації податкової накладної. Позивачем подано повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено щодо спірної податкової накладної та до пояснення долучено 15 додатків (документів). В подальшому, на повідомлення Комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ро надання додаткових документів, позивач скористалась своїм правом подати до контролюючого органу додаткові копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №1 від 29.12.2025. Надалі регіональна комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області прийняла рішення від 02.02.2026 №13597464/2357622622 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 29.12.2025 в ЄРПН, причиною відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання/часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно інформації, зазначеної у ПН. Представник відповідачів вважає, що вказане рішення є правомірним, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 74-81).
Також 27.03.2026 представником Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, ДПС України подано до Івано-Франківського окружного адміністративного суду клопотання, згідно якого відповідач просить суд здійснити розгляд справи № 300/1358/26 за правилами загального позовного провадження (а.с. 70-71).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 залишено без задоволення клопотання Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, ДПС України від 27.03.2026 про розгляд за правилами загального позовного провадження справи №300/1358/26 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив такі обставини.
Відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 зареєстровано 01.08.2025 та основним видом діяльністю позивача є ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код КВЕД 02.20), а також позивач здійснює такі види діяльності: Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві (Код КВЕД 02.10); Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві (Код КВЕД 02.40); Лісопильне та стругальне виробництво (Код КВЕД 16.10); Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (Код КВЕД 46.73) (а.с. 10-11).
Для провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 орендує складські приміщення, територію та деревообробний цех з обладнанням (пилорама стрічкова, чотиристоронній верстат та ін.) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 37-38).
Також ФОП ОСОБА_1 орендує транспортний засіб з екіпажем (водієм) №01/10/25, а саме вантажний автомобіль з причіпом для перевезення деревини та пиломатеріалів (а.с. 39-40).
Як свідчать матеріали справи, ФОП ОСОБА_1 у вересні брала участь в аукціоні щодо купівлі деревини (а.с. 15-16) та після його проведення уклала договори купівлі-продажу необробленої деревини від 10.09.2025 №UEEX-11792-19 та №UEEX-11789-19 (а.с. 17-22, 27-32).
В подальшому, в процесі здійснення господарської діяльності після оброблення деревини, позивач уклала 12.12.2025 договір купівлі-продажу №12/12-2025 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПС Буд», за умовами якого зобов'язалась передати у власність ТОВ «ПС Буд» товар (пиломатеріали обрізні букові), вказаний у видатковій накладній (а.с. 41).
Згідно рахунку-фактури №12/12 від 12.12.2025 на суму 1 203 678 грн (а.с. 42) ТОВ «ПС Буд» здійснило оплату товару, що підтверджується платіжною інструкцією №1811 від 29.12.2025 (а.с. 43).
На виконання вказаної господарської операції, ФОП ОСОБА_1 поставила ТОВ «ПС Буд» товар, а саме пиломатеріали букові обрізані, у зв'язку із чим було складено податкову накладну №1 від 29.12.2025 (а.с. 13).
Вказану податкову накладну №1 від 29.12.2025 позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна доставлена до Державної податкової служби України, документ збережено, проте реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), реєстрація податкової накладної від 15.07.2025 №128 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 4407, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів /послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (а.с. 14).
На виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України ФОП ОСОБА_1 через електронний кабінет платника податків направлено податковому органу для розблокування податкової накладної №1 від 29.12.2025 повідомлення про надання пояснень, до якого долучено документи щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, зокрема копії: договору оренди приміщень (а.с. 37-38); витягу з реєстру платників ПДВ (а.с. 12); договору на розпилювання деревини (а.с. 36); договорів купівлі-продажу необробленої деревини від 10.09.2025 №UEEX-11792-19 та №UEEX-11789-19 (а.с. 17-22, 27-32); платіжної інструкції №1811 від 29.12.2025 (а.с. 43); договору купівлі-продажу від 12.12.2025 (а.с. 41); договору оренди транспортного засобу (а.с. 39-40); інформації щодо проведених аукціонів (а.с. 15-16).
20.01.2026 Комісією з реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних сформовано повідомлення №13573922/2357622622 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, у графі «додаткова інформація» запропоновано надати акт прийому-передачі складських приміщень та обладнання, розрахункових документів за послуги оренди, акту наданих послуг оренди транспортного засобу та пояснення щодо формування вартості наданих послуг, інформацію про найманих працівників (а.с. 44-45).
ФОП ОСОБА_1 направила податковому органу повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів, до якого долучено інформацію про найманого працівника (а.с. 46), накладні щодо поставленого товару ТОВ «ПС Буд» (а.с. 47, зв. ст. а.с. 48), товарно-транспортні накладні (зв. ст. а.с. 47, а.с. 49), платіжну інструкцію №57 щодо оплати послуг по обробці деревини (а.с. 50), акт наданих послуг №2 від 31.12.2025 (а.с. 51), акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 54, 57-59).
За результатами розгляду поданих позивачем документів, Комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області прийнято рішення від 02.02.2026 №13597464/2357622622 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 29.12.2025, у зв'язку із ненаданням/частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно інформації, зазначеної у ПН. У графі додаткова інформація вказано: ФОП ОСОБА_1 не надано документи щодо зберігання лісоматеріалів, придбаних у ДСП «Ліси України», протягом вересня-листопада 2025 року. Протягом цього ж періоду відсутні наймані працівники (повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_2 подано 16.01.2026), не надано акт звірки з покупцем реалізованого товару (а.с. 52).
Не погодившись з прийнятим рішенням та вважаючи таке рішення про відмову у реєстрації ПН за своїм характером необґрунтованим та протиправним, позивачем направлено ДПС України скаргу на рішення контролюючого органу регіонального рівня, до якої долучено пояснення та окрім уже наданих податковому органу документів, надано акт звірки з лісгоспами, акт розпиловки товару, накладні, товарно-транспортні накладні та інший акт взаєморозрахунків, так як вже був закритий місяць січень (а.с. 53-59).
Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.02.2026 №3771/2357622622/2 залишено скаргу без задоволення з вказівкою причини «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» (а.с. 60).
Вважаючи спірне рішення від 02.02.2026 №13597464/2357622622 протиправним, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї стані та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї стані, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
У пункті 2 Порядку №1165 наведено визначення таких термінів:
автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;
критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;
ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1.201.7.201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Пунктом 3 Порядку №1165 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (пункт 4 Порядку №1165).
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3) (пункт 5 Порядку №1165).
Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Так, сторонами не заперечується, а матеріалами справи підтверджується, що податкова накладна №1 від 29.12.2025 прийнята, але її реєстрацію зупинено, оскільки господарські операції відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Згідно із п.1 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначеного у додатку 1 до Порядку №1165, обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Отже, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Відповідно до пункту 2 Порядку №520, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС.
Згідно з пунктом 3 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури /інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Згідно з пунктом 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
У контексті викладених підстав суд звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Окрім цього, у постанові від 13.03.2023 у справі №240/12029/21 Верховний Суд не відступав від указаних вище висновків, але зазначив, що у разі якщо первинні документи, подані платником податків після зупинення реєстрації податкової накладної, суперечать змісту спірної господарської операції, такі обставини є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. У зазначеній справі судами було встановлено, що згідно з наданих первинних документів позивачем виконувалися роботи з вирощування врожаю кукурудзи та соняшнику, а відповідно до податкової накладної - виконувалися роботи з вирощування врожаю сої. На думку судів у зазначеній справі, виявлені помилки і неточності у поданих документах, що свідчать про те, що платник податку не має право реєструвати податкову накладну за фактом виконання робіт, які взагалі не зазначені у первинних документах.
З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв'язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.
При цьому Верховний Суд не відходить від усталеної позиції, що податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операції платника податків на предмет її реальності (нереальності) та не повинен надавати оцінку, серед іншого, наявності основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів тощо у платника податків.
Така оцінка може надаватися контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.
У справі, що розглядається, позиція контролюючого органу ґрунтується на тому, що обсяг постачання товарів перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Важливо, що жодних належних та допустимих доказів щодо мотивації таких висновків не вказано, зокрема який саме обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку і на підставі яких документів такий висновок був зроблений.
При цьому, для реєстрації податкової накладної №1 від 29.12.2025 позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
У даному випадку, сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати. Відсутні в квитанції також повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.
Суд зауважує, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документа.
І як видно з матеріалів справи, позивач надав пояснення та документи, яких, на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд погоджується, що таких документів у сукупності було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки позивачем надано, серед іншого, документи, які безпосередньо стосуються господарської операції згідно спірної ПН (копії: договору оренди приміщень (а.с. 37-38); витягу з реєстру платників ПДВ (а.с. 12); договору на розпилювання деревини (а.с. 36); договорів купівлі-продажу необробленої деревини від 10.09.2025 №UEEX-11792-19 та №UEEX-11789-19 (а.с. 17-22, 27-32); платіжної інструкції №1811 від 29.12.2025 (а.с. 43); договору купівлі-продажу від 12.12.2025 (а.с. 41); договору оренди транспортного засобу (а.с. 39-40); інформації щодо проведених аукціонів (а.с. 15-16)).
Більше того, на повідомлення контролюючого органу про надання додаткових документів від 20.01.2026 ФОП ОСОБА_1 направила податковому органу повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів, до якого долучено інформацію про найманого працівника (а.с. 46), накладні щодо поставленого товару ТОВ «ПС Буд» (а.с. 47, зв. ст. а.с. 48), товарно-транспортні накладні (зв. ст. а.с. 47, а.с. 49), платіжну інструкцію №57 щодо оплати послуг по обробці деревини (а.с. 50), акт наданих послуг №2 від 31.12.2025 (а.с. 51), акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 54, 57-59).
Відтак, суд дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи підтверджують факт здійснення господарської операції згідно податкової накладної №1 від 29.12.2025, при цьому, претензії у контрагента відсутні.
Верховний Суд в постановах від 01.12.2022 у справі №160/20895/21 та від 23.09.2022 у справі №1.380.2019.005516 виснував, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, які можуть бути звичайними описками внаслідок халатності працівників, які їх заповнювали, не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.
Окремо слід зазначити, що відповідачами не ставиться під сумнів відповідність наданих разом із повідомленням №1 від 16.01.2026 первинних документів вимогам статей 198, 201 ПК України, частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88.
В свою чергу, суд констатує що такі, як і решта долучених позивачем документів для реєстрації податкової накладної №1 від 29.12.2025, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу вищезазначених приписів спричиняють втрату такими первинними документами юридичної сили і доказовості.
Будь-яка належна господарська діяльність добросовісного платника податків, особливо в сфері виробничої діяльності, передбачає постійний процес створення великого обсягу документів первинного бухгалтерського і податкового обліку, що супроводжується на різних етапах виробничого процесу по створенню кінцевого продукту як готового товару/виробу, в тому числі від закупівлі матеріалів, сировини, складових елементів, забезпечення їх транспортування до виробництва, переміщення на складах, переробка, розміщення готової продукції на складах, до оформлення договорів на реалізації, формування замовлень і транспортування кінцевому споживачу/покупцю.
Суд зауважує, що згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, на думку суду, первинні документи, які підтверджують господарську операцію, за якою складено спірну податкову накладну, позивач надав контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.
Комісія ГУ ДПС в Івано-Франківській області безпідставно у рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної зазначила про ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні відповідного повідомлення.
При вирішенні спору суд враховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, відповідно до яких суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, за наслідками якої складено податкову накладну, подану для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Предметом розгляду у справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. При розгляді таких спорів, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов'язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в ЄРПН відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України.
Суд зауважує, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних. Під час реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми критеріями шляхом дослідження документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної саме у податкових накладних. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу, підстави та порядок проведення яких визначено нормами Податкового кодексу України.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, окрім уже згаданих, також у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.
Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням його та його контрагентів статутної діяльності, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, за наведених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 02.02.2026 №13597464/2357622622 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 29.12.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію спірної податкової накладної судом не встановлено. Навпаки, під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання нею документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №1 від 29.12.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У даному випадку зобов'язання відповідача ДПС України зареєструвати в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної датою її фактичного подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права, що узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 19.10.2022 у справі №360/2463/20.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 29.12.2025 у ЄРПН датою фактичного її подання.
Відповідно до присів статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом з тим, відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 3 328,00 грн відповідно до платіжної інструкції №99 від 10.03.2026, підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (Комісія якого прийняла рішення, що стало підставою звернення до суду з цим позовом).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ - 43005393, пл. Львівська, 6-8, м. Київ-53, 04655) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 02.02.2026 №13597464/2357622622 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 29.12.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 29.12.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Відповідачам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.