ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" травня 2026 р. справа № 300/1262/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (друге відділення АДРЕСА_1 ), Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
Адвокат Гунько Олександр Юрійович 05.03.2026 звернувся до суду через систему "Електронний суд" в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (друге відділення АДРЕСА_1 ), Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
визнати неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо безпідставного внесення до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів змін до відомостей повторного взяття ОСОБА_1 на облік, який був виключений з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII;
зобов'язати другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 поновити відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку шляхом їх внесення до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.03.2026 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації" в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини як військовослужбовця;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити військовослужбовця ОСОБА_1 із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправно повторно взяв позивача на військовий облік шляхом внесення до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів змін, оскільки ОСОБА_1 був виключений з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII та не є військовозобов'язаною особою з 09.10.2023, що підтверджується записом у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 13.09.2023 та відомостями у системі «Резерв+» станом на 09:13 год. 02.03.2026. Так, позивач втратив статус військово зобов'язаного/резервіста відповідно до пункту 6 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII (у редакції, чинній до 18.05.2024), яким передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних район них (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підля гають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Аргументовано, що чинне законодавство України не врегульовує порядок взяття на військовий облік осіб, які були виключені з військового обліку. Зазначено, що 02.03.2026 позивача було протиправно затримано представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_2 ) та доставлено до Військового частини НОМЕР_1 для проходження військової служби, де включено до списків особового складу військової частини як військовослужбовця. Попри те, позивач неодноразово повідомляв про відсутність правових підстав для скерування його на проходження військово-лікарської комісії, повторного взяття (поновлення) на військовий облік, при зову на військову службу під час мобілізації, посилаючись на те, що з 09.10.2023 позивач виключений з військовою обліку, а отже, не є військовозобов'язаним. В такий спосіб, діючи на власний розсуд, а отже, в супереч статті 19 Конституції України, ІНФОРМАЦІЯ_3 безпідставно поновив позивача на військовому обліку та прийняв рішення про мобілізацію останнього до лав Збройних Сил України, чим порушив права та законні інтереси позивача. Крім наведеного зазначено, що позивач не проходив медичного огляду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано: у Військової частини НОМЕР_1 : наказ командира військової частини "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації" в частині призову на військову службу під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 ; у другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 : наказ "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації" від 02.03.2026 в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період в складі команди ОСОБА_1 .
11.03.2026 до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2026 на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством. Зазначено, що формування зазначених команд і їх списків покладено на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Командир Військової частини НОМЕР_1 не мав права не зарахувати позивача до особового складу Військової частини НОМЕР_1 , оскільки отримав усі передбачені чинним законодавством документи та беззаперечні правові підстави для видання оспорюваного позивачем наказу (а.с. 30-38).
19.03.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь представник позивача від 18.03.2026 на відзив. Так, представник позивача зазначив, що позивач був виключений з військового обліку 09.10.2023, а станом на 02.03.2026 о 09:13 в електронному військово-обліковому документі в системі «Резерв+» відображався статус «виключений з обліку» та категорія обліку «не військовозобов'язаний». Саме законність подальшої зміни цих відомостей, відновлення військового обліку, внесення даних про проходження ВЛК і похідних рішень про призов та зарахування на службу є предметом судового контролю. На думку представника позивача, сам по собі відзив Військової частини НОМЕР_1 не містить належного спростування фактичної основи позову, а натомість підміняє предмет спору абстрактними міркуваннями про загальний правовий режим воєнного стану. Предметом спору є інше, а саме: правомірність зміни вже існуючого облікового статусу позивача; правомірність повторного взяття його на військовий облік; правомірність внесення до Реєстру відомостей про проходження ВЛК; правомірність наказу про призов; правомірність похідного наказу про зарахування до списків особового складу військової частини. Тому посилання Військової частини НОМЕР_1 на те, що вона не перевіряє правомірності мобілізації органами ТЦК та СП, не спростовує позовних вимог (а.с. 41-50).
18.03.2026 представник позивача в інтересах ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої представник позивача просить забезпечити позов шляхом: вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 , в особі її командира та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішення суду у справі (а.с. 51-59).
Ухвалою від 19.03.2026 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі № 300/1262/26.
23.03.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.03.2026 на позовну заяву. Так, представник відповідача зазначив, що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних, відповідно до абз. 12 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-XII, підлягають громадяни які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань. До правовідносин, які виникли між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_3 підлягали до застосування норми, які діяли на момент їх виникнення, а тому позивач, будучи громадянином України повинен був перебувати на військовому обліку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання/перебування та підлягав призову на військову службу під час мобілізації. При цьому, виключення з військового обліку з таких підстав як засудження до позбавлення волі за тяжкий чи особливо тяжкий злочин, не передбачало. В спірному випадку, у межах здійснення заходів оповіщення 02.03.2026 о 12 год 00 хв посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 спільно з працівниками органів національної поліції здійснено перевірку військово-облікових документів громадянина ОСОБА_1 . Виявивши невідповідність його документів відомостям, які містилися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, працівниками поліції здійснено супровід цього громадянина на військово-лікарську комісію при Івано-Франківському обласному об'єднаному центрі мобілізації. У зв'язку з тим, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач 13.09.2023 був взятий на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 та наявності невідповідності даних його документів щодо позивача розпочаті заходи мобілізації, у зв'язку з чим позивач взятий на військовий облік військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач пройшов військово-лікарську комісію, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду від 02.03.2026 №6735105 та довідкою ВЛК від 02.03.2026 №2026-0302-1317-2503-0, якими був визнаний придатним до військової служби. У зв'язку з тим, що в позивача не встановлено підстав для відстрочки від призову на військову службу по мобілізації, останній включений до складу команди на відправку до військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 навчальний центр ЗСУ) відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.03.2026 №1028 та був зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 навчальний механізований полк НОМЕР_4 навчального центру ЗСУ). Таким чином ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі 2-го відділ дотримано процедури призову на військову службу позивача з дотриманням норм чинного законодавства (а.с. 65-89).
24.03.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь представник позивача від 24.03.2026 на відзив. Так, представник позивача зазначив, що відповідач не навів жодного законного джерела та механізму зміни статусу Позивача в реєстрі призовників та резервістів. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» прямо визначає, що районні та міські ТЦК та СП є органами ведення Реєстру, а ведення Реєстру включає, зокрема, внесення запису до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних і службових даних, а також внесення змін до персональних і службових даних на підставі відомостей відповідних органів або самої особи. Отже, відновлення на військовому обліку та зміна службових даних не можуть бути довільними, а мають спиратися на чітко ідентифікований документ-підставу. У відзиві ІНФОРМАЦІЯ_2 такого доказового ланцюга немає. Відповідач описує, що «було виявлено розбіжності між паперовими документами і Реєстром», однак на підтвердження зазначеного не надає жодного належного та допустимого доказу своїм доводам, повного аудиту змін у «Оберегу», не надає системного журналу чи історії змін щодо позивача, не вказує точний час і підставу зміни статусу, не розкриває користувача, який вніс зміни, і не подає адміністративно-розпорядчого акту - документа, на підставі якого позивача було саме відновлено на військовому обліку перед мобілізаційними діями. За відсутності цих доказів суд не може перевірити правомірність спірної мобілізаційної процедури і відповідач як суб'єкт владних повноважень та сторона на якого законом покладено обов'язок доказування правомірності дій, не спростував обґрунтування заявлених позивачем позовних вимог (а.с. 90-97).
08.04.2026 представник позивача подав до суду через систему "Електронний суд" клопотання про витребування доказів, згідно якого просив суд витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії та/або електронні відомості та інформаційні дані що містять: логін, історію змін, журнал операцій, журнал подій запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг") щодо ОСОБА_1 за період з 09.10.2023 по 03.03.2026 включно; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 надати відомості про: усі операції зі зміни облікового статусу позивача за період з 09.10.2023 по 03.03.2026 включно; дату і точний час внесення кожної зміни; відомості про особу, посаду, службовий ідентифікатор користувача та орган/підрозділ, з якого внесено зміну; відомості, дані а також реквізити документа який слугував для внесення зміни статусу а також поновлення на військовому обліку; усі пов'язані зміни до службових полів запису, які вносилися одночасно і послідовно; витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_8 усі документи, що стали підставою для зміни статусу Позивача з "виключений з військового обліку" на "перебуває на військовому обліку", у тому числі: акт розбіжностей даних та відомостей електронного військово-облікового документа електронної системи "Резерв +" та Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг") щодо ОСОБА_1 за 02.03.2026 рік - 03.03.2026 включно; внутрішні рішення уповноважених посадових осіб щодо зміни статусу позивача з "виключений з військового обліку" на "перебуває на військовому обліку"; витяги із журналів про реєстрацію документів які стали підставою для зміни статусу (а.с. 114-122).
Ухвалою від 10.04.2026 задоволено частково клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію щодо даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг") стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) за період з 09.10.2023 по 03.03.2026, у тому числі хронологію зміни статусу щодо військового обов'язку, перебування на військовому обліку. В задоволенні решти клопотання - відмовлено.
13.04.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 про надання витребуваних доказів, до якого долучено відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг") щодо змін облікових даних ОСОБА_1 за період з 09.10.2023 по 03.03.2026 (а.с. 121-131).
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_2 від 13.09.2023, виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 , взятий на військовий облік військовозобов'язаних, що підтверджується відміткою «Взято», у відповідному розділі зазначеного військово-облікового документа (а.с. 14-15).
09.10.2023 позивача ІНФОРМАЦІЯ_6 виключено з військового обліку п.6. ч. 6. Ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (в редакції чинній станом на час прийняття рішення), що підтверджується відміткою «Виключений» у тимчасовою посвідченні військовозобов'язаного серія НОМЕР_2 від 13.09.2023.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів наявні відомості «Судимість», статті «стаття 186 ч. 4 (важкий), статті 190 ч. 2», дата судового рішення « 29.12.2003», суд «Суворовський районний суд м. Херсона» (зворотній бік а.с. 76).
У межах здійснення заходів оповіщення 02.03.2026 о 12 год 00 хв посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 спільно з працівниками органів національної поліції здійснено перевірку військово-облікових документів громадянина ОСОБА_1 та здійснено супровід позивача на військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Цього ж дня ОСОБА_1 був взятий на військовий облік військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_5 , згенеровано направлення на проходження військово-лікарської комісії на базі КНП «Лисецька лікарня» Лисецької селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та позивач розпочав процедуру проходження ВЛК (зворотній бік а.с. 75-77).
Під час проходження ВЛК позивач відмовлявся від її проходження, що було зафіксовано у протоколі №1/32 від 02.03.2026 та акті про відмову від проходження військово-лікарської комісії від 02.03.2026 (а.с. 78-80).
Надалі 02.03.2026 позивач пройшов військово-лікарську комісію, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду від 02.03.2026 №6735105 та довідкою ВЛК від 02.03.2026 №2026-0302-1317-2503-0, якими був визнаний придатним до військової служби (а.с. 81-82).
02.03.2026 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв наказ № 1028, згідно якого призвано ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та відправлено до Військової частини НОМЕР_3 (а.с. 84).
На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2026 № 63 позивача зараховано до списку особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, на продовольче забезпечення за нормою № 1 (загальновійськова) зараховано з сніданку 04.03.2026, призначено на посаду курсанта навчального взводу відповідно до підготовки за військово-обліковою спеціальністю (ВОС), вважати таким, що з 02.03.2026 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. Встановлено солдату ОСОБА_1 посадовий оклад згідно тарифного розряду. Підстава: Указ Президента України "Про загальну мобілізацію" (зі змінами) № 69/2022 від 24.02.2022, поіменні списки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (а.с. 58).
Вважаючи неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо безпідставного внесення до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів змін до відомостей повторного взяття ОСОБА_1 на облік, а також протиправними накази ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.03.2026 та командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини як військовослужбовця, представник позивача звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до частин 5, 9 статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією РФ проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та триває дотепер.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно з пунктом 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 8 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, обов'язки щодо ведення обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 37 Закону №2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Згідно пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII (у редакції, чинній до 17.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, частину 6 статті 37 вказаного Закону викладено у такій редакції:
"Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.".
18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок №560).
Згідно з п. 4 розділу «Загальні питання» Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин;
підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання;
підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Як встановлено з відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо позивача наявні відомості «Судимість», статті «стаття 186 ч. 4 (важкий), статті 190 ч. 2», дата судового рішення « 29.12.2003», суд «Суворовський районний суд м. Херсона» (зворотній бік а.с. 76).
Представником позивача не наведено належних підстав у спірних правовідносинах щодо виключення позивача з військового обліку чи доказів наявності відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Отже, з 18.05.2024 редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Тобто, з набранням чинності вищевказаних змін до частини шостої статті Закону № 2232-XII виключено підставу виключення з військового обліку, яка була застосована до позивача.
У Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов'язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.
За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров'я.
Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст. 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.
Разом з тим, законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави, і це не означає погіршення становища особи.
У зв'язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII звужено коло підстав для виключення осіб з військового обліку. Впроваджуючи такі зміни, законодавець мав на меті розширення мобілізаційного ресурсу задля забезпечення обороноздатності держави в умовах дії правового режиму воєнного стану внаслідок збройної агресії РФ, що обґрунтовано державним інтересом.
Наведені законодавчі зміни не мають ретроактивного характеру, а є нормами прямої дії, що застосовуються до правовідносин, які виникають після набрання ними чинності. Їх метою не є погіршення становища конкретної особи, а забезпечення публічного інтересу - національної безпеки.
З часу набрання чинності змін до Закону № 2232-XII, положення закону поширюються на всіх військовозобов'язаних осіб, які не досягли граничного віку перебування в запасі, незалежно від того, чи були вони раніше зняті з військового обліку.
Отже, з 18.05.2024 редакція ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, більш того, з цього часу передбачена можливість взяття на облік особи, яку раніше було засуджено до позбавлення волі, за вчинення тяжкого злочину.
Таким чином, суд вважає, що на час призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі наказу від 02.03.2026 № 1028, у відповідача не було законних підстав для виключення його з військового обліку військовозобов'язаних.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно позивача в частині його виключення з військового обліку згідно з пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Суд звертає увагу на те, що під час чинності попередньої редакції ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" до 18.05.2024, позивач був виключений з військового обліку, втратив статус військовозобов'язаного і ці правовідносини залишилися незмінними з моменту прийняття ст. 37 цього Закону в новій редакції.
Таким чином, позивач був виключений з військового обліку на підставі чинної на той час редакції ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Нова редакція цієї статті від 18.05.2024 не змінила правовідносин, які мали місце до того, а встановила нові правовідносини у виді нових підстав виключення з військового обліку, які почали діяти з 18.05.2024. Наслідком нового унормування стало те, що якщо особа, яка була виключена на законних підставах з військового обліку, після того як такі підстави відпали і за умови, що вона відповідає законодавчо встановленим критеріям взяття на військовий облік, підлягає взяттю на такій облік. При цьому, нове взяття на військовий облік, слід розглядати не як продовження попередніх правовідносин під час дії яких особа була виключена з військового обліку, так як ці правовідносини завершилися, а їх слід розцінювати як нові правовідносини, які виникли на підставі нової норми права.
Згідно п. 2 ч. 1 статті 37 Закону № 2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
- на військовий облік військовозобов'язаних:
які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних;
військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;
призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу, молодшого, середнього складу поліції;
жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;
які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
які є кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону.
Таким чином, на підставі частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII ОСОБА_1 не підлягав виключенню з військового обліку, а тому відповідачем правомірно 02.03.2026 було взято позивача на військовий облік.
Щодо позову в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини як військовослужбовця та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 виключити позивача із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, то суд вказує на таке.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до Законів України "Про Збройні Сили України", "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про Державну спеціальну службу транспорту", "Про національну безпеку України" та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, з метою подальшого вдосконалення та належної організації обліку особового складу Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280 затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України.
Відповідно до п. 1, 2 Розділу XII Інструкції № 280 для обліку особового складу в особливий період використовуються:
1) на особовий склад, який перебуває на військовій службі (здійснює трудову діяльність), а також військовослужбовців, які проходили службу у військовому резерві за контрактом та призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період,- облікові документи, які велися на нього у військовій частині в мирний час;
2) на військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період - особові справи, обліково-послужні та послужні (скорочені послужні) картки (відповідно до категорії обліку таких осіб за видами військової служби), отримані з ТЦК та СП.
Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.
Пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції № 280 визначено, що виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини.
Зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є:
1) для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця;
2) для військовослужбовців, військову службу яким було призупинено,- виправдувальний вирок суду (його належним чином завірена копія), що набрав законної сили, постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, наказ відповідного командира (начальника) по особовому складу про продовження військовослужбовцю військової служби та дії контракту;
3) для працівників - трудові договори (або контракти) та особисті заяви про прийом на роботу з відповідним рішенням командира (начальника) щодо їх прийняття.
До списків особового складу військової частини не зараховуються особи, відряджені з інших військових частин.
Зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині.
Отже, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Як встановлено, згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.03.2026 № 1028 позивача призвано на військову службу по загальній мобілізації, як військовозобов'язаного та відправлено до Військової частини НОМЕР_3 (а.с. 84).
Відповідно до поіменного списку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 , які призвані і відправлені до Військової частини НОМЕР_3 від 02.03.2026 № 563, солдат ОСОБА_1 прибув до військової частини.
На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2026 № 63 позивача зараховано до списку особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, на продовольче забезпечення за нормою № 1 (загальновійськова) зараховано з сніданку 04.03.2026, призначено на посаду курсанта навчального взводу відповідно до підготовки за військово-обліковою спеціальністю (ВОС), вважати таким, що з 02.03.2026 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. Встановлено солдату ОСОБА_1 посадовий оклад згідно тарифного розряду. Підстава: Указ Президента України "Про загальну мобілізацію" (зі змінами) № 69/2022 від 24.02.2022, поіменні списки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (а.с. 58).
З врахуванням наведеного, оскільки Військовою частиною НОМЕР_1 отримано усі передбачені чинним законодавством документи для зарахування позивача до списків особового складу військової частини, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2026 № 63 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством.
Слід зазначити, що з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов'язаний набуває статусу військовослужбовця.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23 вказав, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Отже, правовідносини щодо поновлення на військовому обліку військовозобов'язаних та призов на військову службу під час мобілізації не є релевантними щодо правовідносин щодо зарахування до списку особового складу військової частини військовослужбовця.
Враховуючи вищенаведене, поновлення (взяття) позивача на військовому обліку відповідає чинному законодавству, а дії відповідачів є правомірними та такими, що не порушують конституційних прав позивача, тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (друге відділення АДРЕСА_1 ), Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (друге відділення АДРЕСА_1 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.