05 травня 2026 року Справа № 280/4132/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в письмовому порядку в спрощеному проваджені адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 44118663)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ТОВ «ТК ГРАНД ЛОГІСТИК» (пр.Соборний, 105, м.Запоріжжя,69095, код ЄДРПОУ 42054975)
про застосування тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі території України, -
01 травня 2026 року о 10 год. 59 хв. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), ТОВ «ТК ГРАНД ЛОГІСТИК» (далі - відповідач 2) в якій позивач просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ГРАНД ЛОГІСТИК» (пр. Соборний, буд.105, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 42054975) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до повного погашення боргу.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.05.2026 позовну заяву залишено без руху до 04.05.2026 (2-3.05.2026 вихідні). Запропоновано усунути недоліки шляхом подання до суду пояснень з обгрунтуванням дотримання позивачем строку звернення до суду або заяви про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням поважності причин пропуску.
04.05.2026 позивачем надано заяву в якій останній вказав на те, що право для звернення до суду у контролюючого органу виникло з 10.04.2026 (240 днів від дня виникнення боргу понад 1 млн.). З цієї дати має відраховуватись встановлений ст.122 КАС України тримісячний строк для звернення до суду із позовними вимогам.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.05.2026 без вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено до розгляду на 05.05.2026 на 12-00.
У судове засіданні учасники справи не прибули.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи суд виходить з наступного.
Так, підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Суд звертає увагу, що статтю 87 ПК України доповнено наведеним вище пунктом 87.13 згідно із Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності з 01 січня 2022 року (далі - Закон № 1914-IX).
Крім цього, Законом № 1914-IX частину першу статті 283 КАС України доповнено пунктом 7, згідно з яким провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Також, цим Законом КАС України доповнено статтею 289-2 «Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України».
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з цим позовом на підставі положень статті 289-2 КАС України.
Частиною першою статті 289-2 КАС України встановлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
При цьому, право на звернення до суду згідно зі статтею 289-2 КАС України щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України виникає через 240 днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, та повинно бути реалізовано в межах тримісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.
Податковий кодекс України, зокрема пункт 87.13 статті 87, також не містить спеціальної норми, яка б установлювала інший строк звернення контролюючого органу до суду з позовом про застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України або виключала застосування частини другої статті 122 КАС України. Відтак до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме загальний процесуальний строк, визначений Кодексом адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 18 грудня 2025 року у справі № 280/5892/25, від 18 грудня 2025 року у справі №160/20031/25 та від 13 січня 2026 року у справі № 280/6866/25, від 09 квітня 2026 року у справі № 480/8575/25 (адміністративне провадження № К/990/8037/26).
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Як вказав КАС ВС у постанові від 17.04.2026 № 160/20015/25, наведена норма чітко встановлює момент початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень саме з дня виникнення підстав, які наділяють його правом на подання визначених законом позовних вимог. Такими підставами слід уважати об'єктивно визначені обставини, за наявності яких суб'єкт владних повноважень усвідомлює або повинен усвідомлювати факт порушення публічного інтересу, на захист якого спрямований відповідний адміністративний позов. При цьому слід виходити з того, що строк звернення до суду не може визначатися на розсуд суб'єкта владних повноважень чи пов'язуватися з будь-якими суб'єктивними чинниками, такими як момент прийняття внутрішніх рішень чи отримання додаткових роз'яснень.
Отже, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів позову судом встановлено, що у зв'язку з несплатою ТОВ «ТК ГРАНД ЛОГІСТИК» узгоджених сум податкових зобов'язань у розмірі понад 1 млн. грн. (1296785,72 грн.), контролюючим органом засобом поштового зв'язку на адресу реєстрації на момент направлення, була направлена податкова вимога форми «Ю» №0001347-1303-2615 від 02.02.2024, яка отримана уповноваженою особою 08.02.2024, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Таким чином, граничний 240-денний строк, визначений пунктом 87.13 статті 87 ПК України та частиною першою статті 289-2 КАС України, завершився 04 жовтня 2024 року. Саме ця дата є тим днем, з якого у контролюючого органу виникло право на пред'явлення відповідних позовних вимог, а відтак з цього моменту почав свій перебіг тримісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та сплив відповідно 04.01.2025.
Із даною позовною заявою контролюючий орган звернувся 01.05.2026, тобто із значним порушенням строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
У заяві на усунення недоліків позовної заяви від 04.05.2026 контролюючий орган зазначає, що дійсно платнику податків була направлена податкова вимога форми «Ю» №0001347-1303-2615 від 02.02.2024, яка отримана уповноваженою особою 08.02.2024. При цьому, сума боргу постійно змінювалась та у липні 2025 сума боргу перервалась (стала меншою за мільйон) і у тому ж місяці за рахунок нарахування платнику пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань перевищила суму боргу понад 1 мільйон. Вказує, що оскільки вимога може бути невідкликаною багато років та при цьому сума боргу може змінюватись до мінімальних розмірів у різні періоди. Однак, вказана обставина не має позбавляти контролюючий орган права звернення до суду із позовом про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичних осіб за межі України при новоствореному боргу понад мільйон після спливу певного часу після винесення вимоги. Таким чином, з урахуванням переривання суми боргу ГУ ДПС у Запорізькій області вважає, що терміни звернення до суду підлягають відрахуванню від дати виникнення новоствореної суми боргу, що перевищує 1 мільйон.
Однак, суд не погоджується із такими доводами позивача, оскільки підставою для звернення із заявою до суду є саме несплата податкового боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги у розумінні пункту 87.13 статті 87 ПК України. Іншого початку перебігу строку законодавцем не визначено.
Також суд зауважує, що процитовані вище положення ПК України та КАС України не оперують таким поняттям як "переривання суми боргу" (тобто, зменшення боргу на суму менше 1 мільона гривень). Натомість, слід звернути увагу, що так зване "переривання боргу" у липні 2025 року відбулося вже набагато пізніше, ніж закінчився граничний 240-денний строк, визначений пунктом 87.13 статті 87 ПК України та частиною першою статті 289-2 КАС України і сплив передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення із позовною заявою до суду - 04.01.2025.
Відповідно до п.8 ч. 1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п.15 ст.171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Окільки позовну заяву було залишено без руху ухвалою від 01.05.2026 і надано позивачу час для усунення недоліків, проте позивачем надано заяву на усунення недоліків від 04.05.2026 в якій він не вважає строк пропущеним і відповідно не заявляє клопотання про його поновлення, то суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 240, 248, 256, 289-2, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 , ТОВ «ТК ГРАНД ЛОГІСТИК» про застосування тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі території України, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Л.Я.Максименко