21 квітня 2026 року м. Ужгород№ 308/9341/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:
учасники судового процесу - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними містобудівних умов та обмежень та скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт, -
20.07.2021 року ОСОБА_1 в особі представника Шпуганича Василя Петровича звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із цивільним позовом до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними містобудівних умов та обмежень та скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 05.09.2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 27.03.2024 року Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 05.09.2022 року та додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22.09.2022 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 15.01.2025 року Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 05.09.2022 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22.09.2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27.03.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними містобудівних умов та обмежень та скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними містобудівних умов та обмежень та скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт закрито.
Разом з тим, роз'яснено позивачу, що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно до Ухвали Верховного Суду від 05.02.2025 року справу за №308/9341/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними містобудівних умов та обмежень та скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт передано для розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2025 року справу №308/9341/21 передано судді Гебешу С.А.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними містобудівних умов та обмежень та скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт - залишено без руху та надано позивачу (представнику) строк для усунення недоліків.
25.02.2025 року, на виконання вимог ухвали суду, представник позивача подав до суду нову редакцію позовної заяви та ордер на надання правничої допомоги у Закарпатському окружному адміністративному суді.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 року відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в особі представника Шпуганича Василя Петровича ( АДРЕСА_2 ) до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, буд. 4), Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3), треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ) про визнання недійсними містобудівних умов та обмежень та скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та призначено підготовче судове засідання.
Позов обґрунтовано тим, що 21.10.2019 року Управління містобудування та архітектури видало забудовнику ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 містобудівні умови №211-М на реконструкцію частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_6 . На підставі отриманих містобудівних умов гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зареєстрували 03 липня 2020 року повідомлення про початок виконання будівельних робіт ЗК №061201850976. У цьому повідомленні зазначено, що реконструкцію частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння здійснюється на підставі містобудівних умов та обмежень від 21.10.2019 р. №211-М.
Позивач зазначає, що необхідність звернення до суду обумовлена тим, що вона є власником земельної ділянки площею 0,008 га в АДРЕСА_7 кадастровий номер якої 2110100000:05:002:0130 на підставі договору купівлі-продажу від 10 серпня 2019 року за №986, на вказаній ділянці знаходиться господарська споруда (гараж). Містобудівними умовами передбачено, що об'єкт містобудування знаходиться у внутрішньому дворі поза межами впливу червоних ліній, мінімально допустимі відстані від об'єкта що проектується до існуючих будинків і споруд - існуючі, блокування (умови блокування узгодити з власниками сусідніх будівель згідно чинного законодавства (ст. 26 ЗУ «Про архітектурну діяльність») п. 4 містобудівних умов та обмежень. Містобудівними умовами встановлені відстані від об'єкта, який проектується, по існуючим та блокування за умови погодження з суміжними землекористувачами і власниками. Проте встановлено що забудовники таку умову не виконали і розпочали будівництво з розширенням за рахунок двора загального користування пл. Корятовича, 27. Окрім того, при подачі до містобудівних умов містобудівний розрахунок вказали що заїзд на територію будинку АДРЕСА_8 . Проте на момент складення такого розрахунку власники квартир ніколи не мали такого заїзду. Позивач зазначає, що з грудня 2017 року в Ужгородському міськрайонному суді перебуває цивільна справа 308/12751/17 за позовом ОСОБА_7 та ОСОБА_8 треті особи на боці позивача ОСОБА_4 і ОСОБА_9 та третя особа на боці відповідача ОСОБА_10 про встановлення постійного сервітуту відносно частини земельної ділянки. Позивачка ОСОБА_7 як власник квартири АДРЕСА_9 просить ухвалити рішення яким встановити безстроковий, безоплатний земельний сервітут відносно частини земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 ( АДРЕСА_10 ) площею 0,0074 га кадастровий номер ділянки 2110100000-0106070000341 яка на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЗК № 048875 від 10.04.2006 р. належить на праві власності ОСОБА_8 , новий власник ОСОБА_3 , надавши ОСОБА_7 право вільного проходу та проїзду транспортними засобами.
У позові зазначено, що в містобудівних умовах міститься містобудівний розрахунок в якому визначено конфігурація об'єкта будівництва (квадрат) ширина 6.60 м. Станом на дату подачі документів така ширина становить 4.80 м. Проте на місці об'єкт містобудування не відповідає заявленим параметрам так як відбулось його розширення та у порушення містобудівних умов непогодження з суміжними землекористувачами та власниками земельних ділянок. Наявність у власності вказаної частини земельної ділянки не надає права на її забудову у визначеному випадку оскільки по ній проходить двір загального користування а також підземні комунікації. Також у містобудівному розрахунку зазначено відсоток забудови земельної ділянки - існуючий. На підставі отриманих містобудівних умов гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зареєстрували 03 липня 2020 року повідомлення про початок виконання будівельних робіт ЗК №061201850976. У цьому повідомленні зазначено, що реконструкцію частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння здійснюється на підставі спірних містобудівних умов та обмежень від 21.10.2019 р. №211-М. Позивач посилається на те, що містобудівних умов відповідачами не витримано, що свідчить про невідповідність намірів забудовника містобудівним умовам та обмеженням а також подано інформацію що не відповідає містобудівній документації на місцевому рівні, оскільки по АДРЕСА_10 не передбачено заїзду до об'єкта містобудування гр. гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Вказує, що за наведених вище умов та порушення при цьому прав та інтересів позивача вказані містобудівні умови та обмеження підлягають скасуванню в судовому порядку. Позивач зазначає, що наведена нею обставина є підставою для скасування повідомлення оскільки видано органом ДАБК без наявності належних на те підстав та за переліку документів які не надають право на виконання будівельних робіт. Додатково підставою для визнання скасування повідомлення у судовому порядку є відсутність підписів забудовників на ній, що свідчить що не всі забудовники виявили намір отримати дозвіл на розпочати будівництво.
Представник ОСОБА_4 , ОСОБА_11 подала до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що жодних доказів на підтвердження невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні позивачем не наведено, як і не наведено інших обґрунтованих підстав для скасування містобудівних умов та обмежень від 21.10.2019 року та повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Зазначає, що зі змісту позовної заяви не вбачається в чому полягає порушення прав позивача прийнятим відповідачем актом індивідуальної дії та які підстави для застосування судом заходів захисту прав позивача шляхом скасування містобудівних умов та обмежень від 21.10.2019 року та повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Зловживання процесуальними правами, в тому числі подання завідомо безпідставного позову, не допускається.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового розгляду даної справи, всі учасники судового процесу не з'явилися.
Представник позивача та третьої особи ОСОБА_2 заявив клопотання про розгляд справи без його участі. Представниця третіх осіб на стороні відповідача - ОСОБА_11 також подала клопотання про розгляд справи без її участі.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 10.08.2019 року, який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Івановою Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за №312, ОСОБА_8 передав (продав) ОСОБА_1 (позивачу), а ОСОБА_1 прийняла у приватну власність земельну ділянку площею 0,0008 га, місце розташування: АДРЕСА_7 , кадастровий номер 2110100000:05:002:0130. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (Т.1, а.с. 25-26).
Згідно витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-2102665062018 від 16.05.2018 року, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:05:001:0091, площею 0,0053 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_11 , із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_12 .тамілі ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 (Т.1, а.с.28-30).
Із Кадастрового плану земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:05:001:0091 слідує, що земельна ділянка від межі «В» до "Г" межує із земельною ділянкою ОСОБА_8 (Т.1, а.с.31-33).
Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 є власниками суміжних земельних ділянок.
Відповідно до договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 11.07.2018 року, який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Івановою Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за №881, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 (продавці), передали (продала) майно 1/2 частку житлового будинку у власність ОСОБА_16 (покупець), а покупець прийняв (купил) у приватну власність вказане майно. Предметом даного договору є 1/2 (одна друга частка) житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_8 (Т. 1, а.с. 99-100).
Згідно висновку ФОП ОСОБА_17 №166 від 28.10.2016 р. щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна в натурі, а саме об'єкту нерухомого майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_8 , оскільки частини житлового будинку загальною площею 25,6 кв.м. в тому числі житловою площею 12,2 кв.м, що складає 32/100 частини будинковолодіння має свій окремий вхід, основні та підсобні приміщення можуть використовуватися незалежно від іншої частини будинку, то за технічними показниками можна виділити в натурі (Т.1, а.с.11, 106).
Позивачем до позову було долучено технічний паспорт на господарську будівлю сарай, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , на якому зображено схематичний план земельної ділянки по АДРЕСА_8 та схему розташування будівель і споруд по АДРЕСА_12 (Т.1, а.с.34-36).
Згідно витягу із протоколу №11 від 29.08.2019 року засідання архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради вирішило ЕНЗ реконструкції з розширенням та надбудовою власного житлового будинку на пл. Корятовича, 27/8 прийняти за основу, рекомендувати управлінню містобудування та архітектури надати містобудівні умови та обмеження на проектування (Т.1, а.с.105). У вказаному витягу із протоколу зазначено, що проектна забудова не впливає на забудову пл. Корятовича та АДРЕСА_10 .
05.10.2019 року ОСОБА_4 звернулася до Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради із заявою за реєстраційним номером 691391 про одержання послуг реконструкції квартири з виділенням в окреме будинковолодіння (Т.1, а.с.88).
05.10.2019 року ОСОБА_4 звернулася до Начальника управління містобудування та архітектури із заявою про надання містобудівних умов та обмежень на проектування об'єкта реконструкції, реставрації та поділу відведення в окреме будинковолодіння по АДРЕСА_11 (Т.1, а.с.114).
До матеріалів справи було долучено копії нотаріально посвідчених довіреностей ОСОБА_4 від 15.02.2017 року зареєстрована в реєстрі за №213 (Т.1, а.с.145, 171), ОСОБА_5 від 26.01.2018 року зареєстрована в реєстрі за №121 (Т.1, а.с.146, 173) та ОСОБА_18 від 14.06.2018 року зареєстрована в реєстрі за №718 (Т.1, а.с.147, 172), якими уповноважено ОСОБА_4 бути представником зазначених осіб з питань представництва інтересів як власника об'єкта нерухомого майна з правом користування і розпорядження ними, для цього представнику також надано, серед іншого, право подавати від імені довірителів будь-які заяви та клопотання (як письмові так і усні), подавати, підписувати та отримувати довідки та документи.
Начальником управління містобудування та архітектури ОСОБА_19 було видано містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва від 21.10.2019 року №147/03-04/19. Назва об'єкта будівництва реконструкція частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_8 . Замовники: ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 . У містобудівних умовах та обмеженнях зазначено, що гранично допустима відстань будівлі 10,0м від найнижчої планувальної відмітки землі до верхньої конструктивної відмітки даху. Максимально допустимий відсоток забудови змельної ділянки 100%. Згідно пункту 4 містобудівних умов та обмежень мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній пл. Корятовича, до лінії регулювання забудови - не регламентуються, оскільки об'єкт реконструкції знаходиться у внутрішньому дворі, поза межами впливу червоних ліній, мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується до існуючих будинків та споруд існуючі, блокування (умови блокування узгодити із власниками сусідніх будівель, згідно вимог чинного законодавства (ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність) (Т.1, а.с.9-10).
Вказані містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння» на АДРЕСА_8 затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 21.10.2019 року №211-М.
Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради 03 липня 2020 року зареєстровано повідомлення на початок виконання будівельних робіт за номером ЗК 061201850976 щодо реконструкція частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння в АДРЕСА_8 , забудовники ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 . Зазначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради №147/03-04/19 від 21.10.2019 року, затверджені наказом №211-М від 21.10.2019 року. Зазначено кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:05:001:0091. У повідомленні зазначено основні показники об'єкта будівництва (Т.1, а.с.12-14).
У містобудівному розрахунку із техніко-економічними показниками реконструкції частини будинку з розширенням на власній земельній ділянці з виведенням в окреме домоволодіння по АДРЕСА_8 , сертифікат НОМЕР_1 , зазначено, що частина будинку, що реконструюється, розміщена на першому та другому поверсі двоповерхового житлового будинку без підвалу в центральній частині міста. Існуюча частина об'єкту - житлова будівля. В результаті запланованої реконструкції та розширення за добудови на власній земельній ділянці та за рахунок надбудови мансардного поверху пропонується покращити техніко-економічні показники, збільшити житлову та загальну площу, з наступним виведенням в окреме домоволодіння. Будинок, що утвориться в процесі реконструкції матиме окремий вхід, автономний заїзд із АДРЕСА_10 та нормативної площі земельну ділянку. Заїзд на територію будинку АДРЕСА_8 . Будинок забезпечується повним комплексом інженерного обладнання згідно з техумовами. Вказано, що загальна площа до реконструкції 53,40 кв.м, після реконструкції 104,67 кв.м. (Т.1, а.с.15-24, 107-117).
У містобудівному розрахунку визначено конфігурація об'єкта будівництва, зазначено, що ширина становить 6,60 м, довжина 7,20 м (Т.1, а.с.17).
Із копії технічного паспорту на частину житлового будинку загальною площею 53,4 м.кв. за адресою: АДРЕСА_8 вбачається, що в такому відображено схематичний план земельної ділянки, план поверхів будівлі та експлікацію внутрішніх площ до плану житлового будинку (Т.1, а.с.118-121).
Згідно схеми Генплану до двору, де розташовані будинки АДРЕСА_13 , інший на площу Корятовича (Т.1, а.с.140).
Із наявної у справі фотофіксації (Т.1, а.с.142) двору зі сторони АДРЕСА_10 та зі сторони пл.Корятовича, та розгортку по фасадах внутрішнього двору (Т.1, а.с.143), вбачається, що там зображено заїзд на АДРЕСА_10 .
Актом робочої комісії по розгляду скарг мешканців будинку АДРЕСА_8 від 24.07.2003 року, серед іншого, зобов'язано гр. ОСОБА_8 звільнити проїзд у двір зі сторони АДРЕСА_10 від будівельних матеріалів та сміття (Т.1, а.с.178).
До матеріалів справи позивачем було долучено копію позовної заяви ОСОБА_7 до ОСОБА_8 (замінено на ОСОБА_3 ), треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про встановлення постійного сервітуту відносно часини земельної ділянки, яка згідно відмітки Ужгородського міськрайонного суду за вх.№41285 зареєстрована 14.12.2017 року, справа №308/12751/17. Позивач просила встановити безстроковий, безоплатний земельний сервітут відносно частини земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_7 ( АДРЕСА_10 ), площею 0,0074 га кадастровий номер 2110100000-0106070000341, надавши ОСОБА_7 право вільного проходу та проїзду транспортними засобами. У позові ОСОБА_7 , серед іншого посилалася на те, що вхід до будинку по АДРЕСА_10 проходить через двір спільного користування між будинками АДРЕСА_14 на пл. Корятовича … на земельній ділянці якою володіє ОСОБА_8 побудовано будівлю, адреса якої АДРЕСА_10 таким чином, що частина першого поверху цієї будівлі повинна слугувати як проїзд у внутрішній двір до будинків АДРЕСА_15 та АДРЕСА_16 … цей двір є наскрізним і проходить від АДРЕСА_10 до пл. Корятовича є єдиним загальним проїздом для помешкань (Т.1, а.с.37-39).
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2017 року у справі №308/9964/16-ц у частині відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ОСОБА_4 знести самовільно влаштовані металеві ворота на проїзді з АДРЕСА_10 , у двір будинків АДРЕСА_8 та АДРЕСА_16 на пл. Корятовичва в мю Ужгороді скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким зобов'язано ОСОБА_4 знести (демонтувати) самовільно влаштовані металеві ворота на проїзді з з АДРЕСА_10 , у двір будинків АДРЕСА_8 та АДРЕСА_16 на АДРЕСА_17 . Апеляційним судом було встановлено наступне: «згідно з планом меж земельної ділянки в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 024972 від 07.11.2005 р. площа земельної ділянки Д2 складає 0.0074 га. Відповідно до інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 22.09.2016 р. і ситуаційного плану (схеми) цільове призначення цієї ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_10 . Планом будівлі за вказаною адресою (зокрема, планом першого поверху) передбачений проїзд із АДРЕСА_10 у двір будинків АДРЕСА_8 та АДРЕСА_16 , однак металеві чи будь-які інші ворота планом не передбачені, що підтверджується також листом управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 02.11.2016 р.. У розписці від 17.08.2005 р. ОСОБА_4 той факт, що проїздом у двір загального користування можна вільно проходити проїжджати» (Т.1, а.с.174-177).
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 р. (далі - Закон).
П. 8 ч. 1 ст. 1 Закону надано визначення поняттю «містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки», відповідно до якого такими є документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з норм законодавства, чинних на момент їх виникнення.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-XII при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема:
розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів;
урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;
інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів;
участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;
захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
Правові та організаційні основи містобудівної визначені Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до пункту 7 ч.1 ст.1 Закону № 3038-VI містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.
Містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно ч.1ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1)містобудівні умови та обмеження; 2)технічні умови; 3) завдання на проектування.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
4) витяг із Державного земельного кадастру.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
Згідно ч.4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу (частина шоста статті 29 Закону №3038-VI).
Наведеним законодавчим приписам кореспондує частина четверта статті 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою встановлено, що розміщення об'єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.
Частиною восьмою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.
Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.
Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:
1) за заявою замовника;
2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
3) за рішенням суду.
У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.16 цього Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 17 Закону № 3038 генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ст. 25 Закону № 3038 режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України від 20.05.1999№ 687-XIV«Про архітектурну діяльність», а саме: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю. Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об'єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 803/1231/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 823/5265/15, від 20 березня 2019 року у справі № 810/726/18, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/13358/17, від 14 травня 2019 року у справі № 405/1090/17, від 29 листопада 2019 року у справі № 335/2236/15-а(2-а/335/1/2016).
Містобудівні умови та обмеження є документом, який встановлює індивідуальні приписи щодо конкретного об'єкту будівництва незалежно від замовника будівництва, встановлює загальні правила поведінки для всіх суб'єктів містобудівної діяльності, задіяних у його проектуванні і будівництві, є актом неодноразового застосування та чинним до завершення будівництва.
У постанові від 18 березня 2021 року у справі №822/1723/17 (провадження №К/9901/34952/18) Верховний Суд зазначив, що за наявності підстав вважати, що містобудівні умови та обмеження містили певні недоліки, орган нагляду має право зупинити дію рішення об'єкта нагляду та повідомити його про необхідність усунення встановлених недоліків. В той же час, скасування містобудівних умов та обмежень є крайнім заходом.
Наведений у статті 29 Закону №3038-VI перелік підстав для скасування містобудівних умов та обмежень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Неухильне дотримання містобудівної документації є основою забезпечення правопорядку у сфері містобудування. Саме тому за ч. 2 ст. 5 Закону № 3038 вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Рішення у цій сфері істотно та протягом тривалого часу впливають на життєвий простір мешканців міста, навколишнє середовище, розвиток міста. Тому під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів.
Відтак, слід виходити з презумпції, що містобудівна документація, яку розроблено та затверджено у встановленому порядку, враховує державні, громадські та приватні інтереси. Тому видання містобудівних умов та обмежень на підставі та у повній відповідності до містобудівної документації свідчить про взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що містобудівних умов не витримано, що свідчить про невідповідність намірів забудовника містобудівним умовам та обмеженням а також подано інформацію що не відповідає містобудівній документації на місцевому рівні, оскільки по вул. Фединця не передбачено заїзду до об'єкта містобудування.
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні. Відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи із генерального плану.
До матеріалів справи було долучено схему генплану (Т.1, а.с.140) з якого вбачається, що із двору, де розташовані будинки позивача та відповідачів із сторони вул. Фединця наявний заїзд.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, у рішенні Апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2017 року у справі №308/9964/16-ц було встановлено, що планом будівлі передбачений проїзд із АДРЕСА_10 у двір будинків АДРЕСА_8 та АДРЕСА_16 , однак металеві чи будь-які інші ворота планом не передбачені.
Таким чином, обставини, встановлені рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2017 року у справі №308/9964/16-ц є обставини, щодо наявності проїзду із АДРЕСА_10 у двір будинків АДРЕСА_8 та АДРЕСА_16 , мають преюдиціальне значення та повторного доказування не потребують.
У зв'язку із наведеним, доводи позивача про те, що було подано інформацію, що не відповідає намірам забудовника містобудівних умов та обмежень а також подано інформацію, що не відповідає містобудівній документації на місцевому рівні, оскільки по АДРЕСА_10 не передбачено заїзду до об'єкта містобудування не заслуговують на увагу та спростовуються наведеним вище.
У позові зазначено про те, що будівництво з розширенням було розпочато за рахунок двора загального користування пл. Корятовича, 27 та позивач вважає, що навіть наявність у власності вказаної частини земельної ділянки не надає права на її забудову у визначеному випадку, оскільки по ній проходить двір загального користування а також підземні комунікації.
Разом із тим, жодних доказів, на підтвердження зазначеної обставини, що реконструкція об'єкту здійснюється за рахунок двора загального користування, позивачем до матеріалів справи долучено не було.
Із пункту «а» частини 4 ст.83 Земельного кодексу України слідує, що до земель загального користування населених пунктів належать майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо.
У схемі генплану відображено межі ділянки 27"а" та зазначено розміри земельної ділянки 6,60 м х 7,30 м.. В містобудівних умовах та обмеженнях від 21.10.2019 року №147/03-04/19 передбачено, що максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки 100%.
Із долучених до матеріалів справи документів вбачається, що реконструкція об'єкту відбувається на власній земельній ділянці ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 .
Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки відображаються, зокрема, межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту.
Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід'ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.
На долученому до матеріалів справи кадастровому плані земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:05:001:0091 (Т.1, а.с.31) відсутні відображення про те, що на частину земельної ділянки поширюється дія обмежень у використанні.
Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:05:001:0091 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у повній мірі відповідає цільовому призначенню об'єкта будівництва.
Жодних доказів про те, що було виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, позивачем до позову долучено не було.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 522/6069/14-а, зазначила, що у разі відсутності невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні у спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури виникає обов'язок видати заявнику містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
У зв'язку із наведеним суд приходить до висновку, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні КАС України обставин, на які він посилався, зокрема факту невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, позовна вимога про визнання недійсними та скасувати містобудівні умови та обмеження є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Щодо позовної вимоги про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт, суд приходить до висновку, що така не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції станом на момент звернення до суду) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається (ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Відповідно до пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Згідно з положеннями ч.7 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції станом на момент звернення до суду) право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Тобто, за змістом цієї норми предметом вимоги може бути не скасування самого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а скасування права на початок виконання будівельних робіт, яке набуте на підставі поданого повідомлення.
Відповідно до пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (у редакції станом на момент звернення до суду) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє про це замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.
Замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів з дня отримання від органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про виявлення недостовірних даних або самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданому повідомленні зобов'язаний надіслати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення за формою згідно з додатком 3 з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника повідомлення, визначеного абзацом другим цього пункту, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності.
До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в передбаченому цим пунктом порядку подав відповідне повідомлення, штрафні санкції за раніше подане з помилками повідомлення або виявлені в ньому недостовірні дані не застосовуються.
У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що небула відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю:
видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт;
звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.
Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю:
у разі подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт;
у разі отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Відомості про припинення або зупинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви у паперовій формі або настання обставин, визначених абзацом шостим цього пункту, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності та оприлюднюються на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Про припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня припинення.
Замовник будівництва після припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими пунктом 13 цього Порядку.
Згідно з ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Частиною 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Отже, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Водночас, такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об'єкт самочинним будівництвом:
1) об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
2) об'єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;
3) об'єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Також право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення може бути припинено у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень.
Доказів, які б підтверджували наявність обставин для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт (припинення права на виконання будівельних робіт) позивачем до позовної заяви долучено не було та судом не встановлено.
Так, позивач посилається на те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт видано органом ДАБК без належних на те підстав та за переліку документів які не надають право на виконання будівельних робіт, разом із тим, вказані обставини позивачем доведені не було.
Щодо відсутності підписів забудовників на повідомлення про початок виконання будівельних робіт, та така обставина у даному випадку не може слугувати підставою для скасування повідомлення, з огляду на наступне.
Так, із наявних у справі нотаріально посвідчені довіреності Карольї Таміли Аттилівни від 15.02.2017 року зареєстрована в реєстрі за №213, ОСОБА_20 від 26.01.2018 року зареєстрована в реєстрі за №121 та ОСОБА_6 від 14.06.2018 року зареєстрована в реєстрі за №718, якими уповноважено ОСОБА_4 бути представником зазначених осіб з питань представництва інтересів як власника об'єкта нерухомого майна з правом користування і розпорядження ними, для цього представнику також надано право подавати від імені довірителів будь-які заяви та клопотання (як письмові так і усні), подавати, підписувати та отримувати довідки та документи. Таким чином, ОСОБА_4 мала право підписувати від імені інших забудовників повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами доводи на обґрунтування підстав зазначених у позовній заяві.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними містобудівних умов та обмежень та скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.05.2026 року.
СуддяС.А. Гебеш